«Благо посполите» та «користь партикулярна» як мотиви управлінської діяльності старшин України-Гетьманщини 17-18 ст.

Abstract

Метою статті є з’ясування морально-політичних мотивів діяльності, старшини України-Гетьманщини ХVІІ – ХVІІІ ст. Проаналізувати найбільш очевидну морально-політичну дилему у свідомості старшин між суспільним благом та приватною користю. Визначити чинники, які спонукали старшин до певної морально-політичної мотивації. Виявити, як ідея суспільного блага реалізувалася у тодішній політичній практиці. Методологія дослідження базується на традиційних загальнонаукових методах пізнання, а також на спеціалізованих методах історичного дослідження. Це насамперед ретельний текстуальний аналіз джерел з метою виявлення найдрібніших моментів, зафіксованих на сторінках історичних пам’яток. Наукова новизна полягає у зверненні до нової перспективної теми, яка дозволить з’ясувати роль та місце морально-політичних чинників у житті політичної еліти України-Гетьманщини. Висновки. Проаналізований матеріал дозволяє стверджувати, що виконання старшинами управлінських функцій спонукало їх до мотивування своєї діяльності загальносуспільними інтересами, що засвідчує еволюцію морально-політичної сфери України-Гетьманщини європейським просвітницьким шляхом. Ідею служіння суспільному благу старшини використовували для легітимації своїх претензій на владні посади, обґрунтування своїх рішень та дій у внутрішній, та зовнішній політиці. Дані ідеї втілилися у відокремленні приватного скарбу гетьмана від скарбу державного; моральному осуді проявів клановості; усвідомленні потреби узгоджувати потреби усіх станів і верств заради реалізації спільних інтересів; здатності окремих представників старшинства піднятися до обмеження своїх приватних інтересів заради інтересів Батьківщини. Позитивний баланс на користь турботи загальносуспільними справами у свідомості старшин зберігався до часу скасування Гетьманщини.

The purpose of the article is to examine the moral and political motivations underlying the activities of the Cossack officer elite (starshyna) of the Ukrainian Hetmanate in the seventeenth and eighteenth centuries. It aims to analyze the most significant moral and political dilemma faced by the officer elite, namely the tension between the common good and private interest; to identify the factors that shaped their moral and political motivations; and to determine how the idea of the common good was implemented in contemporary political practice. The research methodology is based on traditional general scientific methods of inquiry as well as specialized methods of historical research. Particular emphasis is placed on a thorough textual analysis of historical sources in order to identify even the most subtle aspects recorded in historical documents. The scientific novelty of the study lies in addressing a new and promising research topic that makes it possible to clarify the role and significance of moral and political factors in the life of the political elite of the Ukrainian Hetmanate. Conclusions. The analyzed material emonstrates that the performance of administrative functions encouraged the Cossack officer elite to justify their activities in terms of the common good, reflecting the evolution of the moral and political culture of the Ukrainian Hetmanate along the lines of the European Enlightenment. The idea of serving the common good was employed by the officer elite to legitimize their claims to public office and to justify their decisions and actions in both domestic and foreign policy. These ideas were manifested in the separation of the Hetman's private treasury from the state treasury, the moral condemnation of clan-based favoritism, the recognition of the need to reconcile the interests of all social estates and groups for the sake of the common good, and the willingness of certain members of the officer elite to subordinate their private interests to the interests of the Fatherland. The predominance of concern for the common good over private interests remained characteristic of the officer elite's political consciousness until the abolition of the Hetmanate.