Механізми публічно-правового адміністрування освітньої безбар’єрності у сфері дошкільної освіти

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз механізмів публічноправового адміністрування освітньої безбар’єрності у сфері дошкільної освіти в умовах трансформації державної освітньої політики та імплементації міжнародних стандартів забезпечення прав людини. Обґрунтовано, що забезпечення доступності дошкільної освіти є складовою реалізації фундаментального права на освіту та одним із ключових напрямів державної політики у сфері інклюзії, що потребує системного нормативно-правового, інституційного та фінансового забезпечення. Проаналізовано національне законодавство України у сфері освіти, соціального захисту осіб з інвалідністю та створення безбар’єрного простору, а також міжнародні та європейські документи, що визначають стандарти доступності ранньої та дошкільної освіти, зокрема підходи систем Early Childhood Education and Care (ECEC) та практики розвитку інклюзивної дошкільної освіти у країнах Європейського Союзу. Встановлено, що сучасна модель публічно-правового адміністрування освітньої безбар’єрності характеризується багаторівневою регуляторною структурою, однак її практична реалізація у сфері дошкільної освіти залишається недостатньо ефективною через обмеженість ресурсів, нерівномірність фінансування та недостатню координацію між суб’єктами публічного управління. На основі результатів емпіричного дослідження, проведеного серед закладів дошкільної освіти України, виявлено системні проблеми ресурсного забезпечення інклюзивного освітнього середовища, що проявляються у нестачі спеціальних навчальних матеріалів, недостатній фізичній доступності будівель, дефіциті асистентів вихователя, психологічної підтримки та допоміжних засобів для дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що наявний розрив між нормативно закріпленими гарантіями права на освіту та фактичними можливостями їх реалізації свідчить про існування структурної невідповідності між функціями та ресурсами у системі публічного адміністрування. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів публічноправового адміністрування освітньої безбар’єрності шляхом законодавчого визначення мінімальних стандартів ресурсного забезпечення інклюзивного освітнього середовища, запровадження цільового фінансування заходів безбар’єрності, посилення інституційного контролю та інтеграції оцінювання доступності до процедур державного нагляду за діяльністю закладів освіти. Зроблено висновок, що подальший розвиток системи дошкільної освіти має здійснюватися на засадах універсальної доступності, міжвідомчої координації та узгодження національного законодавства з європейськими стандартами якості та інклюзивності освіти.

The article provides a comprehensive analysis of the mechanisms of public-legal administration of educational accessibility in the field of preschool education in the context of the transformation of state educational policy and the implementation of international standards for ensuring human rights. It is substantiated that ensuring the accessibility of preschool education is a component of the implementation of the fundamental right to education and one of the key areas of state policy in the field of inclusion, which requires systematic regulatory, institutional and financial support. The national legislation of Ukraine in the field of education, social protection of persons with disabilities and the creation of a barrier-free space, as well as international and European documents that define standards for the accessibility of early and preschool education, in particular the approaches of Early Childhood Education and Care (ECEC) systems and practices for the development of inclusive preschool education in the countries of the European Union, are analyzed. It has been established that the modern model of public-legal administration of educational accessibility is characterized by a multi-level regulatory structure, however, its practical implementation in the field of preschool education remains insufficiently effective due to limited resources, uneven funding and insufficient coordination between public administration entities. Based on the results of an empirical study conducted among preschool education institutions in Ukraine, systemic problems of resource provision of an inclusive educational environment have been identified, which are manifested in the lack of special educational materials, insufficient physical accessibility of buildings, a shortage of teacher assistants, psychological support and aids for children with special educational needs. It has been proven that the existing gap between the normative guarantees of the right to education and the actual possibilities of their implementation indicates the existence of a structural mismatch between functions and resources in the public administration system. The need to improve the mechanisms of public-legal administration of educational accessibility is substantiated by legislatively defining minimum standards for resource provision of an inclusive educational environment, introducing targeted financing of accessibility measures, strengthening institutional control and integrating accessibility assessment into procedures for state supervision of the activities of educational institutions. It is concluded that the further development of the preschool education system should be carried out on the basis of universal accessibility, interdepartmental coordination and harmonization of national legislation with European standards of quality and inclusiveness of education.