Національно маркована складова концепту гріх і спокута у химерному романі «Марко Проклятий» Олекси Стороженка

Abstract

У статті досліджено національно маркований компонент концепту гріха та спокути у химерному романі «Марко Проклятий» Олекси Стороженка – знаковому творі епохи романтизму. Актуальність дослідження визначається необхідністю обґрунтування жанрової належності твору як химерного роману з елементами готики. Мета дослідження полягає в аналізі трансформації універсальних архетипів зла і покарання на основі українського фольклору та романтичної естетики. Основні висновки дослідження доводять, що концепція гріха та спокути набуває національної специфіки через: природу гріха: Гріх Марка концептуалізується як руйнування священної віри предків (інцест, матеровбивство та братовбивство), що становить найвище табу в українському моральному кодексі; форму спокути (покаяння): покарання приймає унікальну фізичну, тілесну матеріалізацію – голови вбитих родичів у мішку. Це зображення виступає національно позначеним символом остаточності відплати та вічного тягаря совісті; мотив вигнання: вічні мандрівки Марка тлумачаться як відмова Матері-Землі прийняти грішника, що уособлює собою найвищу кару в народній свідомості. Отже, химерний роман «Марко Проклятий» Олекси Стороженка – це не просто ілюстрація до легенди, а глибока національно спрямована філософсько-етична притча про неминучу розплату за гріх, скоєний проти Роду.This article explores the nationally marked component of the concept of Sin and Atonement in Olexa Storozhenko’s chimeric novel «Marko the Accursed», a significant work of the Romantic era. The relevance of the research result of substantiating the genre affiliation of the work as a whimsical novel with elements of Gothic. The aim is to analyze the transformation of universal archetypes of evil and punishment based on Ukrainian folklore and Romantic aesthetics. The main findings of the study prove that the concept of Sin and Atonement acquires national specificity through: The Nature of Sin: Marko’s sin is conceptualized as the destruction of ancestral sacredness (incest, matricide, and fratricide), which constitutes the highest taboo in the Ukrainian moral code. The Form of Atonement (Penance): The punishment takes a unique physical, corporal materialization – the heads of the murdered relatives in a sack. This image acts as a nationally marked symbol of the finality of retribution and the eternal burden of conscience. The Motive of Exile: Marko’s eternal wandering is interpreted as the refusal of Mother Earth to accept the sinner, representing the ultimate punishment in the folk consciousness. Thus, Olexa Storozhenko’s chimeric novel «Marko the Accursed» is not merely an illustration of a legend but a profound nationally oriented philosophical and ethical parable about the inevitable retribution for a sin committed against the Ancestral Line.