Штучний інтелект як інструмент вдосконалення державного управління у судовій системі: національній та іноземний досвід

Abstract

З проаналізованого досвіду України та іноземного досвіду слід дійти висновків, що автоматизація роботи ВРП та ВККСУ за допомогою ШІ має чіткі межі й повинна стосуватися лише рутинного адміністрування (переклад текстів чи первинне сортування масивів документації тощо). Будь-яке пряме втручання алгоритмів у кадрові конкурси або оцінку дисциплінарних скарг загрожує системними помилками, що здатні підірвати незалежність судоустрою. Фактичне копіювання централізованої моделі Китаю або децентралізованих підходів США є неприпустимим через специфіку системи державного управління в Україні. Спираючись на засади «Білої книги ШІ» та стандарти Етичної хартії CEPEJ, вітчизняному законодавцю варто адаптувати успішний закордонний досвід – наприклад, досвід Бразилії, який полягає у семантичному аналізі документів системою VICTOR. Нерелевантність відповідей ШІ як джерела достовірних даних нормативно обмежує цифровізацію судового врядування. Ця правова позиція зобов’язує ВРП та ВККСУ повністю виключити можливість визнання генерованих комп’ютером висновків як вирішальних чинників під час добору суддів чи розгляду дисциплінарних справ.