Українські дисиденти у студіях полоністичних: поезія Василя Стуса й Тараса Мельничука в перекладах Яцека Подсядла та Казімєжа Бурната

Abstract

У статті досліджено явище перекладу дисидентської поезії на прикладі віршів Василя Стуса ( «Час творчості») й Тараса Мельничука ( «Князь роси»), зреалізовано огляд розвитку перекладу поезії українського руху опору, аналогів якому немає, проаналізовано особливості перекладу в межах близькоспорідненості (зокрема з української мови – на польську), проілюстровано тенденції перекладу поетичної мови двох поетів-в’язнів сумління, Василя Стуса й Тараса Мельничука, на прикладі синтаксичної, лексичної та стилістичної структур текстів. У світовому суспільстві поширюється читання іноземної літератури, зосібна – поезії, що засвідчує надзвичайно високу активність популяризації українського письменства за кордоном. Стаття присвячена особливостям ліричного корпусу творів дисидентів (на прикладі поезії двох в’язнів сумління – Василя Стуса й Тараса Мельничка) із урахуванням перекладу європейськими мовами, зокрема – польською.The article explores the phenomenon of translating dissident poetry, focusing on poems by Vasyl Stus (Time of Creativity) and Taras Melnychuk (Prince of Dew). It provides an overview of the development of translations of poetry from the Ukrainian resistance movement, unique in world literature, and analyses the specific challenges of translation between closely related languages (in particular, from Ukrainian into Polish). The study illustrates trends in translating the poetic language of two poets and prisoners of conscience, Vasyl Stus and Taras Melnychuk, through an examination of syntactic, lexical, and stylistic structures. In the global context, the growing readership of foreign literature, especially poetry, reflects the increasing promotion of Ukrainian literature abroad. The article also addresses the distinctive features of the lyrical corpus of dissident works, with particular reference to translations into European languages, especially Polish.