Фізична підготовка юних футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки : кваліфікаційна робота

Abstract

1. Аналіз спеціальної наукової літератури й узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців в галузі футболу щодо раціональної побудови тренувального процесу на етапі спеціалізованої базової підготовки з підвищенням рівня швидкісно-силової підготовки показує суперечливі підходи до вирішення проблеми. Найменш розробленими на даний час є питання структури фізичної підготовленості юних футболістів різних ігрових амплуа. 2. Виявлено вікові періоди значного приросту в морфофункціональних показниках юних футболістів за період від 12 до 14 років: від 12 до 13 років – в фізичній працездатності (12,0 %), довжина тіла (4,9 %), ЖЄЛ (3,7 %), АТ діастол. (1,4 %); від 13-14 років - в масі тіла (12,3 %), в показниках ЧСС (3,8 %), МСК (2,6 %), АТ систол. (2,2 %). 3. Темпи приросту результатів експериментальної групи відносно контрольної за рік є статистично достовірними. 4. Рівень фізичної підготовленості юних футболістів в залежності від ігрового амплуа, характеризувалось наступним чином: на першому місті стоять захисники, які відрізняються високим рівнем розвитку швидкісно-силових здібностей, ніж півзахисники і нападники. Останні мають низький результат в бігу на 100 м. У воротарів – найкращий результат в стрибку в гору з місця, що відповідає характеру їх ігрової діяльності. 5. Оптимальними параметрами навантаження швидкісної направленості для юних футболістів при умові достатнього рівня їх тренованості є: вид застосованої вправи – поєднання з м’ячем, які виконуються під час бігу; тривалість однократного виконання – 8-10 с: інтенсивність – близька до максимальної, при якій зберігається добрий рівень точності дій; інтервали відпочинку між окремими повтореннями – 2 хв.; кількість повторень в одній серії – 3-4; інтервали відпочинку між серіями вправ – 10 хв.