Розвиток політичної свідомості й активності єврейських громад містечок Правобережної України на початку ХХ ст. та в добу Української Центральної Ради

Abstract

Мета статті – проаналізувати процес формування та еволюції політичної свідомості й активності єврейських громад у містечках Правобережної України на початку ХХ ст. та у добу Української Центральної Ради. Методологічна основа дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, системності та верифікації. Застосовані історико-описовий, кількісно-статистичний, порівняльно-історичний, археографічний, історико- соціологічний методи, метод case study. Наукова новизна статті полягає в поглибленому аналізі політичної свідомості й активності єврейського населення містечок Правобережної України, заснованому на широкому масиві архівних джерел, критичному перегляді історіографічних стереотипів та висвітленні малодосліджених аспектів місцевого громадсько-політичного життя. Висновки. Містечка Правобережної України були ареною глибоких етнонаціональних та соціально-політичних трансформацій. Особливістю цих поселень була висока концентрація єврейського населення, яке не лише становило значну частку загального демографічного складу, але й відігравало активну роль у політичному, економічному та культурному житті регіону. Політична активність євреїв охоплювала широкий спектр – від ліворадикального Бунду до націоналістичних сіоністських організацій, що відображало глибоку політичну поляризацію всередині самої громади. Водночас українсько- єврейські взаємини в містечках не були однозначними. Попри окремі випадки співпраці та солідарності в умовах революційних зрушень 1917–1918 рр., виявлялися й ознаки напруження, зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Проте важливо зазначити, що саме в містечках відбувалося зародження елементів нової політичної культури, яка, незважаючи на усі суперечності, формувала передумови для діалогу між етносамиThe purpose of the article is to analyze the process of formation and evolution of political consciousness and Jewish communities’ activity in the towns of Right-Bank Ukraine at the beginning of the 20th century and during the era of the Central Rada of Ukraine. The methodological basis of the research is grounded in the principles of objectivity, historicism, systematicity, and verification. The applied methods include historical-descriptive, quantitative-statistical, comparative-historical, archaeographic, historical-sociological methods, as well as the case study method. The innovative scientific value of the paper lies in an in-depth analysis of the political consciousness and activity of the Jewish population in the towns of Right-Bank Ukraine, grounded in an extensive body of archival materials, a critical review of historiographical stereotypes, and the analysis of underexplored aspects of local socio-political life. Conclusions. The towns of Right-Bank Ukraine were arenas of profound ethnonational and socio-political transformations. A distinctive feature of these settlements was the high concentration of Jewish population, which not only constituted a significant portion of the overall demographic composition but also played an active role in the political, economic, and cultural life of the region. The political engagement of the Jewish population covered a broad spectrum – from the leftradical Bund to nationalist Zionist movements – demonstrating profound ideological polarization within the community itself. At the same time, Ukrainian - Jewish relations in urban areas were characterized by a certain degree of ambiguity. Despite certain instances of cooperation and solidarity during the revolutionary upheavals of 1917–1918, noticeable tensions arose, driven by social, economic, and political factors. However, it is important to note that it was precisely in the towns where elements of a new political culture began to emerge, which, despite all contradictions, created prerequisites for dialogue between ethnic groups.