Геоінформаційне оцінювання екосистемних послуг з контролю швидкості ерозії ґрунту у ландшафтах міських зелених зон

Abstract

Міські зелені зони (МЗЗ) в процесі свого функціонування надають екосистемні послуги (ЕП) з контролю швидкості ерозії в урбанізованих просторах, впливаючи на якість життєвого простору. Проте наразі в наукових та прикладних розробках не окреслено зрозумілої та доступної схеми проведення оцінки таких ЕП. Відповідно до розробленої методики, спираючись на провідні фактори протікання ерозійних та дефляційних процесів у роботі було сформовано базу геоданих щодо передумов їх протікання, обсягів ЕП та ризиків їх недоотримання. Середовище QGIS/SAGA (версія QGIS 3.32.1-Lima) було обрано як найбільш ефективний інструментарій просторового аналізу. Файлову базу даних у форматі GeoPackage, відповідно до стандартів Open Geospatial Consortium, сформував набір тематичних векторних та растрових наборів геоданих: «LS», «Vegetation», «Soils_erosion» та «BGI_erosion». Методика оцінки ризику дефляції та емпірична модель ABAG, використані в роботі як такі, що враховують провідні фактори протікання ерозійних процесів та легко адаптуються до методів ГІСмоделювання. Параметри, що характеризують вплив рельєфу, рослинності та протиерозійних заходів на втрати ґрунту; ґрунтові коефіцієнти потенційної ерозії; ерозійний індекс опадів та швидкості вітру; параметр, що характеризує захисну дію вітрових перешкод склали набір розрахункових показників, що увійшли до БД у якості атрибутів. Все це дозволило реалізувати методику оцінювання ЕП. На основі операцій просторового аналізу, було кількісно визначено: ефективність кожної МЗЗ у виконанні протиерозійної функції, обсяги ЕП, ризики її недоотримання.

The benefits derived from counteracting soil destruction are called ecosystem services (ES) control of erosion rates. Urban green spaces (UGS) provide these services in urbanized areas, affecting the quality of living space. However, at present, scientific and applied developments do not outline a clear and accessible scheme for assessing such ES. The purpose of this paper is to highlight the technological features of geoinformation assessment of the volume of ES control of erosion rates. In accordance with the main factors that determine the differences in the speed of erosion and deflation processes, a geodatabase was formed on the conditions for their occurrence, the volume of ES and the risks of their loss. The QGIS/ SAGA environment (QGIS version 3.32.1-Lima) was chosen as the most effective tool for spatial analysis. The file database in the GeoPackage format in accordance with the standards of the Open Geospatial Consortium was formed by a set of thematic vector and raster geodata sets: “LS”, “Vegetation”, “Soils_erosion” and “BGI_erosion”. The deflation risk assessment methodology and the ABAG empirical model were selected as they take into account the main factors of erosion and deflation processes and are easily adaptable to GIS modelling techniques. Parameters characterizing the impact of relief, vegetation and erosion control measures on soil loss; soil potential erosion coefficients; erosion index of precipitation and wind speed; and a parameter characterizing the protective effect of windbreaks formed a set of calculated parameters that were included in the database as attributes. The selected models, calculation parameters, and QGIS/SAGA tools allowed us to implement the ES assessment methodology. Based on the spatial analysis operations, the effectiveness of each UGS in performing the erosion control function, the volume of ES, and the risks of its loss. This creates conditions in which the assessment of ES will become accessible to urban planners, who are often limited in information and ways of processing it.