Конструктивно-географічні підходи до моделювання стану водойм рибогосподарського використання в Західному Поліссі України

Abstract

Розглядаються питання конструктивно-географічного підходу до моделювання стану басейнових систем водойм (озер, водосховищ, ставків) Західного Полісся – найбільш заозереного регіону України, для рибогосподарських потреб. Обґрунтовується розвиток на базі водойм сповільненого водообміну регіону аквакультури і формування спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Проаналізовано законодавчо-нормативні документи, що регламентують рибогосподарське природокористування на водоймах озерного типу. Наведено модель басейнової системи рибогосподарського використання та охарактеризовано її структурні складові. Акцентовано увагу на ландшафтно-басейновому принципі, екосистемному підході до аквакультури й необхідності інтегрованого управління водними ресурсами. Викладено зміст і завдання окремих блоків (ланок) запропонованої конструктивно-географічної моделі, зокрема інженерно-лімнологічного, гідролого-гідрохімічного, біотичного, іхтіологічного, санітарно-гігієнічного, ветеринарного, географолімнологічного, рибогосподарського, техніко-економічного, селекційно-племінного, логістичного. На прикладі озера Велике (Волинське Полісся), відображені окремі блоки конструктивно-географічної моделі еколого-рибогосподарського паспорта водойми, який розробляється. Озернобасейнова модель оз. Велике включає ландшафтні карти природно-аквального комплексу (ПАК) озера та його водозбору, а також відображає морфолого-морфометричні та гідрологічні параметри ПАК і ландшафтометричні характеристики цілісної системи «озеро-водозбір». Розробка моделей рибогосподарського використання водойм важлива у зв’язку з територіально-адміністративною реформою в Україні. Пропонується моделі озерно-басейнових систем (ОБС) розглядати в якості операційних одиниць управління низового рівня (громад). Наголошується на необхідності розробки еколого-рибогосподарських паспортів водойм і застосування конструктивно-географічного підходу як найбільш результативного при побудові таких паспортів для СТРГ. Реальне втілення рибогосподарських моделей такого типу буде сприяти збалансованому природокористуванню на локальних територіях і раціональному використанню водойм сповільненого водообміну.

The problems of constructive and geographical approach towards the modeling of water basin systems (lakes, reservoirs, ponds) in Western Polissya – region of Ukraine abundant in lakes for fishery purposes. The development of aquaculture region and formation of special commodity fisheries (SCF) based on decelerated water exchange basins is substantiated. Legislative documents, regulating fishery environmental management at reservoirs of a lake type have been analyzed. The model of fishery basin system use and its structural components are produced. The landscape-basin principle, the ecosystem approach towards aquaculture and necessity for integrated water resources management are emphasized. The content and objectives of individual blocks (links) of a proposed constructive and geographic model, including engineering-limnological, hydro-chemical, biotic, ichthyological, sanitation and veterinary, geographical and limnological, fishery, feasibility, selection and breeding, logistics are explicated. Big Lake (Volyn Polissya) being an example, reflects individual blocks of a constructive and geographic model of ecological and fishery reservoir passport, it being drafted. The Big Lake basin model includes landscape maps of natural aquatic complex (NAС) of the lake and of its watershed, as well as reflects the morphological, morphometric and hydrological characteristics of the NAС and landscape metric characteristics of the integrated «lake-watershed» system. Modeling of fishery water use is important what concerns the territorial-administrative reform in Ukraine. It is proposed to consider the models of lake-basin systems (LBS) as operational management grassroots units (communities). The necessity of drafting ecological, fishery ponds passports and application of constructive and geographic approaches as the most efficient at making up such passports for SCF is emphasized. The actual implementation of fisheries management models of this type will facilitate the balanced environmental management in local areas and rational use of decelerated water exchange basins.