Дипломатична політика Богдана Хмельницького та її вивчення на уроках історії в закладах загальної середньої освіти: кваліфікаційна робота

Abstract

Дипломна робота присвячена комплексному дослідженню дипломатичної політики Богдана Хмельницького та особливостей її вивчення в закладах загальної середньої освіти. Актуальність теми визначається потребою глибокого осмислення зовнішньополітичної діяльності гетьмана як важливого чинника становлення української державності середини XVII ст. та необхідністю формування в учнів цілісного уявлення про місце України в міжнародних відносинах. У роботі узагальнено історіографію, проаналізовано джерельну базу та окреслено методологічні підходи до вивчення питання. Дослідження висвітлює основні напрями дипломатії Хмельницького, зокрема відносини з Османською імперією, Кримським ханством, Московією та Річчю Посполитою, і простежує їхній вплив на становлення козацької держави. Окрема увага приділяється переговорам, політичній гнучкості та стратегічним рішенням гетьмана, що визначали ефективність його зовнішньої політики. Наукова новизна полягає у систематизації зовнішньополітичних кроків Хмельницького у взаємозв’язку з внутрішнім державотворенням і в окресленні значення його дипломатичної спадщини для сучасної української політики та освіти. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у навчальному процесі, зокрема під час викладання історії України та всесвітньої історії. Запропоновані методичні підходи сприяють розвитку в учнів навичок аналізу історичних джерел, розуміння дипломатичних процесів і формування критичного мислення в контексті державотворчих і міжнародних викликів сучасної України.The thesis is devoted to a comprehensive study of Bohdan Khmelnytsky’s diplomatic policy and to the analysis of approaches to teaching this topic in general secondary education. The relevance of the research lies in the need for a deeper understanding of the hetman’s foreign policy activity as a significant factor in the formation of Ukrainian statehood in the mid-17th century, as well as in developing students’ coherent perception of Ukraine’s place within the system of international relations. The paper summarizes the historiography, examines the source base, and outlines the methodological approaches applied in the study of this issue. The research highlights the main directions of Khmelnytsky’s diplomacy, including relations with the Ottoman Empire, the Crimean Khanate, Muscovy, and the Polish–Lithuanian Commonwealth, and traces their influence on the development of the Cossack state. Special attention is paid to the hetman’s negotiation strategies, political flexibility, and key diplomatic decisions that shaped the effectiveness of his foreign policy. The scholarly novelty of the study lies in systematizing Khmelnytsky’s foreign policy actions in connection with internal state-building processes and in defining the significance of his diplomatic legacy for contemporary Ukrainian politics and education. The practical value of the thesis is reflected in the possibility of applying its results in the educational process, particularly in teaching courses on the history of Ukraine and world history. The proposed methodological approaches contribute to the development of students’ skills in analyzing historical sources, understanding diplomatic processes, and forming critical thinking within the context of modern statebuilding and international challenges facing Ukraine.