Другий Зимовий похід Армії УНР: сучасна вітчизняна історіографія

Abstract

Метою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо історії Другого Зимового походу Армії УНР 1921 р. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії історії Другого Зимового походу Армії УНР 1921 р., з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї героїчної сторінки національно-визвольної боротьби українського народу за державну незалежність України. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними було чимало зроблено для вивчення досліджуваної теми. Залучивши до наукового обігу раніше закриті архівні матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, у тісній співпраці із закордонними колегами, науковці незалежної України відкинули ненаукові, політично заангажовані висновки радянської історіографії про Другий Зимовий похід як зрежисовану іноземними імперіалістами авантюру української буржуазно-націоналістичної контрреволюції, спрямовану на повалення в Україні робітничо-селянської влади, повернення її до рук буржуазії та поміщиків. Були усунуті певні недоліки української зарубіжної історіографії з даної проблеми, серед яких неточності, слабка джерельна основа, помітний мемуарний відтінок при висвітленні багатьох епізодів даного походу. Вітчизняні фахівці чітко довели, що Другий Зимовий похід був героїчною спробою інтернованої у польських та румунських таборах Армії УНР спільно з повсталим українським народом відновити незалежну українську державність. Показано, що Цивільне керування Партизансько-Повстанського Штабу здійснило серйозну організаційну роботу, спрямовану на підготовку відновлення влади УНР, але низка об’єктивних та суб’єктивних факторів зумовили поразку рейду, що негативно відбилось на подальшій долі національно-визвольної боротьби українського народу. Разом з тим, здійснений історіографічний аналіз засвідчив, що попри чималі досягнення вітчизняних істориків у вивченні даної теми, не всі її аспекти отримали всебічне висвітлення. Низка з них потребує подальшого наукового аналізу та інтерпретації, що потребує суттєвого розширення і оновлення джерельної бази.The article focuses on a comprehensive analysis of the historiographical work of modern Ukrainian historians on the history of the Second Winter Campaign of the Army of the Ukrainian People Republic in 1921. The methodological basis of the study covers the principles of historicism, objectivity and systematics. General scientific and special research methods were used in solving the set tasks: historiographical analysis and synthesis of knowledge development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective, etc. The scientific novelty of the work lies in a comprehensive analysis of the state of study in current national historiography of the history of the Second Winter Campaign of the UPR Army in 1921, clarifies the conceptual approaches and techniques used by modern national experts. Conclusions. The analysis of the historiographical achievements of current Ukrainian historians has shown that they have done a lot to study the research topic. Having brought into scientific circulation previously closed archival materials, both national and foreign, in close cooperation with foreign colleagues, scholars of independent Ukraine rejected the unscientific, politically biased conclusions of Soviet historiography about the Second Winter Campaign directed by the foreign imperialist to overthrow the workers 'and peasants' power in Ukraine, to return it to the hands of the bourgeoisie and the landlords. Certain shortcomings of Ukrainian foreign historiography on this issue have been eliminated, including inaccuracies, a weak source base, and a noticeable memoir in covering many episodes of this campaign. National experts have clearly proved that the Second Winter Campaign was a heroic attempt of the UPR Army interned in Polish and Romanian camps together with the insurgent Ukrainian people to restore independent Ukrainian statehood. It is shown that the Civil Administration of the Partisan-Insurgent Headquarters carried out serious organizational work aimed at preparing for the restoration of UPR power, but a number of objective and subjective factors led to the defeat of the raid, which negatively affected the further national liberation struggle of the Ukrainian people. At the same time, the historiographical analysis showed that despite the considerable achievements of national historians in studying this topic, not all its aspects were comprehensively covered. A number of them require further scientific analysis and interpretation, which requires significant expansion and updating of the source base.