Етнокультурні ландшафти містечка Браїлів

Abstract

Розглянуто загальні особливості структури етнокультурних кварталів містечка Браїлів Жмеринського району Вінницької області. Виокремлено закономірності формування цих ландшафтних структур, їх етнокультурні ознаки та особливості користування. Визначено, що ознакою етнокультурних ландшафтів Браїлова є просторові взаємозв’язки селитебних кварталів за національною ознакою, а також розташування сакральних і тафальних ландшафтів. Вплив місцевих культур є одним з важливих проявів у формуванні етнокультурних ландшафтів регіону, що чітко відображено у структурі містечка Браїлів, де значну площу займають польські та єврейські етнокультурні ландшафти. З поміж останніх виділено та проаналізовано структуру і природокористування у етнічних кварталах: Браїлів (центр), Козачівка, Москалівка, Сукачівка, Чмелівка, Завод і Станція. Сучасний стан ландшафтів містечка Браїлів вимагає проведення моніторингу, охорони та музеєфікації території культурних пам’яток у межах етнічних кварталів та виділення комплексних охоронних зон.

Considers general features of the structure of ethnocultural quarter of small town Brailov of Zhmerinsky district of Vinnytsia region. The regularities of the formation of these landscape structures, their ethnocultural features and peculiarities of use are singled out. It is determined that the sign of the ethnocultural landscapes of Brailov is the spatial interrelationships of residential quarters behind the national feature, as well as the location of sacred and taphal landscapes. The influence of local cultures is one of the important manifestations in the formation of ethnocultural landscapes of the region, which is clearly reflected in the structure of the small town of Brailov, where a significant area is occupied by Polish and Jewish ethnocultural landscapes. Among the latter, the structure and nature management in the ethnic quarter have been identified and analyzed: Brailov (center), Kozachevka, Moskalevka, Sukachevka, Chmelevka, Plant and Station. Ethnocultural quarter of Brailiv, directly related to natural conditions, resources and advantages, should be considered as a united whole in the system of ethnocultural landscapes and should become the sole object of protection and management, and the tactics of working with its individual fragments and structures should be subject to the goal of its integrated preservation. Works on museum objects of the Polish ethnocultural heritage Brailiv will stimulate the development of tourism in the region. They are a priority, which is due to the complexity of ethnocultural landscapes and their ability to comprehensively present the historical and cultural image of the town. The current state of the landscapes of the city of Brailov requires monitoring, protection and museification of the territory of cultural monuments within ethnic quarters and the allocation of complex protection zones.