DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Вивчення геометричних перетворень у 9 класі НУШ за авторським підручником інтегрованого курсу математики
(Вінниця: ТВОРИ, 2025-12-22) Олександр Школьний
Нова українська школа (НУШ) – це реформа освіти, яка спрямована на формування в учнів та учениць ключових компетентностей, які сприятимуть подальшому їх навчанню в закладах вищої освіти та самореалізації в майбутній професійній діяльності. Згідно з цією реформою, процес навчання в школах організовано наступним чином: за затвердженими Державними стандартами освіти і базовим навчальним планом, розроблено модельні навчальні програми з усіх освітніх галузей, зокрема, з математики, а вже за цими модельним програмами створюються підручники та інші засоби навчання.
Метою статті є висвітлення методичних особливостей вивчення геометричних перетворень у 9 класі Нової української школи за підручником авторського колективу Олександр Школьний, Євген Нелін, Андрій Миляник, Юлія Простакова, створеного за модельною навчальною програмою авторського колективу на чолі з Марією Василишин. За цією програмою і підручником геометричні перетворення площини вивчаються на початку 9 класу. Крім інших переваг, це сприятиме більш коректному викладу подальшого матеріалу 9 класу, що стосується побудови графіків квадратичних функцій, користуючись не інтуїтивними міркуваннями, а методом геометричних перетворень.
У цій роботі ми детально описуємо авторську методику вивчення геометричних перетворень площини, яка передбачає вивчення наступних підрозділів: «Геометричні перетворення площини та їх аналітичне задання», «Рухи і перетворення подібності; види рухів та їх властивості: паралельне перенесення, симетрія відносно точки, симетрія відносно прямої, поворот», «Рівність і подібність фігур; розв’язування задач на побудову методом геометричних перетворень».
Апробація підручника інтегрованого курсу «Математика» для 9 класу згаданого авторського колективу в 2025-2026 навчальному році в українських школах показує, що учні та учениці цілком позитивно сприймають місце і спосіб вивчення геометричних перетворень площини та належним чином їх використовують у своїй навчальній діяльності. Однак, пропонований спосіб опанування даного матеріалу учнями 9 класу НУШ потребує подальших досліджень. Проте ми переконані в доцільності та перспективності описаного підходу і будемо й надалі користуватися ним для формування ключових компетентностей учнів та учениць.
Ключові фактори визначення мети та завдань використання навчальних платформ у навчанні учнів математики
(Вінниця: ТВОРИ, 2025-12-22) Валентин Риндюк
Аналіз публікацій українських науковців останніх років дозволяє стверджувати, що наразі активно досліджуються процеси упровадження навчальних платформ в шкільну та вищу освіту. Українські дослідження підкреслюють роль навчальних платформ у зміні структури та логіки засвоєння матеріалу. Метою цієї статті є виокремлення та обґрунтування ключових факторів визначення мети та завдань використання навчальних платформ у навчанні учнів математики. Основною метою використання цифрових навчальних платформ є покращення загальної ефективності діяльності учнів протягом уроку, а завданням, відповідно, є підвищення рівня сприйняття навчального матеріалу учнями. Тобто, вчитель має використовувати доступне середовище обраної навчальної платформи для формування предметної компетентності учнів. Зміна ролі вчителя у цифровому навчальному середовищі також потребує переосмислення цілей і методів навчання. Виокремлено чотири групи ключових факторів, які визначають мету, зміст і завдання використання навчальних платформ у процесі навчання математики: педагогічно-дидактичні — орієнтація на розвиток математичної компетентності, дослідницьку діяльність; змістові — інтеграція динамічних візуалізацій, відкритих задач, міжпредметних зв’язків; техніко-організаційні — забезпечення доступності, стабільності роботи та підтримки користувачів; методичні — підготовка педагогів, створення сценаріїв уроків і системи інтерактивного оцінювання. Навчальні платформи у навчанні математики здатні стати не лише засобом організації навчання, а потужним інструментом формування дослідницької, візуально-аналітичної та когнітивної компетентності учнів.
Методичні аспекти впровадження інформаційних технологій в процес навчання математики в ЗВО
(Вінниця: ТВОРИ, 2025-12-22) Наталія Підліснича
Проаналізовано статті українських і закордонних дослідників щодо впровадження засобів штучного інтелекту в освітній процес. Нині в процесі професійної підготовки фахівця активно використовуються сучасні цифрові платформи, різні додатки, засоби ШІ тощо. Науковці досліджують, як саме ці технології впливають на процеси навчання, на мотивацію студентів і на ефективність підготовки фахівців у нових умовах. В контексті нашого дослідження ми виокремили особливості використання засобів ШІ на заняттях з математики у ЗВО України. В процесі навчання розв’язувати математичні задачі майбутніми фахівцями даний інструмент є гарним помічником, оскільки адаптований до математичних завдань різного рівня. Проте не варто перетворювати використання даного засобу на самоціль. Він є помічником, який можна використати для перевірки правильності своїх міркувань та отриманої відповіді, або як помічник у випадку, якщо завдання, яке стоїть перед студентом виявилось для нього непосильним. Інструмент може допомогти також для економії часу при рутинних громіздких обчисленнях, при умові, що у студента гарно сформовані відповідні навички. ШІ пропонує значні переваги, такі як персоналізоване навчання, покращення результатів навчання та підвищення залученості студентів. В процесі навчання застосовуючи засоби ШІ забезпечуємо формування здатності працювати з інформацією (аналізувати, обробляти тощо), розвиток критичного мислення, сприятимемо формуванню розуміння важливості підвищення рівня професійно-математичної підготовки для роботи в різних сферах тощо. Зазначено, що завдяки методично грамотному впровадженню інформаційних комп’ютерних помічників ми нині можемо не лише не втратити в якості але й удосконалити процес навчання математики майбутніх фахівців.
Формування готовності майбутніх учителів математики до моніторингу, діагностики й оцінювання результатів навчання
(Вінниця: ТВОРИ, 2025-12-22) Любов Михайленко; Іван Хутченко
У статті висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів математики до здійснення моніторингу, діагностики та оцінювання результатів навчання учнів у контексті реалізації реформ Нової української школи. На основі аналізу нормативно-правових документів (Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, Державного стандарту профільної середньої освіти, професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти») та сучасних досліджень у галузі методики навчання математики обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування у магістрантів оцінювально-аналітичної та діагностувальної компетентностей. Зазначено, що ці компетентності забезпечують здатність майбутнього вчителя здійснювати педагогічну діагностику, аналізувати результати навчання, проводити моніторинг якості математичної освіти та приймати педагогічно обґрунтовані рішення на основі освітніх даних. Представлено мету, завдання й зміст навчальної дисципліни «Моніторинг, діагностика та оцінювання навчання з математики», розробленої в межах магістерської підготовки майбутніх учителів. Визначено структуру курсу, що поєднує теоретичні основи оцінювання, методики педагогічної діагностики та практику проведення моніторингових досліджень із використанням цифрових інструментів. Показано, що реалізація змісту дисципліни сприяє розвитку в майбутніх учителів аналітичного, рефлексивного й прогностичного мислення, формує здатність до здійснення об’єктивного, етичного та інклюзивного оцінювання, а також підвищує готовність до впровадження формувального оцінювання в освітній практиці.
Формування позитивного ставлення учнів до вивчення математики: огляд закордонного досвіду
(Вінниця: ТВОРИ, 2025-12-22) Олег Коношевський
У статті здійснено огляд закордонного досвіду формування позитивного ставлення учнів до вивчення математики. Розкрито сутність поняття «позитивне ставлення до вивчення математики» як комплексної характеристики, що охоплює емоційний, когнітивно-пізнавальний та поведінково-діяльнісний компоненти.
У статті окреслено ключові чинники, які визначають ставлення учнів до математики: особистісні переконання, самоефективність, методика навчання, емоційний клімат у класі, підтримка з боку батьків і вчителів. Розглянуто ефективні педагогічні практики, поширені у різних країнах (Сінгапур, Естонія, Швейцарія, Канада, Австралія), серед яких: акцент на проблемному навчанні, реальних життєвих контекстах, інноваціях та балансі мотивації; гейміфікація, внутрішня мотивація, роль вчителів, мотиваційний дизайн уроків, емоційна підтримка, само-ефективність, позитивні установки, дослідницьке навчання, цінності учнів, когнітивна активація.
На основі аналізу закордонного досвіду сформульовано рекомендації для української школи щодо підвищення інтересу до математики: раннє формування позитивного ставлення, використання контекстних задач, підтримка учнівської самооцінки та підготовка вчителів до роботи з емоційними аспектами навчання.