Використання інформаційних технологій у стратегічному плануванні в органах публічної влади : кваліфікаційна робота

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних засад, сучасного стану та перспектив використання інформаційних технологій у стратегічному плануванні органів публічної влади в умовах цифрової трансформації суспільства. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності стратегічного управління на державному та місцевому рівнях, забезпечення прозорості діяльності органів влади, впровадження інноваційних цифрових інструментів і формування сучасної моделі публічного управління, орієнтованої на результат та потреби громадян. У першому розділі роботи розкрито теоретичні засади стратегічного планування в системі публічного управління, визначено його сутність, принципи, функції та етапи реалізації. Обґрунтовано значення стратегічного підходу для формування довгострокових цілей розвитку територій та держави в цілому. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «інформаційні технології» та здійснено їх класифікацію відповідно до сфер застосування у діяльності органів публічної влади. Особливу увагу приділено ролі цифровізації як ключового чинника підвищення якості управлінських рішень, оптимізації адміністративних процесів та забезпечення інтеграції інформаційних ресурсів. У другому розділі досліджено практичні аспекти застосування інформаційних технологій у стратегічному плануванні. Проаналізовано функціонування інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття управлінських рішень, можливості використання електронного урядування та відкритих даних у процесі розроблення й реалізації стратегій розвитку. Визначено основні переваги цифрових інструментів, зокрема підвищення оперативності обробки інформації, прозорості управлінських процедур, залучення громадськості до процесу планування. Водночас окреслено проблеми та обмеження впровадження інформаційних технологій, серед яких недостатній рівень цифрової компетентності службовців, обмеженість фінансових ресурсів, кіберзагрози, фрагментарність інформаційних систем та нормативно-правові бар’єри. У третьому розділі визначено напрями вдосконалення використання інформаційних технологій у стратегічному плануванні органів публічної влади. Узагальнено зарубіжний досвід цифрового стратегічного управління та обґрунтовано можливості його імплементації у вітчизняну практику. Розглянуто перспективи розвитку цифрових платформ, систем великих даних, аналітичних інструментів прогнозування та електронної участі громадян. Запропоновано практичні рекомендації щодо формування інтегрованого інформаційного середовища стратегічного планування, підвищення рівня цифрової грамотності публічних службовців, удосконалення нормативно-правового забезпечення та зміцнення інформаційної безпеки. У висновках узагальнено результати дослідження, підтверджено необхідність системного впровадження інформаційних технологій як інструменту підвищення ефективності стратегічного планування та забезпечення сталого розвитку публічного сектору.

The qualification paper is devoted to a comprehensive study of the theoretical foundations, current state, and prospects for the use of information technologies in the strategic planning of public authorities in the context of digital transformation of society. The relevance of the research is determined by the need to increase the efficiency of strategic management at the state and local levels, ensure transparency in public authorities’ activities, introduce innovative digital tools, and develop a modern public administration model focused on results and citizens’ needs. The first chapter reveals the theoretical foundations of strategic planning in the system of public administration, defining its essence, principles, functions, and stages of implementation. The importance of the strategic approach for forming long-term development goals at both territorial and national levels is substantiated. Scientific approaches to defining the concept of “information technologies” are analyzed, and their classification according to areas of application in public authorities’ activities is presented. Special attention is paid to digitalization as a key factor in improving the quality of managerial decision-making, optimizing administrative processes, and ensuring the integration of information resources. The second chapter examines the practical aspects of applying information technologies in strategic planning. The functioning of information and analytical systems for decision-making support, as well as the use of e-government tools and open data in the development and implementation of development strategies, are analyzed. The main advantages of digital tools are identified, including increased efficiency of information processing, transparency of administrative procedures, and enhanced public participation in the planning process. At the same time, the main problems and limitations of implementing information technologies are outlined, such as insufficient digital competencies of public servants, limited financial resources, cybersecurity risks, fragmentation of information systems, and regulatory barriers. The third chapter defines the directions for improving the use of information technologies in strategic planning of public authorities. Foreign experience in digital strategic management is generalized, and possibilities for its implementation in domestic practice are substantiated. Prospects for the development of digital platforms, big data systems, analytical forecasting tools, and e-participation mechanisms are considered. Practical recommendations are proposed to create an integrated information environment for strategic planning, enhance digital literacy of public servants, improve regulatory support, and strengthen information security. The conclusions summarize the research results and confirm the necessity of systematic implementation of information technologies as an effective instrument for enhancing strategic planning and ensuring sustainable development of the public sector.