Генеза західних концепцій тоталітаризму: історико-методологічний аналіз

Abstract

Метою статті є аналіз генези наукових концепцій феномену тоталітаризму впродовж другої половини ХХ – першої третини ХХІ століття крізь призму структурної матриці характерних ознак та особливостей його прояву в країнах Європи та СРСР. Методологія дослідження. Пропоноване дослідження грунтується на використанні історико-порівняльного підходу до розуміння феномену "тоталітаризм". Основним для роботи був вибраний класифікаційний аналіз наявної літератури, яка була вивчена з урахуванням кількох часових проміжків: період після Другої світової війни по теперішній час. Наукова новизна дослідження полягає у спробі аналізу концепцій тоталітаризму, запропонованих сучасними західними інтелектуалами, зокрема, вченими Польщі, Італії та Німеччини, крізь призму порівняння їх з класичними концепціями другої половини ХХ століття. Висновки. Результати нашої наукової роботи дають підстави для висновку, що процес дослідження феномену тоталітаризму носить дискретний характер. Його активізація та згасання наукового інтересу синхронізуються із суспільно-політичними змінами глобального характеру. Оптика наукового інтересу до "тоталітаризму" у різні періоди зміщувалася від класичної ліберальної концепції до посттоталітарної теорії авторитарної держави. Європейські дослідження тоталітарного феномена дають змогу виявити і пояснити причини поширення та популярності тоталітарних ідей і поглядів, які, оформившись у певну систему цінностей, відповідають запитам політичної влади для обґрунтування цілей, пов’язаних із закріпленням свого економічного і політичного панування та розширенням сфер впливу. Очевидно, що безпосереднє відродження політико-правових систем із розвиненою "машиною" політичного терору навряд чи можливе, але ідеології, які виступають світоглядним базисом тоталітарних режимів, дуже живучі та здатні до своєрідних модернізацій, прикладом чого є ідеологія рашизму. Тоталітаризм як історичне явище, не є для нас завершеною подією, оскільки більшість країн, в яких на початку 1990-х років було започатковано процес демонтажу тоталітарних політичних структур, до сих пір перебувають у стані "переходу". Передусім це стосується суспільної свідомості, носієм якої є людина, сформована тоталітарною системою.The purpose of the article is to analyze the genesis of scientific concepts of the phenomenon of totalitarianism during the second half of the ХХ th - first third of the ХХІ th century through the prism of the structural matrix of characteristic features and peculiarities of its manifestation in Europe and the USSR. Research methodology. The proposed study is based on the use of a historical and comparative approach to understanding the phenomenon of “totalitarianism”. The main basis for the work was a classification analysis of the available literature, which was studied taking into account several time periods: the period after World War II to the present. The scientific novelty of the study is an attempt to analyze the concepts of totalitarianism proposed by contemporary Western intellectuals, in particular, scholars from Poland, Italy and Germany, through the prism of comparing them with the classical concepts of the second half of the twentieth century. Conclusions. The results of our scientific work give grounds to conclude that the process of studying the phenomenon of totalitarianism is discrete. Its intensification and waning of scholarly interest are synchronized with global socio-political changes. The optics of scholarly interest in “totalitarianism” has shifted in different periods from the classical liberal concept to the post-totalitarian theory of the authoritarian state. European studies of the totalitarian phenomenon make it possible to identify and explain the reasons for the spread and popularity of totalitarian ideas and views, which, having been formalized into a certain system of values, meet the needs of political authorities to justify the goals related to consolidating their economic and political dominance and expanding their spheres of influence. Obviously, the direct revival of political and legal systems with a developed “machine” of political terror is hardly possible, but ideologies that serve as the ideological basis of totalitarian regimes are very resilient and capable of a kind of modernization, as exemplified by the ideology of ruscism. Totalitarianism, as a historical phenomenon, is not a complete event for us, since most of the countries in which the process of dismantling totalitarian political structures began in the early 1990s are still in a state of “transition.” First of all, this concerns the public consciousness, which is carried by a person formed by a totalitarian system.