DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Ілля Мечников у вітчизняній біографістиці: від імперських до національних наративів
(2025) Синявська, Олена; Хмарський, Вадим; Synіavska, Olena O.; Khmarskyi, Vadym M.
Стаття підготовлена з нагоди 180-річчя від дня народження видатного українського науковця, нобелівського лауреата Іллі Мечникова. Метою статті є огляд наукового доробку вітчизняної біографістики щодо постаті Іллі Мечникова, який є уродженцем України (Слобожанщина), де розпочав свою викладацьку і наукову діяльність (Одеса). Автори виокремлюють зі всього біографічного доробку вітчизняний внесок у мечниковознавство з кінця ХІХ до початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного, біографічного) методів з принципами історизму, системності, цілісності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено огляд доробку саме українських науковців у вивчення наукового доробку і біографії Іллі Мечникова, що стає підґрунтям причетності його до цивілізаційної спадщини України і визначення його як українського вченого. Висновки. Масштабна персона Іллі Мечникова (1845–1916) привертала увагу дослідників, зокрема й українських, ще за його життя. Втім осмислення його місця у науці і ваги наукового доробку розпочалось лише після його смерті – через розлогі некрологи та пам’ятні згадки. Радянські українські автори прагнули продемонструвати, що поступ радянської науки спирався на міцні традиції, закладені «прогресивними» науковцями в імперську добу, до того ж часто-густо його однозначно класифікували як «російського» вченого. З розпадом СРСР розпочались процеси становлення національних історіографій. Вітчизняна наука небезпідставно залучила спадщину І. Мечникова до цивілізаційної скарбниці України, адже більшу частину життя він провів на Слобожанщині та Півдні України, зокрема в Одесі. Тому, вочевидь, у разі національної ідентифікації Ілля Мечников потребує визначення як «український».
Образи українців і росіян у наративних джерелах кінця XVIIІ–XIX ст.
(2025) Гедьо, Анна; Іванюк, Олег; Hedo, Аnna V.; Ivaniuk, Oleh L.
Метою статті є дослідження сприйняття та відображення докорінних відмінностей між українцями та росіянами у наративних джерелах імперської доби. Методологічною основою розвідки слугує концепція «банального націоналізму» Майкла Білліга, адаптована для вивчення повсякденних практик як маркерів ідентичності. Дослідження базується на загальнонаукових методах (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, компаративний аналіз) та історичного джерелознавства, зокрема, внутрішньої критики опублікованих джерел. Наукова новизна полягає у доведенні неефективності імперської політики русифікації поза межами міського простору та збереженні українцями власної ідентичності, що простежується крізь призму розглянутих джерел. Висновки демонструють, що незалежно від національної приналежності авторів, у джерелах систематично відзначаються кардинальні розбіжності між українцями та росіянами за антропологічними ознаками, побутовими традиціями, особливостями житла, мовою, характером, а також світоглядними та ментальними концептами. Європейські мандрівники здебільшого акцентували увагу на елементах матеріальної культури як маркерах унікальності. Натомість російські спостерігачі висловлювали подив з приводу наявної мовної та ментальної прірви між двома народами. Вони також зазначали про негативне ставлення пересічних українців до північно-східних сусідів. Українські автори, представники переважно дворянської еліти та наукової інтелігенції, підкреслювали унікальність та окремішність власного народу, а також руйнівний вплив імперської політики на українську культуру й національне самоусвідомлення. Результати дослідження підтверджують стійке збереження та усвідомлення української національної ідентичності в умовах імперського тиску, що суперечило офіційним наративам про асиміляцію та єдність
Ранньомодерні промисли у вимірі екологічної історії України: вплив на довкілля та методологія дослідження
(2025) Перга, Тетяна; Perga, Tetiana Yu
Метою статті є аналіз впливу промислів ранньомодерної доби на довкілля українських земель XV–XVII ст. у контексті екологічної історії. Дослідження зосереджене на селітроварінні, рудництві, смолокурінні, винокурінні, виробництві поташу та млинарстві, для характеристики яких введено поняття «екосистемні промисли». З огляду на нерозвиненість цього напряму в українській історіографії, наукова новизна роботи полягає у демонстрації потенціалу екологічної історії як інструменту для осмислення відносин «людина – природа» в доіндустріальний період й демонстрації методологічних підходів для досліджень у цій царині.
Методологічною основою цієї розвідки виступає аналіз наявної історіографії вказаних промислів та першоджерел для показу того, як різноманітні дані можуть бути інтерпретовані крізь екологічну лінзу. Висновки. Зроблено висновок, що всі ранньомодерні промисли мали негативний вплив на довкілля. Найбільших руйнувань зазнавали ліси та відповідно біорізноманіття, оскільки деревина слугувала головним ресурсом для виробництва поташу, а більшість промислів того часу використовувала технології випалювання або потребувала високих температур, що додатково спричиняло знищення великих лісових масивів. Негативний вплив на довкілля мали й млинарство та рудництво: водяні металургійні та борошномельні млини, та спорудження гребель змінювали гідрологічні режими річок, призводили до затоплення приберегових земель, сприяли їх заболоченню й порушенню міграцій риби. Виробництво селітри супроводжувалося ерозією ґрунтів, санітарним забрудненням та руйнуванням археологічних пам’яток і культурної спадщини. До того ж спалення деревини для виготовлення поташу та деревного вугілля мали наслідки забруднення атмосфери. Хоч масштаби антропогенного впливу були локальні, він охоплював лісові, ґрунтові та водні ресурси, та опосередковано тваринний світ. Цей вплив був наслідком господарської діяльності, а не свідомого управління природою, однак його комплексність і взаємозв’язок компонентів довкілля роблять ранньомодерні промисли прикладом екосистемного явища.
Методика застосування інноваційних технологій при вивченні іменних частин мови
(2025) Зюбанова, В. Є.
Сучасна система мовної освіти в Україні орієнтована на формування творчої, компетентної, критично мислячої особистості, здатної ефективно використовувати українську мову як засіб комунікації, пізнання і самовираження.
Вивчення іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника) має велике значення для мовної підготовки школярів, оскільки ці частини мови становлять основу морфологічної системи, забезпечують точність, виразність і граматичну правильність мовлення. Проте традиційні форми навчання часто не викликають у здобувачів освіти достатнього інтересу, не сприяють розвитку мовленнєвої активності та пізнавальної самостійності. Тому застосування інноваційних технологій ‒ інтерактивних, інформаційно-комунікаційних, ігрових, проєктних ‒ стає ефективним засобом підвищення якості мовної освіти, стимулом до пізнавальної діяльності здобувачів загальної середньої освіти.
Наукова новизна роботи полягає в розробленні та обґрунтуванні методики інтеграції інноваційних технологій у процес вивчення іменних частин мови, що забезпечує підвищення рівня мовної, комунікативної та пізнавальної активності здобувачів. Уперше за допомогою інноваційних платформи LearningApps та «Всеосвіта» розроблено квестові завдання з іменних частин мови з метою успішного засвоєння навчального матеріалу.
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 54. Збірник наукових праць.
(Вінниця: ВДПУ, 2025) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського; Мельничук, Олег; Зінько, Юрій