Медіакультурні ризики як об’єкт вивчення безпеки життєдіяльності

Abstract

У статті розкрита сутність медіанебезпек для доповнення змісту навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» при підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти України. Нині знання про новітні небезпеки в медіасфері розглядаються переважно в контекстах цифрової грамотності або журналістської компетентності. Проте ні при формуванні цифрової грамотності, ні при формуванні журналістській компетентності процес виникнення небезпеки не був предметом вивчення. У цифровій грамотності увага зверталася на принципи безпечного використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. Для журналістської компетентності вважалось достатнім знання факту, що почуття страху людини використовується з комерційною, пропагандистською і розважальною метою. У навчальних посібниках із дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» новітнім небезпекам не приділяється належної уваги або ними нехтують. Як наслідок поза увагою здобувачів вищої освіти залишаються актуальні для молоді небезпеки. Встановлено, що джерелами новітніх небезпек є медіанасильство, медіафальсифікації і медіамістифікації. Для створення небезпечної ситуації достатньо факту взаємодії дітей і підлітків із джерелами новітніх небезпек. Основними вражаючими чинниками будуть почуття страху, навіювання, маніпуляція свідомістю. Однак на відміну від вражаючих техногенних чинників, ймовірність прояву шкоди від яких приблизно однакова для різних категорій населення, вражаючі чинники від новітніх небезпек не завжди призводять до шкоди та мають різну ймовірність прояву для різних категорій населення. Відомо, що в медіапросторі характер шкоди програмується самими розробниками медіанасильства, медіафальсифікації і медіамістифікації та цей факт буде вирішальним щодо перетворення вражаючих чинників у конкретний вид шкоди. Визначено, що універсальним видом шкоди буде психологічна залежність молоді від джерел новітніх небезпек, наприклад, від трилерів, фільмів жаху, фільмів-катастроф (категорія медіанасильства). Психологічна залежність, в свою чергу, може призвести до намагання відтворення молоддю сцен насильства в реальному житті або в аматорській відеопродукції (види шкоди другого порядку). Якщо розглядати в цьому контексті зв’язки між молоддю та Інтернетом, то типовими видами шкоди будуть стреси, депресія та думки про суїцид від кібербулінгу, троллінгу, кіберхарассменту. Зменшення ризиків від онлайн-небезпек можливе лише шляхом формування медіаграмотності в здобувачів вищої педагогічної освіти, базовим компонентом якої буде критичне мислення.