DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування умінь англомовного говоріння в старшокласників з використанням методу дискусії
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Касянчук, В. В.
Сучасна система освіти орієнтована на підготовку учнів до активного спілкування у глобалізованому світі, де знання англійської мови стає невід'ємною складовою успішної кар'єри та особистого розвитку. Однією з ключових компетенцій, які необхідно розвивати в учнів старших класів, є вміння вести англомовне спілкування. Це включає не тільки володіння мовними знаннями, але й здатність ефективно використовувати ці знання у реальних комунікативних ситуаціях. Метод дискусії є одним з найефективніших методів, що сприяють розвитку навичок англомовного говоріння. Дискусія дозволяє створити умови, максимально наближені до реальних, де учні можуть: - обговорювати актуальні теми, - висловлювати власні думки, - слухати інших - та аргументовано відстоювати свою позицію. Завдяки цьому методу учні розвивають критичне мислення, вчаться будувати логічні аргументи та вдосконалюють свої мовні навички. Методика використання дискусії у навчальному процесі включає кілька етапів: - підготовка учнів до дискусії, - активізація необхідної лексики та граматики, - проведення самої дискусії - та рефлексія за її результатами. Кожен з цих етапів має своє значення і спрямований на досягнення конкретних освітніх цілей. Таким чином, використання методу дискусії в навчанні англомовного говоріння старшокласників є важливим засобом, що дозволяє не тільки покращити мовні навички учнів, але й підготувати їх до 4 реального життя, де вміння ефективно комунікувати англійською мовою стає все більш необхідним.
Формування академічного успіху на уроках англійської мови учнів старшої школи засобами використання мобільних додатків та технологій
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Перва, А. М.
Формування академічного успіху учнів старшої школи є одним із головних завдань сучасної освіти. Успіх у навчанні сприяє не лише покращенню академічних знань, але й розвитку критичного мислення, самостійності та соціальних навичок, необхідних для майбутнього життя і професійної діяльності. У сучасному світі, де технології розвиваються надзвичайно швидко, важливо звертати увагу на інтеграцію мобільних додатків і технологій у навчальний процес. Вони можуть значно підвищити ефективність навчання та допомогти учням досягти високих результатів. Мобільні додатки і технології вже стали невід'ємною частиною повсякденного життя учнів. Вони надають можливість доступу до навчальних матеріалів у будь-який час і в будь-якому місці, створюють інтерактивні та персоналізовані освітні програми, які відповідають індивідуальним потребам та інтересам кожного учня. Використання мобільних технологій у навчанні може стимулювати учнів до активного залучення у навчальний процес, покращити засвоєння матеріалу та сприяти досягненню високих результатів. Однак ефективне використання мобільних додатків у навчальному процесі вимагає врахування низки психологічних та педагогічних аспектів. Психологічні аспекти включають мотивацію учнів, вплив технологій на їх когнітивні процеси та емоційний стан, а також питання щодо збереження балансу між часом, проведеним за екраном, та іншими видами діяльності. Педагогічні аспекти охоплюють розробку методик та підходів, які сприяють інтеграції мобільних додатків у навчальний процес, оцінку їх ефективності та адаптацію до потреб різних учнів.
Сегментні характеристики сучасного німецького спонтанного мовлення та врахування його особливостей у розвитку вмінь аудіювання та говоріння учнів старших класів
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Чаплинський, І. П.
Сучасне німецьке спонтанне мовлення є важливою складовою мовної практики, що відображає реальні умови комунікації в повсякденному житті. Його аналіз є надзвичайно важливим для розвитку вмінь аудіювання та говоріння учнів старших класів, адже мовлення в реальних ситуаціях часто відрізняється від стандартних форм, які вивчаються в класичній граматиці та на заняттях з мови. Сегментні характеристики, такі як інтонація, темп, паузи, наголошення, а також мовні помилки, неправильно побудовані речення та інші особливості спонтанного мовлення, є важливими індикаторами для розуміння того, як учні сприймають і виробляють мову в реальних умовах спілкування. Спонтанне мовлення є одним із найбільш складних і водночас цікавих об'єктів лінгвістичних досліджень. Його особливості зумовлені не лише тим, що швидкість змін на фонетичному рівні значно вища ніж на всіх інших, але й широким спектром фонетичних явищ, таких як редукція, елізія, асиміляція, вокалізація тощо. Усе це значною мірою відрізняє спонтанне мовлення від підготовленого, яке традиційно розглядається як стандарт у навчанні іноземних мов, зокрема німецької. Попри те, що вивчення німецької стандартної вимови вже давно закріпилося в рамках дослідницької та дидактичної практики, фонетичні аспекти спонтанного мовлення залишаються недостатньо опрацьованими. Особливості спонтанного мовлення, зокрема у його сприйнятті на слух, майже не враховуються у сучасних навчальних матеріалах для викладання німецької мови як іноземної. Більшість підручників і посібників орієнтовані на опрацювання підготовлених текстів, що, безумовно, полегшує процес засвоєння нової лексики та граматичних конструкцій, але не формує у студентів здатності ефективно сприймати та розуміти мовлення у реальних комунікативних ситуаціях.
Застосування скафолдингу в навчанні усного мовлення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Біленька, М. О.
Проблема набуття мовленнєвих умінь виникає з різних причин. Одна з них полягає в тому, що навчання англійської мови в українських школах зводиться до розвитку уміння читання та виконання граматичних вправ. Навчання аудіювання проводиться епізодично з метою тестування цього виду мовленнєвої діяльності. Навчання писемного мовлення, здебільшого, зводиться до виконання письмових вправ. Навчання ж усного мовлення позбавлене спонтанності і здійснюється у формі заучування текстів напам’ять та їх переказу з деякими змінами. На уроках переважає рідна мова, а іноземна рідко використовується для спілкування. Але, на мій погляд, основною причиною невміння учнів говорити є те, що вчителі не надають необхідних опор в процесі навчання говоріння, ігнорують етапність у формуванні цього виду мовленнєвої діяльності і, як наслідок, дають непідготовленим учням, завдання скласти діалог у певній ситуації. Тож, пропускаючи етап формування мовленнєвих умінь, вони відразу переходять до етапу їх розвитку. Як наслідок, школярі беруть діалог з Інтернету або, в кращому випадку, самостійно його складають, вчать напам'ять і демонструють перед класом. Вирішення проблеми забезпечення учнів необхідною підтримкою на етапах формування та розвитку мовленнєвих умінь ми вбачаємо у послідовному використанні скафолдингу – вербальних та смислових опор з поступовим їх усуненням.
Використання штучного інтелекту у навчанні усного мовлення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Тодосієнко, В. О.
У сучасному світі технології та штучний інтелект (ШІ) все частіше
стають невід'ємною частиною освіти. Зокрема, використання штучного
інтелекту в навчанні іншомовного усного мовлення відкриває нові можливості
та перспективи для вдосконалення викладання іноземних мов, зокрема, та
якості освіти, загалом.
Штучний інтелект – наука та технологія створення інтелектуальних
машин (програмних комплексів), здатних брати на себе окремі функції
інтелектуальної діяльності людини.
Згідно з визначенням Джона Маккарті, штучний інтелект - це науковий
напрям, у рамках якого ставляться і вирішуються завдання апаратного або
програмного моделювання інтелектуальних видів людської діяльності.
У
зарубіжних дослідженнях щодо впровадження інформаційно
комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту виділяють три основні парадигми, які
відрізняються за впливом на освіту. Технократична парадигма характеризує
тих, хто уникає обговорення змін в освіті. Реформістська парадигма розглядає
ІКТ як інструмент для покращення навчання. Холістична парадигма враховує
соціокультурний контекст та вплив ІКТ на нього. Зараз актуальність цієї
проблеми зросла, особливо через вплив пандемії коронавірусу та воєнного часу,
що призвело до активного використання ІКТ в освіті.