Заручники свободи: українські військовополонені (2014–2024 рр.)

Abstract

The purpose of the study is to analyze the issue of captivity in the context of the contemporary armed conflict between the Russian Federation and Ukraine. The methodological framework of the study is based on theoretical and conceptual findings of military history experts and interdisciplinary scientific approaches, integrating methods of history, jurisprudence, social psychology, and military anthropology, as well as the terminological apparatus employed in modern global socio-humanitarian studies. The scientific novelty of the material is defined by oral history sources, some of which were collected by the authors, and their original interpretative solutions. Conclusions. Large-scale military operations in eastern Ukraine have resulted in the capture of a significant number of Russian and Ukrainian servicemen. In this regard, the horrific conditions of Ukrainian Armed Forces (UAF) prisoners of war during the Anti-Terrorist Operation (ATO) and the Russian full-scale invasion have gained particular resonance. Based on the testimonies of combatants returned through prisoner exchanges, the article analyzes the methods of physical and psychological pressure applied to prisoners in places of detention with the complicity of the military-political leadership of the Russian Federation. Based on the processed documentary evidence, the study proves the Russian Federation's violation of the international legal norms of the Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War of August 12, 1949, and the effective inaction of international structures responsible for the observance and protection of international humanitarian law.

Метою статті є аналіз проблеми військового полону в контексті сучасного збройного протистояння між Російською Федерацією та Україною. Методологічну основу дослідження становлять теоретико-концептуальні напрацювання фахівців воєнної історії, міждисциплінарні прийоми наукового пізнання, що поєднують методи історії, правознавства, соціальної психології, воєнної антропології, а також термінологічний апарат, що застосовується в сучасній світовій соціогуманітаристиці. Наукову новизну матеріалу визначають усноісторичні джерела, частина яких здобута авторами, а також їхніми оригінальними інтерпретаційними рішеннями. Висновки. Масштабні воєнні дії на Сході України спричинили полонення значеної кількості російських і українських військовослужбовців. У зв’язку з цим особливого резонансу набули жахливі умови утримання військовополонених ЗСУ під час АТО на сході України та російської широкомасштабної агресії. На основі свідчень комбатантів, які повернулися з полону в межах обміну, проаналізовано методи фізичного та психологічного тиску, що застосовуються до військовополонених у місцях несвободи за сприяння військово-політичного керівництва РФ. На основі опрацьованого документального масиву доведено порушення РФ міжнародних правових норм Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. та фактичну бездіяльність міжнародних структур, відповідальних за дотримання й захист гуманітарного права.