Античність в історичній та культурній спадщині Умані: парк «Софіївка» та василіанська школа

Abstract

The aim of the article. The paper explores the presence and cultural significance of elements of antiquity in the historical and symbolic space of the city of Uman. Its aim is to demonstrate how the heritage of ancient Greece and Rome, understood as two foundational pillars of European civilization, influenced the formation of the city’s intellectual, artistic, and educational landscape. Scientific novelty. The article seeks to show that classical and mythological motifs appearing in Uman were not accidental borrowings, but rather conscious elements of cultural transfer characteristic of Enlightenment and post-Enlightenment Europe, adapted to the specific conditions of a borderland city. Research methodology. The study is based on an interdisciplinary analysis of diverse source materials, including literary texts, historical and archival documents, archaeological findings, iconographic evidence, and scholarly interpretations proposed by modern researchers. This approach allows for the examination of both material manifestations and symbolic meanings of Antique tradition within the urban space of Uman. Conclusions. The research demonstrates that the impact of ancient culture on Uman’s city space was complex and long-lasting. It was not limited solely to the famous Sofiyivka Park, imbued with imagery of Greek gods, heroes, and philosophers, but also revealed itself through the category of genius loci. This spirit of place integrated historical memory, aesthetic ideals, and educational practices, endowing Uman with a multilayered symbolic dimension that reflects the city’s role within the broader European cultural heritage.

Мета статті. У статті досліджується присутність та культурне значення елементів античності в історичному та символічному просторі міста Умань. Її метою є демонстрація того, як спадщина Стародавньої Греції та Риму, що розуміються як два фундаментальні стовпи європейської цивілізації, вплинула на формування інтелектуального, мистецького та освітнього ландшафту міста. Наукова новизна. Стаття прагне показати, що класичні та міфологічні мотиви, які з’являються в Умані, не були випадковими запозиченнями, а радше свідомими елементами культурного перенесення, характерними для Просвітницької та пост-Просвітницької Європи, адаптованими до конкретних умов прикордонного міста. Методологія дослідження. Дослідження базується на міждисциплінарному аналізі різноманітних джерел, включаючи літературні тексти, історичні та архівні документи, археологічні знахідки, іконографічні свідчення та наукові інтерпретації, запропоновані сучасними дослідниками. Такий підхід дозволяє дослідити як матеріальні прояви, так і символічні значення античної традиції в міському просторі Умані. Висновки. Дослідження демонструє, що вплив античної культури на міський простір Умані був складним та тривалим. Він не обмежувався лише відомим парком «Софіївка», пронизаним образами грецьких богів, героїв та філософів, а й проявлявся через категорію genius loci. Цей дух місця інтегрував історичну пам'ять, естетичні ідеали та освітні практики, наділяючи Умань багатошаровим символічним виміром, що відображає роль міста в ширшій європейській культурній спадщині.