Дистанційна освіта: недоліки та перспективи в умовах російсько-української війни

Abstract

В умовах воєнного стану важливо організувати навчальний процес, який дасть можливість вирішувати ключові проблеми освіти, які постали в період війни, та гарантувати максимальну безпеку учасникам освітнього процесу з одночасним якісним засвоєнням знань та набуттям компетенцій, необхідних надалі для професійного розвитку здобувачів вищої освіти. Постійний моніторинг тенденцій дистанційної освіти дає змогу оцінити ситуацію та намітити шляхи розвитку. Тому метою поточної розвідки є комплексний аналіз недоліків і перспектив дистанційного навчання у вищій школі в умовах російсько-української війни. Ще до спалаху пандемії коронавірусу українська система вищої освіти зіткнулася з викликами, пов’язаними з війною на сході України, однак тоді ситуація була кардинально відмінною від сучасної (локальна гібридна війна не становила тотальної загрози для всієї системи освіти), коли війна більшою чи меншою мірою зачіпає всі регіони країни. Організація навчання в умовах воєнного стану переважно базується на практиці, здобутій під час жорстких карантинних заходів. Основною рисою дистанційної освіти під час війни стало вміння адаптувати навчальний процес до обставин, які швидко змінюються, іноді спонтанно, і зазвичай у напрямку швидкого погіршення безпекової ситуації та доступу до комунікацій онлайн. У статті узагальнено та систематизовано подано низку перспектив на недоліків дистанційного навчання під час воєнного періоду. Недоліки, які назріли під час віддаленого навчання як єдиноможливого формату надання безперервних освітніх послуг, значно перевищують кількісно переваги затяжного й невизначеного щодо тривалості періоду онлайн-взаємодії між студентами та викладачами. Здебільшого питання постає в якості освітніх послуг, їхньої релевантності, а не номінативного характеру – загалом у питанні набуття студентами необхідних компетенцій для майбутньої професійної діяльності. Очевидно, що після завершення війни виявляться численні прогалини практичної підготовки здобувачів, над подоланням яких треба буде інтенсивно працювати. Це ж стосується студентів, які за час тривання дистанційної освіти стали дипломованими фахівцями. Проте саме визначені нами переваги дистанційного навчання й потенційно ті нові, що ще будуть розкриті, стануть магістральними перспективними площинами, які гарантуватимуть удосконалення й розширення можливостей української системи вищої освіти в період повоєнної розбудови.

In the conditions of martial law, it is important to organize an educational process that will make it possible to solve the key problems of education that arose during the war and to guarantee maximum safety for the participants of the educational process with the simultaneous qualitative assimilation of knowledge and the acquisition of competencies necessary in the future for the professional development of students of higher education. Constant monitoring of trends in distance education makes it possible to assess the situation and outline development paths. Therefore, the purpose of the current investigation is a comprehensive analysis of the shortcomings and prospects of distance education in higher education in the conditions of the Russian-Ukrainian war. Even before the outbreak of the coronavirus pandemic, the Ukrainian higher education system faced challenges related to the war in the east of Ukraine, but then the situation was radically different from today (the local hybrid war did not pose a total threat to the entire education system), when the war to a greater or lesser extent affects all regions of the country. The organization of training under martial law is mainly based on the practice gained during strict quarantine measures. A key feature of wartime distance education has been the ability to adapt the learning process to rapidly changing circumstances, sometimes spontaneously, and usually in the direction of a rapidly deteriorating security situation and access to online communications. The article summarizes and systematizes a number of perspectives on the shortcomings of distance learning during the war period. The disadvantages that have arisen during distance learning as the only possible format for providing continuous educational services far outweigh the advantages of a protracted and uncertain period of online interaction between students and teachers. For the most part, the question arises in terms of the quality of educational services, their relevance, and not of a nominative nature – in general, in the matter of students acquiring the necessary competencies for future professional activities. It is obvious that after the end of the war there will be numerous gaps in the practical training of the recruits, which will have to be worked on intensively. The same applies to students who have become certified specialists during distance education. However, it is precisely the advantages of distance learning that we have identified and potentially the new ones that will be revealed that will become the main perspective planes that will guarantee the improvement and expansion of the opportunities of the Ukrainian higher education system in the period of post-war development.