War and school: essays by Galician teachers (1920) on the impact of the War on schooling and the tasks of teaching in the conditions of post-war reconstruction

Abstract

The purpose of the article. The source representativeness of handwritten essays by teachers of folk (primary) schools in Dobromyl district, which were written in Polish in August and October 1920 and which covered the impact of the World War І on the education and upbringing of young people, formulated the tasks of schooling in the post-war period, is revealed. The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity, authorial objectivity, application of source methods, in particular the method of internal critique of sources. The scientific novelty is that a published document is introduced into scientific circulation for the first time. Three main ideological and semantic components of the analyzed documents are highlighted: 1) the war negatively affected young people, as it led to a decrease in school attendance and a decline in the moral level of social relations; 2) in the conditions of the national and state revival of Poland, attention should be paid to the development of schooling, the spread of education, and the development of moral and national-patriotic education of children and youth; 3) the main tasks and responsibilities are assigned to teachers, who must work hard for the good of the fatherland and the education of youth. Conclusions. The influence of positivism, modernization tendencies, civilizational rhetoric and national-civic ideas on the thoughts and views of the authors of the documents has been revealed. The linguistic style of the essays, which are characterized by a large number of Ukrainianisms, has been characterized. It has been found that the essays are representative historical sources for clarifying the views of at least some of the Galician public school teachers on the war and its consequences, on the possibilities of overcoming negative phenomena through the development of education. The essays make it possible to find out about the level of professional knowledge (including literacy), civic consciousness, and professional experience of the teachers of that time who were destined to survive six years of almost continuous wars: the World War І, the Ukrainian-Polish War, and the Polish-Soviet War. It is emphasized that when analyzing documents, one should take into account their “official” nature, their address to representatives of school authorities, and therefore take into account the motivation of teachers who sought to show their loyalty to the new authorities, to emphatically demonstrate their own civic position.Мета статті – проаналізувати та розкрити джерельну репрезентативність рукописних польськомовних рефератів учителів народних (початкових) шкіл Добромильського повіту, написаних у серпні і жовтні 1920 р. і присвячених проблематиці впливу війни на освіту та виховання молоді й завданням шкільництва у післявоєнну добу. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що до наукового обігу вперше уводиться публікований документ. При уьому виокремлено три головні ідейно-семантичні компоненти аналізованих документів: 1) війна негативно вплинула на молодь, оскільки призвела до зниження шкільної фреквенції, падіння морального рівня суспільних відносин; 2) в умовах національного і державного відродження Польщі, слід звернути увагу на розбудову шкільництва, поширення освіти, поглиблення морального та національно-патріотичного виховання дітей і молоді; 3) виняткові завдання і обов’язки покладаються на вчительство, яке повинно наполегливо працювати для добра вітчизни і виховання молоді. Висновки. Виявлено впливи позитивізму, модернізаційних тенденцій, цивілізаційної риторики та національно-громадянських ідей на міркування й уявлення авторок документів. Охарактеризовано мовну стилістику рефератів, для яких характерна велика кількість українізмів. З’ясовано, що реферати є репрезентативними історичними джерелами для з’ясування поглядів принаймні частини галицьких педагогів народних шкіл на війну, її наслідки, можливості подолання негативних явищ за допомогою розвитку освіти. Вони дають змогу скласти уявлення про фахові знання (зокрема й про грамотність), громадянську свідомість, професійний досвід тогочасним учителів, яким судилося пережити шість років майже безперервних воєн: світової, українсько-польської, польсько-радянської. Наголошено, що при аналізі документів слід брати до уваги їх «офіційний» характер, адресованість представникам шкільних властей, а відтак враховувати й мотивацію учителів щодо засвідчення своєї лояльності до нових властей, акцентовану демонстрацію власної громадянської позиції.