Концептуальні ідентифікатори ідей регіональності у пізнанні земних реалій

Abstract

Проаналізовано методологічні та світоглядні передумови використання фундаментальних конструктів ідей регіональності для адекватного відображення елементів геопростору. Визначено роль методологгічних підходів, передусім історико-культурного, у розвитку концептів розрізнення земних реалій з відповідним їм понятійним означенням. Акцентовано увагу на виконання одним із ключових понять, «геосвітом», місії «вузлового» (геоекотонного) підрозділу планетарного і регіонального рівнів геосистемної ієрархічної організованості в рамках видимого геопростору. Геосвіт є умовою виявлення об’єктивно існуючих в його рамках компонентів з відповідним фіксуванням меж різних таксономічних рівнів. З іншого боку, найвищий таксон регіонального виміру – частина світу є результатом авторських узагальнень, підготовлених тривалою історією розвитку географічних досліджень. Він базується на ланцюзі методологічних принципів, які розширюють і конкретизують уявлення про просторову неоднорідність поверхні Землі на даний час, та водночас, є уособленням позиціонування території й індивідуального спектру ландшафтних комплексів в планетарній системі. Запропоновані основні світоглядні орієнтації понять «геосвіт», «регіон» і «частина світу» на предмет їхнього використання в практичній площині формування природничо-наукового й гуманітарного знання уможливлюють вироблення єдиних підходів науковців і практиків (географів, геологів, культурологів, політиків тощо) в означенні макрорегіону (частина геосвіту, історико-географічний регіон) та сприйняттю інших просторово територіальних виділів планетарного та регіонального рівнів.

Methodological and world view pre-conditions of the use of fundamental konstruktiv ideas of regionalness are analysed for the adequate reflection of elements of earthly space. Certainly role of methodological approaches, foremost historically cultural, in development of konceptiv of distinction of earthly realities with proper them by concept determination. Attention is accented on implementation one of key concepts, «earthly world», missions «of key» (earthly ecotone) subdivision planetary and regional levels of geosystem hierarchical good organization within the framework of visible earthly space. Earthly world is the condition of exposure of objectively existing in his scopes components with the corresponding jigging of limits of different taxonomical levels. On the other hand, the greatest sippe of the regional measuring – part of the world is the result of the authorial generalizations prepared by the protracted history of development of geographical researches. He is based on the chains of methodological principles that extend and specify an idea about spatial heterogeneity of surface of Earth on this time, and at the same time, is personification of positioning of territory and individual spectrum of landscape complexes in the planetary system. The basic world view orientations of concepts are offered «earthly world», «region» and «part of the world» for the purpose their use in the practical plane of forming naturally of scientific and humanitarian knowledge do possible making of only approaches of scientists and practical workers (geographers, geologists, сulturе studies, politicians and others like that) in determination of macro region (part of the earthly world, historical geographical region) and perception other spatially territorial parts planetary and regional levels.