Інтерпретація «Хутірської філософії» в романі Люко Дашвар «Рай.Центр»

Abstract

На початку XXI століття отримує нове життя специфічна категорія художньої моделі «хуторянства», яка закорінена в питомо українську «філософію серця» (кордоцентризм), і відходить від релігійного тлумачення, повертаючись у бік національного, духовного, антропологічного компонентів刭 У метафілософському сенсі та інтерпретації український кордоцентризм є національною філософією, яка в художніх образах і теоретичних поняттях виражає усвідомлення цілісності людини та розуміння нерозривної єдності людини з Богом, духовною реальністю, трансцендентним. Дослідження змін і особливостей трансформації цього світогляду в творчості вітчизняних письменників, зокрема, і Люко Дашвар сприяло б спадкоємності традиційних для української літератури художніх моделей, а отже, постає необхідність ґрунтовного дослідження особливостей художньої інтерпретації «хутірської філософії» як специфічної світоглядної системи в сучасній українській літературі з урахуванням її жанрово-стильових тенденцій. Так, у розвідці через призму «хутірської філософії» здійснено аналіз сучасної молоді й міських багатіїв з акцентуацією на двох просторах — міському й містечковому刭 Система персонажів вибудувана за двома лінійками: образи з першої, «люди з народу» (носії істинних духовних цінностей), протиставлені аморальному світові міста, зокрема, можновладцям (втілення суспільних вад)刭 Відповідно, простір райцентру, містечка, села протиставляється мегаполісу так, як осередок порядності й людяності — простору захланності й моральної деградаціїЈ У романі скорельовано основні світоглядні модуси «хутірської філософії» зі системою образів-персонажів і організацією художнього просторуЈ Отримано висновок про те, що в українській літературі вона зберігає своє значення як цілісний світогляд, проявлений у проблематиці творів, авторських принципах організації системи персонажів і хронотопу