Interzonal geoecotone of Central Europe

Abstract

This article reviews the Central European region in terms of globalization processes and geoecotonization of its territory; it is noted that this is a region of contacts and interaction of different natural structures, cultures and civilizations, that is a kind of border area, and from the point of view of modern landscape science - natural economic geoecotone. The purpose of the study: taking into account globalization processes, to investigate the current state, landscape structure, opportunities for optimization of interzonal natural economic geoecotone "forest-steppe - steppe" within Central Europe for further rational use of its natural resources. The current interest in the study of geoecotones with different complexity levels of their organization, patterns of development, especially in the process of anthropogenization, the ability to control this process, will help to solve some theoretical and many empirical problems. Such landscape studies are of particular importance for transition regions, just as interzonal geoecotones. It is pointed out that the interzonal geoecotone "forest-steppe - steppe" of Central Europe is an archetypal natural-economic structure that is used for studying the processes of formation and functioning, as well as the development of measures for the rational use of natural, naturalanthropogenic and anthropogenic landscape complexes of different hierarchical levels.

Глобалізаційні процеси, що впливають на функціонування географічної оболонки або її значної частини, стали поштовхом до оновлення наукового пізнання їх сутності. Показано, що з погляду глобалізаційних процесів й екотонізації простору, як модельний цікавим є Центральноєвропейський регіон. Геополітичне розташування та природні умови Центральної Європи зумовили особливу актуальність її досліджень як у географічному, так і історичному контекстах. Це регіон контактів і взаємодії різних природних структур, культур та цивілізацій, тобто погранична територія, буферна зона, а з погляду сучасного ландшафтознавства – оригінальний природно-господарський геоекотон; зазначено, що дослідження Центральної Європи, зокрема геоекотонізації території України, як модельного її регіону, є актуальною науковою проблемою. Мета дослідження: з врахуванням глобалізаційних процесів, дослідити сучасний стан, ландшафтну структуру, можливості оптимізації міжзонального природно-господарського геоекотону «лісостеп-степ» у межах Центральної Європи, для подальшого раціонального використання його природних ресурсів. Процес формування нових геоекотонів у Центральній Європі швидко прогресує. Збереження такої тенденції дозволяє припустити, що природне середовище у майбутньому – це сфера панування геоекотонів. У зв’язку з цим, пізнання геоекотонів різних рівнів складності їх організації, закономірностей розвитку, особливо у процесі антропогенізації, можливість контролювати цей процес є актуальним і сприятиме вирішенню окремих теоретичних та багатьох прикладних завдань. Особливе значення дослідження ландшафтів мають для таких своєрідних територій як міжзональні геоекотони. Міжзональний геоекотон «лісостепстеп» Центральної Європи є репрезентативною природно-господарською структурою для дослідження процесу формування, функціонування і розробки заходів щодо раціонального використання натуральних, натурально-антропогенних і антропогенних ландшафтів. Натуральні зовнішні межі міжзонального геокотону «лісостеп-степ» Центральної Європи визначити зараз майже неможливо; вони умовні через суцільну антропогенізацію власних і прилеглих ландшафтів. Різноманіття природних умов зумовлене тут просторовим розташуванням на межі двох природних зон – лісостепу й степу, високим заляганням кристалічних порід Українського щита, суттєвими відмінами в рельєфі між південно-лісостеповою та північно-степовою частинами міжзонального геоекотону, що зумовило й різницю в гідрогеологічних та мікрокліматичних умовах, ґрунтовому покриві та біоті. Не менш різноманітні й природні, зокрема, мінеральні й земельні ресурси. Аналіз геокомпонентів і ландшафтних комплексів міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» дав змогу визначити його місце в структурі типологічних класифікацій, що сприяє кращому розумінню природної суті й сучасного стану геоекотону, розробці заходів раціонального використання та оптимізації процесів антропогенізації.