Фотосинтетична продуктивність одновидових і сумісних посівів кукурвдзи з соєю

Abstract

В статті наведено результати досліджень з оцінки впливу способів сівби та удобрення на фотосинтетичну продуктивність сумісних посівів кукурудзи із соєю. Встановлено, що найбільша площа асиміляційної поверхні листків (40,9 тис.м2/га) формувалась в фазі молочної стиглості зерна при сівбі два рядка кукурудзи + один рядок сої і внесенні N90P90K90. Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу (2,81 млн.м2дн./га) одержано також при цих же варіантах досліду в період цвітіння – молочна стиглість.

Приведены результаты исследований по оценке влияния способов посева и удобрений на фотосинтетическую продуктивность совместных посевов кукурузы из соєю. Установлено, что наибольшая площадь ассимиляционной поверхности листьев (40,9 тыс.м2/га) была сформирована в период молочной спелости зерна при посеве в два ряда кукурузы + один ряд сои и внесение N90P90K90. Максимальное значение фотосинтетического потенциала (2,81 млн.м2дн./га), получено на этих же вариантах опыта нужным в период цветения -молочной спелости.

The results of studies ave asseso to show the effect of methods of sowing and fertilizers on photosynthetic efficiency of common crops a maise and soybeans. It was found that the greatest assimilation surface area of leaves (40,9 thousand m2/ha) was formed in the milk stage of grain at sowing two rows of maize + one row of soybean and the applying of N90P90K90. The maximum value of photosynthetic potential (2,81 million m2dn./ha) is obtained under these options experience in the period of flowering and milk ripeness.