Празько-подєбрадський період життя Володимира Яковича Шевченка (1926–1934 рр.)

Abstract

Метою статті є реконструювання біографії керівника «чехословацького розвідпункту» ДЦ УНР в екзилі в 1926–1934 рр. Володимира Яковича Шевченка та аналіз причин, через які «чехословацький розвідувальний пункт» не зміг функціонувати на повну силу. Методологія дослідження базується на принципах визначеності, конкретності, пізнаваності, причинності із залученням таких методів дослідження життя та діяльності української еміграційної спільноти в міжвоєнній Чехословаччині як вчитування у еміграційні тексти (дослідницькі роздуми про те, за яких обставин та умов подана в тексті та або інша інформація); фокусування уваги на еміграційних поведінці та свідомості (вербальне відтворення (вербальна реконструкція) «емігранта активного», котрий на «життєво- подієвій сцені» за заданих обставин (тимчасових, політичних), яскраво ілюструє ситуацію, в якій опинився; котрий конструює разом з іншими біженцями різні соціальні ролі і сам виконує їх); діалог з емігрантом за допомогою його его-документів (біографій, мемуарів, щоденників, листів), дослідницька транслітерація думок та слів емігранта (дослідницькі небайдужість, емпатія та співпереживання), співставлення або виділення дослідником уривків текстів, дотичних до теми, які структуруються за «фактами», «контекстами», «суб’єктивною значущістю для емігранта» для аналізу отриманого формалізованого матеріалу з погляду повторюваності інформації. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу інформації про празько-подєбрадський період життя Володимира Яковича Шевченка; шляхи, методи та форми, які він застосовував при розбудові «чехословацького розвідпункту». Висновки. Життя та діяльність Володимира Яковича Шевченка в 1923(1924)–1934 рр. у міжвоєнній Чехословаччині – яскрава ілюстрація неможливості співпраці та співжиття уенерівців й шаповалівців на теренах цієї країни, що й перешкоджало роботі розвідника. Окрім ідеологічних розбіжностей доводилося рахуватися зі здобутками доби інтербелуму – періоду науково-технічного прогресу й культурної революції, коли вчергово в історії людства реально поліпшився побут. За таких умов більшість українських вихідців, колишніх вояків учасників національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., намагалася реалізувати себе фахово та соціально поза межами розвідки та контррозвідки.

The purpose of the article is to reconstruct the biography of the head of the “Czechoslovakian intelligence point” of the SC UPR in exile in 1926–1934, Volodymyr Yakovych Shevchenko, and to analyze the reasons why the “Czechoslovak intelligence point” could not function at full strength. The research methodology is based on the principles of certainty, specificity, recognizability, causality, involving such methods of research into the life and activities of the Ukrainian emigration community in interwar Czechoslovakia as reading into emigration texts (research reflections on the circumstances and conditions under which this or that information was presented in the text); focusing attention on emigration behavior and consciousness (verbal reproduction (verbal reconstruction) of an “active emigrant” who, on the “life-event scene” under given circumstances (temporary, political), vividly illustrates the situation in which he finds himself; who constructs various social roles together with other refugees and fulfills them himself); dialogue with the emigrant using his ego-documents (biographies, memoirs, diaries, letters), research transliteration of the emigrant’s thoughts and words (research concern, empathy, and sympathy), comparison or selection by the researcher of excerpts of texts related to the topic, which are structured according to “facts”, “contexts”, “subjective significance for the emigrant” for analysis of the received formalized material from the point of view of repeatability of information. The scientific novelty lies in the introduction into scientific circulation of information about the Prague-Podebrady period of Volodymyr Yakovych Shevchenko's life; the ways, methods and forms that he used in the development of the "Czechoslovakian intelligence point". Conclusions. The life and activities of Volodymyr Yakovych Shevchenko in 1923(1924)–1934 in the interwar Czechoslovakia are a vivid illustration of the impossibility of cooperation and coexistence between the Wennerites and the Shapovalovites in the territories of this country, which made the work of the intelligence officer impossible. In addition to ideological differences, it was necessary to take into account the achievements of the interbellum period - scientific and technological progress and the cultural revolution, a period when for the once again in the history of mankind life really improved. Under such conditions, the majority of Ukrainian immigrants, former soldiers and participants in the National Liberation Struggle of 1917–1921, tried to realize themselves professionally and socially outside the boundaries of intelligence and counterintelligence.