Імагологія уявлень про жінок із надприродними можливостями в населення Закарпаття

Abstract

У статті аналізуються пережитки давніх уявлень про жінок із надприродними можливостями в Закарпатті/ Розглянуто функції цих постатей у сучасних фольклорних нараціях, порушено питання походження їхніх екзотичних назв. Автори вбачають кореляцію між деякими номінаціями та функціями номенів, детермінованими природними та господарськими особливостями. Зокрема зазначається, що в населення Закарпаття цілком відсутнє уявлення про перетворення відьми в ропуху. Назва «відьма» та однокореневі з нею властивіша лемкам. У бойків та гуцулів Закарпаття частіше вживається назва «босорканя» та споріднені. Вона основна на означення міфологічних образів людей з особливими можливостями і в мадяр, які проживають на території Угорщини. Рідше трапляються румунські назви. Етимологія всіх іншомовних номінацій в українській науковій сфері не встановлена. «Діяльність» відьм, як і в цілому по Україні асоціюється з відбиранням молока від чужих корів, тому теж традиційно в цій ролі постають переважно сусідки. Босоркані наділені певною езотерикою, тому частіше їх помічають у процесі найрізноманітніших метаморфоз, які генетично тяжіють до «дводушництва». Про певні дії з їхнього боку майже нічого не відомо