Аналіз грошового обігу Cіверщини 17 ст. за новими скарбовими джерелами

Abstract

The purpose of the research was to attempt to analyze the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century according to the treasure sources through the prism of new treasure finds over the past 10 years. Special attention was paid to the analysis of the treasure complexes of the issuing countries, the denominations of the coins that were in the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century. The research methodology was based on the principles of scientificity, historicism, continuity of the written and treasure sources, comprehensive analysis of the treasure complexes. General scientific, general theoretical and special historical and numismatic research methods were also used, among them it is necessary to distinguish the following ones: analytical, comparative, logical, historical, complex, descriptive, synthetic, systematization. The scientific novelty consists in in the comprehensive study of the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century based on the treasure and written sources and the introduction of the new finds into the scientific circulation. Conclusion. Having analyzed and compared the coins of two recently discovered treasures, we can conclude that they make up the important material sources for studying the monetary circulation of the Sivershchyna region in the 17th century. The found complexes indicate that during the period coins of various denominations of European minting prevailed on the studied territory, from copper solidus, billon grosh, pivtorak, troyak, shostak, horta, florin to silver thaler. This indicates the intensity of the trade between the Hetmanate and the European countries. The analyzed treasures indicate the dominance of the European coins over Moscow ones in the monetary circulation of the Sivershchyna region in the second half of the 17th century.

Мета розвідки полягає у спробі проаналізувати грошовий обіг Сіверщини XVII ст. за скарбовими джерелами через призму нових знахідок скарбів за останні роки. Особлива увага звернена на аналіз скарбових комплексів країн-емітентів, номіналів монет, які перебували у грошовому обігу Сіверщини у XVII ст. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, спадкоємності писемних та скарбових джерел, всебічного аналізу скарбових комплексів. Також використано загальнонаукові, загальнотеоретичні та спеціально-історичні і нумізматичні методи дослідження. Серед них слід виділити: аналітичний, порівняльний, логічний, історичний, комплексний, описовий, синтетичний, систематизації. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні грошового обігу Сіверщини XVII ст. за скарбовими та письмовими джерелами та введення у науковий обіг нових знахідок. Висновки. Проаналізувавши та порівнявши монети двох знайдених нещодавно скарбів, можна зробити висновок, що вони є важливими речовими джерелами вивчення грошового обігу Сіверщини XVII ст. Знайдені комплекси свідчать про те, що в даний період на досліджуваній території переважали монети різних номіналів європейського карбування від мідного соліда, білонного гроша, півторака, трояка, шостака, орта, флорина до срібного талера. Це свідчить про інтенсивність торгівлі між Гетьманщиною та європейськими країнами. Проаналізовані скарби свідчать, про домінування європейської монети над московською у грошовому обігу Сіверщини у другій половині XVII ст.