Конструктивно-географічний аналіз ландшафтних комплексів Чернівецького адміністративного району Чернівецької області та їх господарське використання

Abstract

Стаття присвячена конструктивно-географічному аналізу ландшафтних комплексів Чернівецького адміністративного району Чернівецької області. Проведений ландшафтний аналіз трьох фізикогеографічних областей (Прут-Дністровської лісостепової рівнини, Прут-Сіретської лісо-лучної передгірської височини і Буковинсько-Карпатської гірської області) та їх сучасне сільськогосподарське, лісогосподарське, водногосподарське, рекреаційне, поселенське землекористування. На рівні використання земельних ресурсів проаналізовано їх стан та використання у територіальних громадах Чернівецького субурбанізаційного району. Основні аспекти статті укладаються у наступних методологічних аспектах: сучасні фізико-географічні області є існуючими просторово-господарськими ландшафтами з неупередженими історичними і сучасними характеристиками, є об’єктом господарської діяльності людини, предметом реалізації суспільних потреб. Територіальні громади виступають головними керуючими органами природно-господарської діяльності, яка націлена на збереження стійкості та надійності ландшафтних комплексів при їх землекористувальній трансформації.

The article carries out a constructive-geographical analysis of the landscape complex of the Chernivtsi administrative district of Chernivtsi Oblast. It studies the landscape structure of three physical-geographical regions – the Prut-Dnister Forest-Steppe Plain, the Prut-Siret Forest-Meadow Foothill Upland, and the Bukovyna-Carpathian Mountain Region), as well as their current agricultural, forestry, water-management, recreational, and settlement land use. In terms of of land-resource utilization, the article examines the condition and use of these resources within the territorial communities of the Chernivtsi suburbanization district. The key points of the article are framed within the following methodological aspects: modern physical-geographical regions are existing spatial-economic landscapes with unbiased historical and contemporary characteristics; they serve as objects of human economic activity and as spheres for meeting social needs. Territorial communities act as the principal governing bodies of nature-economic activity, aimed at maintaining the stability and reliability of landscape complexes during their land-use transformations.