DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Принцип відокремлення церкви від держави «по-радянські»: на основі аналізу цілком таємних документів ДПУ та КП(б)У
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Коротаєв, Олександр; Korotaiev, Oleksandr O.
Метою статті є верифікація поширеної в історіографії концепції про «юридичний» або «формально-правовий» характер, проведеної у 1920-х рр. більшовиками секуляризації та зʼясування механізмів, через які проголошений нейтралітет держави щодо церкви перетворювався на систему адміністративного та оперативного контролю над останньою. Методологія дослідження: ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз і синтез; метод індуктивної та дедуктивної логіки) та спеціально-історичних (історико-логічний та системно-структурний) методів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному поєднанні аналізу обмежень, встановлених радянським законодавством у релігійній сфері (націоналізація церковного майна, позбавлення релігійних організацій юридичної суб’єктності, типова угода, реєстраційні процедури), з реконструкцією негласного, тобто агентурно-оперативного аспекту, запровадженого при цьому органами ВНК–ДПУ. Висновки: у статті доведено, що проголошений радянською владою принцип відокремлення церкви від держави носив суто декларативний характер і не відповідав реальній практиці державно-церковних відносин. На основі аналізу цілком таємних документів органів ДПУ та КП(б)У показано, що зазначене «відокремлення» функціонувало радше як система керованої легалізації, у рамках якої формально-правові механізми поєднувалися з негласним, тобто оперативним контролем. Реєстрація релігійних громад, типові угоди на користування майном та різні процедури отримання дозволу на легальну діяльність, використовувалися ДПУ як інструмент відбору, фільтрації та підпорядкування релігійних громад політиці партійного керівництва. Особливу роль у цій роботі відігравало агентурне проникнення ДПУ в керівні ланки протестантських союзів і «режисерування» їх лояльної політичної позиції по відношенню до радянської влади. Показано, що зазначена практика «відокремлення», а де-факто, контрольованої легалізації та декларативної лояльності носила суто інструментальний і тимчасовий характер. Перехід, після згортання непу, до жорсткої репресивної моделі державно-церковних відносин підтвердив, що попередня політика не була реалізацією свободи совісті, а лише складовою довгострокової стратегії підпорядкування, дезорганізації та зрештою ліквідації релігійних громад.
Сільська медицина в Подільській губернії в умовах нової економічної політики (1921–1925 рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Стадник, Олена; Кузьмінець, Наталія; Stadnyk, Olena O.; Kuzminets, Nataliia P.
Метою статті є реконструкція на основі архівних матеріалів цілісної картини функціонування медичної галузі у подільському селі 1920-х рр., виявлення специфіки регіональних викликів та ефективності радянської моделі охорони здоров’я у подоланні наслідків гуманітарної кризи на теренах Поділля. Методологія дослідження. Основою дослідження слугували принципи історизму та об’єктивності, а також загальнонаукові (аналізу, синтезу, логічний, узагальнення), спеціальні методи історичної науки (історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, історико-системний, історико-правовий, історико-генетичний). Об’єктивному та всебічному висвітленню проблеми сприяв історико-антропологічний підхід, заснований на вивченні медицини не просто як системи установ, а як досвіду виживання конкретної людини в умовах соціально-політичних змін. Наукова новизна дослідження полягає у залученні архівних матеріалів, які дозволили відтворити реальний стан сільської медицини Поділля на тлі формування нової структури медичного обслуговування на селі, а також у здійсненні цілісного аналізу функціонування медичної галузі краю у тісному зв’язку з соціально-економічними процесами того часу. Висновки. Початок 1920-х рр. став часом суперечливого відновлення медицини у подільському селі від повного занепаду після Першої світової та громадянської воєн до спроб побудови системи «соціалістичної охорони здоров’я». Можна констатувати, що цей період характеризувався парадоксальним поєднанням: з одного боку, ідеологізацією медицини та хронічним дефіцитом ресурсів, з іншого – закладенням фундаменту системних методів боротьби з епідеміями та становленням профілактичної медицини, яка врятувала тисячі життів. Однак успіху досягнуто не стільки за рахунок нових методів лікування, скільки завдяки суворим адміністративним заходам: обов’язковій вакцинації, розгортанню ізоляторів та масовій санітарній пропаганді. Проведення санітарно-просвітницької роботи дозволило стабілізувати епідеміологічну ситуацію, але водночас перетворило медицину на інструмент ідеологічного контролю над подільським селом. Модернізація сільської медицини краю відбувалася в умовах гострої нестачі кадрів, медикаментів та обладнання і трималася на ентузіазмі лікарів, залишках старої матеріальної бази та почасти допомоги міжнародних організацій. Незважаючи на декларативну безкоштовність, на початку 1920-х рр. відбувся перехід від державного утримання медичних закладів до жорсткого госпрозрахунку і децентралізації фінансування. Перехід на місцевий бюджет дозволив покращити становище лікувальної та аптечної справи, однак боляче вдарив по селу, оскільки селяни не мали коштів на утримання лікарень. Загалом відчувався розрив між пропагандистськими гаслами про «найкращу радянську охорону здоров’я» та реальним станом сільської медицини.
Ментальне здоров’я майбутніх філологів: ресурси, ризики та напрями психологічного супроводу
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Літвак, Марія
Психологічний супровід майбутніх філологів має ґрунтуватися на поєднанні когнітивно-поведінкових технік, тілесно-орієнтованих практик та професійно орієнтованих лінгвотерапевтичних інструментів. Останні передбачають використання експресивного письма, створення наративів, бібліотерапію, що є органічним складником філологічної діяльності та водночас потужним засобом саморегуляції. Такий підхід дозволяє не лише полегшувати симптоми дистресу, а й стимулювати посттравматичне зростання, спираючись на властиві філологам професійні інструменти: мову, текст і смисл. Саме тому ментальне здоров’я майбутніх філологів є складним, полідетермінованим феноменом, що потребує комплексного підходу до його вивчення та підтримки. Розуміння подвійної природи філологічної діяльності як чинника ризику та джерела зцілення відкриває шлях до персоналізованих стратегій психологічного супроводу, спрямованих на розкриття внутрішніх ресурсів особистості.
Емпіричне дослідження проблеми психологічних особливостей медіакультури у юнацькому віці
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Чеперната, Олена
Результати дослідження підтверджують складний системний характер медіакультури, яка ґрунтується на синергії емоційної саморегуляції, інтернальності та резильєнтності. Виявлені кореляції за методом Спірмена вказують на необхідність переходу в медіаосвіті від технічного інформування до розвитку внутрішніх психологічних ресурсів юнацтва.
Психологічні особливості переживання кризи середнього віку особистістю
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Куркуманська, Кристіна
Результати дослідження свідчать, що криза середнього віку в осіб середньої дорослості переважно має помірний характер і найбільше проявляється у професійній і емоційній сферах.