Гендерна політика щодо залучення жінок до військової служби: порівняльний аналіз Другої світової та російсько-української війн

Abstract

Метою статті є порівняльний аналіз гендерної політики щодо залучення жінок до військової служби під час Другої світової та російсько-української війн. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності, сукупності загальнонаукових і спеціальних методів (проблемно-хронологічного, аналізу та синтезу) у поєднанні з порівняльним і системним підходами. Наукова новизна полягає у здійсненні комплексного порівняльного аналізу гендерної політики щодо залучення жінок до військової служби у два різні історичні періоди – під час Другої світової війни та сучасної російсько-української війни – крізь призму трансформації ролі жінки в умовах воєнного часу, що дозволяє по-новому оцінити роль жінок у війську як стратегічного ресурсу та суб’єкта суспільних трансформацій. Висновки. У статті проаналізовано трансформацію гендерної політики держави в умовах двох масштабних воєнних конфліктів – Другої світової війни та сучасної російсько-української війни. Залучення жінок до військової служби під час Другої світової та російсько-української війн є результатом поєднання об’єктивних потреб держави та глибоких суспільних змін. Війни виступають каталізатором як тимчасових, так і довготривалих змін у гендерній політиці. У середині ХХ ст. ці зміни мали обмежений і тимчасовий характер, а в сучасній Україні вони набувають системності та мають довгострокові наслідки, зокрема у сфері професійної реалізації жінок та їх суспільного статусу. Присутність жінок у Збройних Силах України трансформує не лише армію, а й суспільство загалом. Водночас, незважаючи на суттєвий прогрес, у Збройних Силах України зберігаються окремі прояви гендерного дисбалансу, зокрема у питаннях кар’єрного просування та доступу до керівних посад. Це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення державної гендерної політики та механізмів її практичної реалізації.

The purpose of this article is to conduct a comparative analysis of gender policies regarding the recruitment of women into military service during World War II and the Russo-Ukrainian War. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity, combining general scientific and specialized methods (problem-chronological, analysis, and synthesis) with comparative and systemic approaches. The scientific novelty of this study lies in conducting a comprehensive comparative analysis of gender policies regarding the recruitment of women into military service during two distinct historical periods—World War II and the contemporary Russo-Ukrainian War—through the lens of the transformation of women’s roles in wartime. This allows for a fresh assessment of women’s role in the military as a strategic resource and an agent of social transformation. Conclusions. This article analyzes the transformation of state gender policy in the context of two large-scale military conflicts: World War II and the contemporary Russo-Ukrainian War. The recruitment of women into military service during World War II and the Russo-Ukrainian War reflects a combination of objective state needs and deep societal changes. Wars act as a catalyst for both temporary and long-term changes in gender policy. In the mid-20th century, these changes were limited in scope and temporary, whereas in contemporary Ukraine they have become systemic and entail long-term consequences, particularly in terms of women’s professional advancement and social status. The presence of women in the Armed Forces of Ukraine transforms not only the military but also society as a whole. At the same time, despite significant progress, certain instances of gender imbalance persist within the Armed Forces of Ukraine, particularly regarding career advancement and access to leadership positions. This highlights the necessity of further refining state gender policy and the mechanisms for its practical implementation.