Browsing by Author "Кононенко, Валерій"

Now showing 1 - 5 of 5

Демографічні характеристики та національний склад населення Вінниці у ХХ ст.
(Вінниця : Твори, 2020) Кононенко, Валерій
З кінця ХІХ ст. до початку ХХІ ст. незважаючи на усі наслідки історичних та політичних процесів на території Поділля, м. Вінниця стабільно збільшувалося у чисельності. Демографічний приріст населення фактично був притаманний для міста протягом усього досліджуваного періоду, окрім 1990-х рр. Одночасно, протягом даного періоду відбувалася й українізація міста. Якщо наприкінці ХІХ ст. українці серед мешканців міста складали 35 %, то на початку ХХІ ст. – більше 87 %. Роль, окремих національностей, які історично суттєво впливали на економічні, політичні та культурні процеси міста суттєво впала наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. Сьогоднішня Вінниця знаходиться в когорті сучасних демографічно стабільних та розвинених міст України.
Освіта польської національної меншини на Поділлі: історія та сучасність
(Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД», 2017) Кононенко, Валерій; Kononenko, V.
Польська національна освіта на Поділлі пройшла періоди свого становлення, розквіту у період політики «коренізації» та поступового занепаду у період утвердження сталінського тоталітарного режиму. Лише з проголошенням незалежності України та припиненням практики «русифікації» склались по справжньому нові умови до відродження національної освіти. Проте її відродженню заважає відносно невелика кількість польського населення в регіоні. Переважна більшість поляків зосереджена на Хмельниччині – 23 тис., тоді як у Вінницькій області за Всеукраїнським переписом 2001 р. проживало лише 3,7 тис. осіб польського населення.
Особливості державно-правового розвитку кочових народів Півдня України стародавньої доби
(Вінниця : Друк, 2021) Кононенко, Валерій
У статті проаналізовано особливості становлення, розвитку, функціонування державних утворень, правових систем, державно-правових інститутів кочових народів Північного Причорномор’я стародавньої доби в історії держави та права України. У роботі визначено загальні риси протодержавних та державних утворень кіммерійців, скіфів та сарматів півдня України, схарактеризовано причини виникнення їх перших держав на території Північного Причорномор’я, проаналізовано функціонування правових систем, окреслено джерела права народів та визначено характерні риси основних правових інститутів цих утворень. У дослідженні зазначено, що кіммерійці, скіфи та сармати створили на півдні України перші державні утворення, які, з одного боку, чітко окреслили елементи перехідного періоду від родового ладу до держави, з іншого – започаткували етап формування нової політико-правової форми організації життя племінних союзів – держави. Правові системи цих державних утворень базувались на правовому звичаї як основному джерелі права та поступово доповнювались нормативними актами царів. Через відсутність писемності, сувору відданість звичаям та традиціям життя племені, кочовий спосіб життя, народи півдня України так і не перейшли до формування більшості державно-правових інститутів, що були характерними для інших держав цієї доби. У цих народів фактично був відсутній структурований центральний та місцевий апарат управління. Проте, вони стали першими, хто перейшов до державницької традиції на теренах України та заклали державотворчі традиції в Україні для наступних держав.
Структура та повноваження центральних органів влади УСРР у період утвердження радянської влади (1919-1929 рр.)
(Вінниця : Друк, 2022) Кононенко, Валерій
У статті проаналізовано особливості становлення центральних органів влади УСРР у період утвердження радянської влади протягом 1919 – 1929 рр. На основі аналізу нормативно-правових актів республіки цього періоду проаналізовано організаційно-правовий статус, функції та повноваження Всеукраїнського з’їзду Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад, Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад, Ради Народних Комісарів. У роботі визначено структуру та загальні риси функціонування системи центральних державних органів республіки. У дослідженні наголошено, що ні за Конституцією УСРР 1919 р., ні за Конституцією УСРР 1929 р. не було чіткого розподілу центральних органів державної влади на гілки влади. Законодавчі функції у Радянській Україні у цей період виконували Всеукраїнський з’їзд Рад, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад та навіть Рада Народних Комісарів. Виконавчо-розпорядчі функції були покладені на Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад та Раду Народних Комісарів УСРР. У дослідженні зазначено, що повноваження центральних органів державної влади регулювалися не тільки конституційними актами УСРР, а й спеціальними постановами Всеукраїнського з’їзду Рад та ВУЦВК.
Суспільний лад Галицько-Волинської держави
(Вінниця : ТОВ «Друк», 2022) Крижанівська, Валерія; Кононенко, Валерій
У статті визначено поняття «суспільний лад», окреслено особливості суспільного ладу Галицько-Волинської держави, зокрема, окреслено поділ суспільства на стани та охарактеризовано особливості кожного зі станів: виявлено специфіку поділу боярства на окремі класи; досліджено особливості структурування духовенства; виявлено форми залежності стану селян у державі; окреслено особливості поділу жителів міст на окремі категорії мешканців міст.