Browsing by Author "Конотопенко, О. П."

Now showing 1 - 7 of 7

Вивчення новітньої історії України через призму поняття «Політична культура»
(2005) Конотопенко, О. П.
Впродовж останнього десятиліття в українській державі помітно поширилися наукові дослідження політичної культури. Є.Головаха, Н.Паніна, Ю.Пахомов, Н.Чурилов вважають, що політична культура є сукупність поглядів, переконань, орієнтацій і зразків поведінки, які визначають ставлення людей до політичної сфери життя суспільства, рівень і спрямованість їх політичної активності.1 ―Політична культура, - говорить Б.Цимбалістий, - це продукт історичного розвитку та досвіду народу‖.2 В.Бебик, Н.Головатий, В.Ребкало визначають політичну культуру як особливий різновид культури, спосіб духовно-практичної діяльності й відносин, які відображають, закріплюють і реалізують головні національні цінності та інтереси, формують політичні погляди й навички участі громадян у суспільно-політичному житті України.3 Отримані результати суттєво розширили і поглибили уявлення суспільства про природу і характер цього явища, особливості його існування за умов радикальних соціальних та політичних перетворень. Проте виявилося й інше. А саме, розбіжності у трактуванні змісту і структури політичної культури, відмінності в наукових та методологічних засадах її аналізу. Це ускладнює порівняння і узагальнення зібраного матеріалу, а тим самим і його теоретичне осмислення і практичне використання. Тому не буде зайвим повернутися до витоків наукового вивчення політичної культури, згадати перші концептуальні визначення, окреслити найважливіші теоретико-методологічні засоби її дослідження.
Засоби і методи інформаційної війни в українському просторі
(Київ : АртЕк, 2017) Конотопенко, О. П.; Konotopenko, O.; Конотопенко, А. П.
У статті розглянуто засоби і методи ведення інформаційної війни. На прикладах показано маніпулятивні технології та прийоми, їх вплив на психіку, свідомість та поведінку людини. Обґрунтовано важливість результатів дослідження та впровадження для розуміння дискурсу, інструментів та методів ведення сучасних інформаційних воєн, а також для здійснення ефективної державної політики протидії інформаційним агресіям.
Моральні цінності в процесі правового виховання
(Львів : Гельветика, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Мельник, Е. А.
У статті проаналізовано проблему співвідношення права та моралі на рівні аксіологічного аспекту взаємодії ціннісного фактору виховання особистості. Аксіологічні чинники орієнтації в світі завжди мають значення для будь-якої людини, вони є тими дороговказами, що вкорінені в самому її єстві та прагненні до щастя як шляху до певної мети. Метою даного дослідження є простір співвідношення права і справедливості, їх взаємозв’язок, представлений крізь призму особистісного світосприйняття, а також, актуалізація цього взаємозв’язку в контексті проблеми виховання особистості. З’ясовано, що в процесі правового виховання моральні цінності акцентуються в правовому ракурсі, тобто витлумачуються в контексті правової системи суспільства, конкретизуються по відношенню до правових ситуацій, а засвоєння особистістю правових цінностей перш за все залежить від ієрархії її ж моральних цінностей. Наприклад, коли йдеться про етико-правові конструкції прав людини, мораль та право в ціннісному вимірі поєднуються. Це ж саме можна спостерігати в ототожненні правових та моральних норм, якщо йдеться про особливо важливі цінності, які потрібно захищати разом (цінності життя, свободи, власності). В усіх цих випадках мається на увазі, що мораль та право взаємодоповнюють одне одного саме як цінності. Найважливішим результатом правового виховання повинно стати розширення участі громадян в політиці та управлінні, усвідомлення ними, що їх особиста позиція впливає на прийняття рішень, а це формує відповідне ставлення як до діючого права, так і до новостворюваних норм. В контексті правового виховання необхідно означити проблему взаємозв’язку об’єктивного і суб’єктивного права, впливу моральних відносин в суспільстві, моральної свідомості суб’єктів на формування норм права і проблеми морально-правового вибору лінії поведінки особистості. Важливо, щоб моральні норми та принципи виступали провідним критерієм права, основним мірилом змісту закону й усієї практики реалізації права. Ця вимога є цілком закономірною, бо зміст правової норми випливає, передусім, з моральних основ суспільства, історії народу, традицій та моральних принципів його життя.
Орієнтація на соціальну державу як ідеальна модель публічної служби для України
(Київ : ДУІТ, 2020) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Юзвак, А. Д.
Система публічного управління в країнах «старої Європи» забезпечує якісне виконання державних функцій, сприяє підняттю авторитету та престижу влади, росту легітимності управління. Наявність публічної служби в європейських державах дає можливість максимально враховувати інтереси населення, дозволяє краще контролювати надання соціальних послуг населенню. Це дійсно дає підставу, щоб називати ці країни правовими та соціальними.
Політична система суспільства як інструмент аналізу політичного життя суспільства
(Вінниця, 2017) Конотопенко, О. П.; Конотопенко, А. П.; Konotopenko, O. P.
У статті аналізуються поняття політичної системи, її складові та функції, як інструмент аналізу політичного життя суспільства. Особливу увагу приділено аналізу підходів характеристики політичної системи, що дозволяє ґрунтовно її охарактеризувати.
Соціальне зближення та культурна багатоманітність в умовах глобалізаційних викликів
(Вінниця : Друк, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.
Сьогодні рівень взаємозв’язку і взаємозалежності людей є вищим, ніж будь-коли раніше. Багатоманітність психологічних проблем у сучасних умовах не зменшується, а швидше навпаки, але спільність у даному випадку досягається не за рахунок втрати багатоманітності. Дійсність пред’являє психіці людини вимоги, загальний характер яких проявляється у трьох основних аспектах. По-перше, інтеграційні процеси, що визначають сьогодні аксіологічний вектор розвитку суспільства, тягнуть за собою не уніфікацію діяльності, а швидше уніфікацію вимог, що пред’являються до праці людини. По-друге, глобалізація економіки, інтеграція наукових і технологічних потенціалів різних країн і міжнародних співтовариств є могутніми факторами, що впливають на науково-технічний прогрес. По-третє, дійсність пред’являє вимоги не лише до окремих психологічних якостей людини, а й до її особистості в цілому. Завдяки інтеграційним процесам у суспільстві та культурі, професіоналізм стає нормою в будь-якому виді діяльності – нормою, що забезпечує ефективність зростаючої кооперації, ефективність діяльнісного обміну на всіх його етапах. Таким чином, у сучасних умовах, коли у сукупному суспільному виробництві доля інформаційного продукту вже перебільшила долю продукту матеріального, посилюється тенденція до нового використання людської праці – до використання творчих здібностей і можливостей людини.
Єдність філософії та культури у формуванні цілісності сучасної особистості
(Одеса : Гельветика, 2020) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.
В статті розглядаються світоглядні та моральні основи буттєвої самореалізації сучасної людини, яка можлива лише на основі активної соціокультурної самоідентифікації. Філософія, світогляд та мораль водночас є складовими загальнокультурного простору сучасного соціального розвитку суспільства. Головна мета статті – концептуалізація та систематизація здобутків філософії та їх значення для формування сучасної людини. В основі дослідження – виявлення принципу формування сучасного типу людини на основі толерантності, чесності та людяності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному дослідженні формування світогляду, філософії, моралі сучасної людини, визначенні основних аспектів впливу філософії на її життя. Проаналізовано основні напрями розвитку філософії та розглянуто сфери суспільного життя, в яких наявна філософія: інтелектуальна культура та ерудиція людини, внутрішній світ людини, освіта, наука. Зазначено, що в цих сферах роль і значення філософії трактуються суперечливо. Застосовано системний та комплексний підхід як методи дослідження визначеної проблеми. Перспективи дослідження: як філософія має допомогти сучасній людині самовизначитися.