DSpace 8

DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:

  • easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
  • open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
  • issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI

Join an international community of leading institutions using DSpace.

The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.

  • Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
  • Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
  • Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
  • Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Photo by @inspiredimages
 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Семантика та символіка кольорів в історичному романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Вінничук, А. П.
У статті проаналізовано символіку та функції кольорів у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко, зосереджено увагу на їх семантичній градації. З’ясовано особливості сприйняття письменницею кольорів як із позиції означення певної властивості, так і відтворення «пейзажу душі» – внутрішнього світу героя, його настроїв та переживань. Поряд із традиційними асоціаціями, розглянуто специфіку власне авторського потрактування семантики кольороназв. Доведено, що колір в історичному романі у віршах «Маруся Чурай» має різне навантаження: смислове, описове та емоційне. З’ясовано, що найактивніше авторка послуговується чорним, червоним та білим кольорами, практично порівну використовує сивий, срібний, золотий, зелений, оранжевий, синій. Кожен колір, вибраний письменницею для позначення будь-якого явища чи предмету, є рефлексією її образу світу, призмою, через яку вона бачить подію чи ситуацію, проникає в людську свідомість та душу.
Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Item
Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції
(Вінниця : Твори, 2021) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Збірник містить матеріали V Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя», яка відбулася 29-30 листопада 2021 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Тематичні напрями конференції: модернізація педагогічної освіти в контексті формування Європейського освітнього простору; сучасні підходи до особистісно-професійної підготовки майбутнього вчителя; розвиток особистісного потенціалу студентів педагогічних ЗВО; розвиток педагогічного мислення майбутнього вчителя; формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів; педагогічна практика як чинник особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя; інновації у вищій педагогічній освіті; сучасні технології навчання і професійної підготовки вчителя; зміст і методичне забезпечення особистісно-професійної підготовки майбутніх учителів; особистісно-професійний розвиток учителя в історико-педагогічному вимірі; сучасний стан і тенденції підготовки вчителів у зарубіжних країнах. Для науковців, викладачів педагогічних ЗВО, аспірантів, студентів.
Thumbnail Image
Item
Юліуш Словацький: українська школа в польському романтизмі та ґетеїзм
(2026) Кондратюк, Л. М.; Зелененька, Ірина Алімівна
В уже сформованих станом на першу чверть двадцять першого століття наукових поглядах на українську школу в польському романтизмі, на українську образність, символіку, тематику, мотиви, проблематику в ліриці польських романтиків, зосібна в поемах і баладах, у думках та елегіях, у пісенних і драматичних творах Юліуша Словацького (Juliusz Słowacki), чітко позиціоновані зв’язки кожного з авторів цього формату з Україною, наголошено на знаннях польських діячів, учасників Листопадового повстання, історії та культури України, зосібна – фольклорної, оскільки чільні представники, засновники явища (Юзеф Богдан Залеський, Северин Гощинський, Антоній Мальчевський) походили з теренів Правобережжя України, із Волині. Насправді ж за розлогим оспівуванням українського степу, козацьких вольностей і свобод, запорозької старовини ховається не лише задум споглядального замилування українською екзотикою, а й потенційні патріотизми, польський і український, що не суперечать один одному, у яких закодовано дихотомію втрат і відновлень. Сентиментальні й романтичні пориви Юліуша Словацького залежні не лише від україніки й батьківщини, а й від прогресивних концепцій, що поширилися з заходу Європи, саме тому його драматичний герой, юний авантюрник Кордіан із однойменної драматичної поеми на історичному матеріалі подорожує Європою нового часу, захоплюючись світом, але розуміючи суспільну байдужість до долі того чи того порабованого етносу. Звідси й картинність природи, поєднана з ідеалізацією героїки минулого, а також містифікації, пов’язані з непевним майбутнім націй, обірваність сюжетних ліній, фатальність емігрантської ностальгії. Концепція єднання польського й українського народів узалежнена від суму за Річчю Посполитою, від поширення знань у Європі про загарбані Російською імперією терени України та Польщі, що, звісно, мало би покликати гуманістів до відновлення справедливості та встановлення демократії