Електронне врядування в умовах военного стану: виклики цифрової безпеки та доступності послуг : кваліфікаційна робота

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено особливості функціонування електронного врядування в умовах воєнного стану, а також основні виклики у сфері цифрової безпеки та доступності адміністративних послуг. Проаналізовано теоретичні засади електронного врядування, нормативно-правове забезпечення цифрової трансформації держави та особливості діяльності органів публічної влади в умовах війни. Визначено основні проблеми функціонування електронного врядування в умовах повномасштабного вторгнення, серед яких: кібератаки на державні інформаційні ресурси, ризики витоку персональних даних, руйнування цифрової інфраструктури, обмеження доступу до державних реєстрів та нестабільний доступ до мережі Інтернет. Досліджено поняття кіберзагроз, кібератак та кібербезпеки, а також основні види цифрових загроз, що виникають у сучасних умовах. Окрему увагу приділено питанням захисту персональних даних та правовим механізмам забезпечення інформаційної безпеки. Проаналізовано нормативно-правові акти України у сфері електронного врядування, захисту інформації, електронних комунікацій та функціонування державних реєстрів в умовах воєнного стану. У роботі досліджено особливості надання адміністративних послуг під час війни та роль цифрових платформ у забезпеченні безперервності взаємодії громадян із державою. Визначено значення порталу та застосунку Дія у процесі цифровізації державних послуг, забезпеченні доступу до документів, соціальних виплат та адміністративних сервісів. Також проаналізовано значення відкритих даних та електронної системи публічних закупівель Prozorro як інструментів підвищення прозорості діяльності органів влади та запобігання корупції. За результатами дослідження встановлено, що електронне врядування в умовах воєнного стану стало важливим елементом забезпечення функціонування держави та надання адміністративних послуг громадянам. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення системи кіберзахисту, нормативно-правового регулювання та механізмів захисту персональних даних в умовах цифрової трансформації держави.

The qualification paper examines the peculiarities of electronic governance functioning under martial law, as well as the main challenges in the field of digital security and accessibility of administrative services. The theoretical foundations of electronic governance, the legal framework of the state digital transformation, and the peculiarities of public authorities’ activities during wartime are analyzed. The study identifies the main problems of electronic governance during the full-scale invasion, including cyberattacks on state information resources, risks of personal data leakage, destruction of digital infrastructure, restrictions on access to state registers, and unstable Internet access. The concepts of cyber threats, cyberattacks, and cybersecurity are explored, along with the main types of digital threats emerging in modern conditions. Particular attention is paid to the protection of personal data and legal mechanisms for ensuring information security. The paper analyzes Ukrainian legal acts in the field of electronic governance, information protection, electronic communications, and the functioning of state registers under martial law. The research also examines the peculiarities of administrative service delivery during the war and the role of digital platforms in ensuring continuous interaction between citizens and the state. The importance of the Diia portal and application in the digitalization of public services, access to documents, social payments, and administrative services is determined. The significance of open data and the electronic public procurement system Prozorro as tools for increasing transparency and preventing corruption is also analyzed. The research findings show that electronic governance under martial law has become an important element in ensuring the functioning of the state and providing administrative services to citizens. The necessity of further improvement of cybersecurity systems, legal regulation, and mechanisms for personal data protection in the context of state digital transformation is substantiated.