Хоровий концерт у сучасній українській музиці

Abstract

Впродовж періоду існування жанру хорового концерту сформувалася його особлива жанрова семантика з високим показником національної своєрідності. Важливою жанровою ознакою хорового концерту завжди було органічне поєднання новітних досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу. Саме в цьому жанрі кристалізувалася національна музична мова. Історична генеза жанру розкриває його концепційну сутність та могутній потенціал для майбутніх втілень. Незважаючи на значні метаморфози жанру і різноманітність його моделей у творчості сучасних вітчизняних композиторів, концерт залишається переважно акапельним. Поміж сталих типологічних ознак, характерних для хорового концерту, виділяємо наступні: багаточастинність контрастно-складової структури; діалогічність як драматургічний принцип розвитку матеріалу; контрастування на різних рівнях (тембро-акустичне, висотне, динамічне, фактурне, образно-тематичне та ін.); концертування, засноване на синтезі «віртуозності» (технічної досконалості) і «фонізму» (збагачення тембрового і гармонійного колориту). У комплексній взаємодії ці ознаки складають специфіку сучасного хорового концерту. Високий авторитет концерту в ієрархії сучасних хорових жанрів обумовлено його багатим художнім потенціалом і особливою життєстійкістю, заснованою на здатності адаптуватися до змін історико-культурних умов і зберігати високу ступінь соціальної вимогливості. Хоровий концерт, що всотує все нові художні тенденції, зберігає при цьому свою яскраву національну самобутність. Відновлення цієї гілки вітчизняного хорового мистецтва означає розширення, зміцнення зв’язків з національною культурою, що, безсумнівно, є одним із пріоритетних завдань музичної культури сучасної України.