Browsing by Author "Kushko, I."

Now showing 1 - 4 of 4

Legal status of the directory of the Ukrainian national republic as a body of collegiate authority (November 1918 – November 1919)
(Praha. Česká republika, Nemoros, 2021) Kushko, I.
Restoration of Ukrainian statehood in the era of the Directory of the Ukrainian National Republic, which came to power through a rebellion, and which wanted to restore the democratic values of building a Ukrainian state during the Central Rada. The Directory was created as a revolutionary body that was to exist temporarily and transfer its powers to the body of representative powel; but internal disputes of political leaders over the formation of state policy in public spheres of life. As a result, the state body became authoritarian with humanistic ideals.
Державна політика у сфері адміністративнотериторіального устрою в УНР доби директорії.
(2023) Кононенко, В. В.; Кушко, І. С.; Kononenko, V.; Kushko, I.
У статті проаналізовано державну політику у сфері адміністративно-територіального устрою Української Народної Республіки за часів Директорії. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю використання історичного досвіду реформування державного устрою в умовах сьогодення. Автори поставили за мету виявити помилки в реформуванні адміністративнотериторіального устрою України того періоду з метою їх недопущення на сучасному етапі розвитку України. За результатами дослідження встановлено, що за часів Директорії робилися певні спроби змінити адміністративно-територіальний устрій Української Народної Республіки. Про це свідчить активна законотворча робота органів державної влади. Однак в життя прийняті закони так і не були втілені. Зазначено, що основна причина провалу державної політики Директорії щодо реформування адміністративно-територіального устрою – постійні воєнні конфлікти та перехід українських земель з рук однієї влади до іншої, непослідовна та непродумана управлінська діяльність Директорії, протистояння політичних лідерів, відсутність єдиної моделі державотворення, відмінність менталітету жителів Західної України та Наддніпрянщини, які унеможливили реальне возз’єднання УНР та ЗУНР.
Перші кроки Директорії у грудні 1918 – січні 1919 рр. за спогадами діячів української революції
(Вінниця : «ТВОРИ», 2020) Кушко, І.; Кушко, И.; Kushko, I.; Прилипко, Р.; Prylypko, R.
Мета статті. Державотворчі процеси в роки Української революції 1917 – 1921 рр. відбувалися у складних умовах. Активні учасники тогочасних подій залишили значну кількість спогадів, у яких відображали особистісне ставлення до подій, до державних діячів та роботи державних органів. Автори, на основі спогадів, щоденників, синтетичних праць історико-мемуарного характеру поставили за мету охарактеризувати роботу Директорії у перші місяці її створення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні структурно-функціонального аналізу, порівняльно-історичного та порівняльно-правового методу. Автори дотримувалися у дослідженні принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи порівняльно-історичні та порівняльно-правові методи, автори аналізують спогади голів Директорії, прем’єр-міністрів і рядових службовців української-революції 1917 – 1921 рр. та аналізують їх ставлення до перших місяців роботи Директорії. Авторами також показано основні недоліки у роботі державного органу. Висновки. На думку авторів, на роботу Директорії вплинули постійні суперечки її членів. Особливо помітними вони були між В. Винниченком і С. Петлюрою, які боролися за вплив на державний орган. Між цими лідерами були кардинальні розбіжності у напрямках розбудови держави соціалістичної чи європейської моделі. На державотворчі процеси також вплинули чвари між військовою і цивільною адміністрацією, що призводило до постійних конфліктів. Військові не завжди виконували вказівки Директорії. Окрім того, через нестачу кваліфікованих працівників на посади у цивільних та військових адміністраціях часто призначалися недобросовісні виконавці. Утім, чи не найбільшої шкоди державотворчим процесам завдала нечітка державницька політика. Закони видавалися із запізненням, громадяни не завжди були проінформовані про роботу Директорії. За короткий час вона втратила свою популярність і підтримку громадян.
Польський військовий діяч з Погребища – Ржевуський Адам Адамович
(Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД», 2017) Кушко, Ігор; Кушко, И.; Kushko, I.; Кушко, Мар’яна; Кушко, М.; Kushko, M.
Де б не бував Ржевуський Адам Адамович, які б випробування не випадали на долю, його життєві шляхи проходять не тільки через Санкт-Петербург і Москву, все ж, наприкінці життя він повертається на Україну, щоб саме тут дожити свій вік і спочити у її землі. У Польщі його постать виглядає дещо одіозною з тієї причини, що, ставши визначним військовим діячем він, залишився відданим іншій державі, якій присягнув на вірність ще його батько. Не пробачили йому і того, що він не підтримав, а, навпаки, виступив проти польського повстання 1830 року. В очах польських патріотів це виглядало як зрада Батьківщини. Він відзначився як військовий діяч, який майже все своє життя провів беручи участь у військових конфліктах, а також як і меценат розбудовував погребищенський край.