Терешківський монетно-речовий скарб 2025 р. як джерело вивчення грошового обігу на поселеннях черняхівської культури в період готсько-римських війн та кризи Римської імперії ІІІ ст. н. е.

Abstract

Мета наукового дослідження полягає у всебічному аналізі та введенні до наукового обігу нового римського монетно-речового скарбу ІІ – початку ІV ст. н. е., виявленого восени 2025 р. в саду, поблизу с. Терешки Жмеринського (колишнього Барського) району Вінницької області. Методологія дослідження базується на широкому використанні під час проведення дослідження Терешківського скарбу 2025 р. наукових принципів: історизму, об’єктивності, достовірності. При вивченні нумізматичного матеріалу були використані методи порівняння монетних знахідок із каталогами, візуальний та штемпельний аналіз, хронологічний, зважування та вимірювання. Наукова новизна полягає у цінності вивчення рідкісних за своїм складом і малодосліджених скарбів ІІІ — початку ІV cт., які складаються з римських монет, зокрема, антонініанів періоду готсько-римських війн та кризи Римської імперії ІІІ ст. Висновки. Розглянувши 9 римських монет, серед яких 6 монет так званих «солдатських імператорів»: Гордіана ІІІ, Філіпа І, Требоніала Галла, Клавдія Готського, Авреліана, Максіміана, – ми виявили тісний зв’язок між політикою цих римських імператорів та готсько-слов’янським населенням черняхівських поселень межиріччя Дністра та Південного Бугу. Автор розвідки, аналізуючи римські антонініани, склад металу, стан їх збереження, робить висновок про інтенсивні економічні та політичні кризові процеси у римському суспільстві в період готсько-римських війн 30–70-х рр. ІІІ ст., які призвели до девальвації основних грошових одиниць римських монет: золотих ауреусів, срібних денаріїв, білонних антонініанів, латунних сестерціїв і дупондіїв та осідання у скарбах повноцінних золотих і срібних монет. Наприкінці ІІІ – на початку ІV ст. н. е. в грошовому обігу Римської імперії, її провінціях починають переважати бронзові та мідні антонініани, денарії, фоліси та аси. Місцеве черняхівське населення продовжувало користуватися у грошовому обігу (поряд із неповноцінною монетою середини ІІІ – початку ІV ст.) срібними якісними денаріями І–ІІ ст. н. е., про що свідчить присутність у Терешківському скарбі срібних денаріїв імператорів Антоніна Пія (138–161) та Марка Аврелія (161–180), у доброму стані із вмістом срібла понад 70 %. Отже, подібні Терешківському, Гайсинському, Перегінському та Терешовецькому скарбам римських денаріїв та антонініанів, знайдених на Поділлі в останні десятиріччя, піднімають актуальну проблему римсько-варварських відносин, джерел та шляхів проникнення сюди римської монети і пластики, наслідків римо-готських війн 30–70-х рр. ІІІ ст., які поглибили кризу рабовласницького римського суспільства та спробу використання слов’янсько-готських військових підрозділів для захисту східних римських провінцій за певну грошову винагороду. Наявний у 60 монетно-речових скарбах та окремих знахідках у Барській землі Поділля матеріал, у якому присутні римські монети І–ІV ст. н. е., підтверджує велику густоту заселення досліджуваної території слов’янськими та готськими племенами черняхівської культури ІІІ–ІV ст. н. е., переконливо свідчить про стійкі, тривалі зв'язки місцевого населення із Римською імперією.

The purpose of the new scientific research was to comprehensively analyze and introduce into the scientific circulation a new Roman coin-material hoard of the 2nd-early 4th centuries AD, discovered in the fall of 2025 in a garden near the village of Tereshky, Zhmerynka (former Bar) district, Vinnytsia region. The research methodology is based on the idespread use of the scientific principles during the study of the Tereshky Treasure 2025: historicism, objectivity, reliability. When studying the numismatic material, the methods of comparing coin finds with the catalogues, visual and stamp analysis, chronological, weighing and measuring were used. The scientific novelty lies in the value of studying the rare in composition and understudied treasures of the 3rd–early 4th centuries onsisting of the Roman coins, in particular antoninians from the period of the Gothic-Roman wars and the crisis of the Roman Empire of the 3rd century. Conclusions. Having examined 9 Roman coins, including 6 coins of the so-called “soldier emperor”: Gordian III, Philip I, Trebonial Gallus, Claudius Gothicus, Aurelian, Maximian, we discovered the close connection between the policy of these Roman mperors and the Gothic-Slavic population of the Chernyakhiv settlements between the Dniester and Southern Buh rivers. The author of the research, analyzing the Roman antoninians, the composition of the metal, and their state of preservation, concludes that there were intense economic and political crisis processes in the Roman society during the Gothic-Roman wars of the 30s-70s of the 3rd century AD which led to the devaluation of the main monetary units of the Roman coins: gold aurei, silver denarii, billon antoninians, brass sesterces and dupondii and the accumulation of full-fledged gold and silver coins in the treasuries. At the end of the 3rd–beginning of the 4th century AD, bronze and copper antoninians, denarii, follis and ases began to prevail in the monetary circulation of the Roman Empire and its provinces. The local Chernyakhiv population continued to use in the monetary circulation, along with the inferior coin of the middle of the 3rd–beginning of the 4th century, high-quality silver denarii of the 1st-2nd centuries AD, as evidenced by the presence in the Tereshky treasure of silver denarii of the emperors Antoninus Pius (138–161) and Marcus Aurelius (161–180) in good condition with the silver content of over 70%. Thus, similar to the Tereshky, Haisyn, Perehin and Tereshovets’ hoards of the Roman denarii and antoninians found in Podillya in the recent decades, raise the urgent problem of the Roman-barbarian relations, the sources and ways of spreading the Roman coins and plastic, the consequences of the Roman-Gothic wars of the 30s–70s of the 3rd century AD, which deepened the crisis of the slave-owning Roman society and the attempt to use the Slavic-Gothic military units to protect the eastern Roman provinces for a certain monetary reward. The material available in 60 coin-and-thing hoards and individual finds in the Bar land of Podillya, which contains Roman coins of the 1st–4th centuries AD, confirms the high density of the settlement of the studied territory by the Slavic and Gothic tribes of the Chernyakhiv culture of the 3rd–4th centuries AD convincingly testify to the stable, long-term ties of the local population with the Roman Empire.