Образ українця на сторінках журналу «Перець» 1943 – 1956 рр.: ідеї та смисли: кваліфікаційна робота

Abstract

Дослідження образу українця на сторінках журналу «Перець» у 1943 – 1956 роках є актуальним через його важливість для розуміння формування колективної ідентичності в радянський період, впливу пропаганди на культурні коди та уявлення про національність. Цей період охоплює ключові історичні події, такі як завершення Другої світової війни, повоєнну відбудову, посилення ідеологічного тиску сталінської епохи та початок змін після смерті Й. Сталіна. Журнал «Перець» був одним із основних інструментів радянської сатири, який відображав, конструював і транслював образи, що відповідали ідеологічним завданням держави. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі ідей, смислів та образів, які використовувалися для формування уявлення про «правильного» радянського українця та способів трансляції пропагандистських ідеологем через гумор і сатиру на шпальтах журналу «Перець». Авторському колективу журналу вдалося створити низку образів українців, які умовно можна поділити на позитивних радянських, які виступали носіями моральних чеснот, були символами військового та трудового героїзму й колективізму; негативних радянських, які демонстрували антизразки соціальної поведінки та підривали моральний авторитет радянського суспільства та образ «буржуазного націоналіста», який уособлював ідеологічного ворога радянської держави, її зрадником та запроданцем. Така типізація українських персонажів у журналі «Перець» слугувала інструментом моделювання соціальної поведінки, який спрямовував суспільну свідомість у русло прийнятних соціальних стандартів, моделював суспільні настрої, активно включаючись у процес конструювання нової, контрольованої ідентичності українця в межах радянського проєкту.