DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Сільська медицина в Подільській губернії в умовах нової економічної політики (1921–1925 рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Стадник, Олена; Кузьмінець, Наталія; Stadnyk, Olena O.; Kuzminets, Nataliia P.
Метою статті є реконструкція на основі архівних матеріалів цілісної картини функціонування медичної галузі у подільському селі 1920-х рр., виявлення специфіки регіональних викликів та ефективності радянської моделі охорони здоров’я у подоланні наслідків гуманітарної кризи на теренах Поділля. Методологія дослідження. Основою дослідження слугували принципи історизму та об’єктивності, а також загальнонаукові (аналізу, синтезу, логічний, узагальнення), спеціальні методи історичної науки (історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, історико-системний, історико-правовий, історико-генетичний). Об’єктивному та всебічному висвітленню проблеми сприяв історико-антропологічний підхід, заснований на вивченні медицини не просто як системи установ, а як досвіду виживання конкретної людини в умовах соціально-політичних змін. Наукова новизна дослідження полягає у залученні архівних матеріалів, які дозволили відтворити реальний стан сільської медицини Поділля на тлі формування нової структури медичного обслуговування на селі, а також у здійсненні цілісного аналізу функціонування медичної галузі краю у тісному зв’язку з соціально-економічними процесами того часу. Висновки. Початок 1920-х рр. став часом суперечливого відновлення медицини у подільському селі від повного занепаду після Першої світової та громадянської воєн до спроб побудови системи «соціалістичної охорони здоров’я». Можна констатувати, що цей період характеризувався парадоксальним поєднанням: з одного боку, ідеологізацією медицини та хронічним дефіцитом ресурсів, з іншого – закладенням фундаменту системних методів боротьби з епідеміями та становленням профілактичної медицини, яка врятувала тисячі життів. Однак успіху досягнуто не стільки за рахунок нових методів лікування, скільки завдяки суворим адміністративним заходам: обов’язковій вакцинації, розгортанню ізоляторів та масовій санітарній пропаганді. Проведення санітарно-просвітницької роботи дозволило стабілізувати епідеміологічну ситуацію, але водночас перетворило медицину на інструмент ідеологічного контролю над подільським селом. Модернізація сільської медицини краю відбувалася в умовах гострої нестачі кадрів, медикаментів та обладнання і трималася на ентузіазмі лікарів, залишках старої матеріальної бази та почасти допомоги міжнародних організацій. Незважаючи на декларативну безкоштовність, на початку 1920-х рр. відбувся перехід від державного утримання медичних закладів до жорсткого госпрозрахунку і децентралізації фінансування. Перехід на місцевий бюджет дозволив покращити становище лікувальної та аптечної справи, однак боляче вдарив по селу, оскільки селяни не мали коштів на утримання лікарень. Загалом відчувався розрив між пропагандистськими гаслами про «найкращу радянську охорону здоров’я» та реальним станом сільської медицини.
Ментальне здоров’я майбутніх філологів: ресурси, ризики та напрями психологічного супроводу
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Літвак, Марія
Психологічний супровід майбутніх філологів має ґрунтуватися на поєднанні когнітивно-поведінкових технік, тілесно-орієнтованих практик та професійно орієнтованих лінгвотерапевтичних інструментів. Останні передбачають використання експресивного письма, створення наративів, бібліотерапію, що є органічним складником філологічної діяльності та водночас потужним засобом саморегуляції. Такий підхід дозволяє не лише полегшувати симптоми дистресу, а й стимулювати посттравматичне зростання, спираючись на властиві філологам професійні інструменти: мову, текст і смисл. Саме тому ментальне здоров’я майбутніх філологів є складним, полідетермінованим феноменом, що потребує комплексного підходу до його вивчення та підтримки. Розуміння подвійної природи філологічної діяльності як чинника ризику та джерела зцілення відкриває шлях до персоналізованих стратегій психологічного супроводу, спрямованих на розкриття внутрішніх ресурсів особистості.
Емпіричне дослідження проблеми психологічних особливостей медіакультури у юнацькому віці
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Чеперната, Олена
Результати дослідження підтверджують складний системний характер медіакультури, яка ґрунтується на синергії емоційної саморегуляції, інтернальності та резильєнтності. Виявлені кореляції за методом Спірмена вказують на необхідність переходу в медіаосвіті від технічного інформування до розвитку внутрішніх психологічних ресурсів юнацтва.
Психологічні особливості переживання кризи середнього віку особистістю
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Куркуманська, Кристіна
Результати дослідження свідчать, що криза середнього віку в осіб середньої дорослості переважно має помірний характер і найбільше проявляється у професійній і емоційній сферах.
Jewish political parties in the focus of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine during the second bolshevik occupation of Ukraine (january– august 1919): an analysis of Politburo minutes
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Pohuliaiev, Oleksandr I.; Погуляєв,Олександр
The aim of the study is to examine the policy of the Central Committee of the Communist Party (Bolsheviks) of Ukraine toward Jewish political forces during the second Bolshevik occupation of Ukrainian territory (January–August 1919). The methodology is based on a comprehensive analysis of primary archival sources – the minutes of the Politburo of the CC CP(b)U meetings from April to August 1919. The chronological approach to the presentation of the material allows for a reconstruction of the evolution of the party leadership’s policy toward Jewish parties and organisations. The scientific novelty of the work lies in the systematic introduction into scholarly circulation of previously little-known Politburo minutes of the CC CP(b)U, which enable the tracing of the internal dynamics of policy toward Jewish political forces. For the first time, the study comprehensively reveals the specific features of the Bolshevik version of internationalism in Ukraine under the conditions of War Communism in 1919. The conclusions establish that the policy of the CC CP(b)U toward Jewish political parties in 1919 aimed at their complete organizational integration into the CP(b)U without preserving autonomous national structures. The «Jewish vector» of Bolshevik policy in Ukraine in 1919 became not only a test of the strength of their internationalism but also a vivid example of how declared «ideological purity» came into conflict with the realities of armed struggle for power and mass violence. This policy initiated the process of dissolving left-wing Jewish parties (in particular, the Kombund and the left wing of Poalei Zion) into the CP(b)U, creating prerequisites for their full absorption in subsequent years and laying the groundwork for the «korenizatsiia» practice of the 1920s, when cultural autonomy was possible only under full political subordination to the party. At the same time, its rigidity complicated the legitimation of Soviet power among parts of the Jewish political forces, which, amid pogroms and instability, were forced to choose between dissolution, emigration, or underground activity.