DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Державна політика у забезпеченні економічної безпеки України в умовах військової агресії
(Вінниця: ТОВ «Друк», 2026) Таранчук, С.О.
У статті досліджено теоретико-методичні засади формування та практичної реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки України в умовах військової агресії. Обґрунтовано доцільність удосконалення механізмів антикризового управління, підтримки стратегічних секторів економіки, зміцнення фінансової та енергетичної стійкості держави, розвитку цифрових технологій у системі публічного управління та активізації міжнародного економічного cпівробітництва. Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню стійкості економічної системи України, ефективності публічного управління та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку держави в умовах сучасних безпекових викликів та післявоєнного відновлення України.
Цифровізація процесів державного регулювання грантової підтримки малого та середнього бізнесу: виклики та перспективи для України
(2026) Савишен, Ярослав; Savyshen, Yaroslav
Стаття присвячена цифровізації державного регулювання грантової підтримки малого та середнього бізнесу в Україні в умовах повномасштабної війни та форсованої трансформації публічного управління. Актуальність теми зумовлена суперечністю між технологічними можливостями цифрової інфраструктури держави та недостатньою інституційною спроможністю органів влади інтегрувати ці інструменти в логіку управлінських рішень. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, а також матеріалів ОЕСР та Європейського Союзу розкрито засади цифрової трансформації публічного управління, зокрема розмежовано поняття цифровізації, цифрової трансформації та цифрового врядування як рівнів інституційної зрілості. Проаналізовано фінансування цифровізації державного сектору України у 2019–2024 роках і показано посилення ролі міжнародної донорської допомоги після початку повномасштабного вторгнення. Порівняльний аналіз традиційної та цифрової моделей державної підтримки бізнесу засвідчив, що перехід до цифрового формату сам по собі не усуває структурних вад публічного управління без зміни логіки прийняття рішень. На основі досвіду грантових програм Європейського Союзу (COSME, Horizon Europe, SME Fund) та висновків ОЕСР систематизовано ключові виклики цифровізації грантового адміністрування: інституційну фрагментованість, кіберризики, регіональну нерівність цифрового доступу та розсинхронізацію темпів цифровізації публічного сектору і бізнес-середовища. Запропоновано концептуальну модель цифрового адміністрування грантової підтримки МСБ, що передбачає єдине цифрове вікно зі стандартизованими критеріями оцінювання заявок, гібридні канали доступу та поетапну інтеграцію з міжнародними донорськими платформами за умови збереження інституційної автономії національної системи публічного управління. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні системного підходу, за якого публічне управління виступає активним координатором цілісної інституційної архітектури грантової підтримки. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі при вдосконаленні державної підтримки малого й середнього бізнесу в Україні.
Формування мовленнєвої компетентності українських дітей віком 3-6 років
(Київ : Група компаній МедЕксперт, 2026) Бадіца, М. В.; Шулдик, А. В.; Полілуєва, І. В.; Поповська, О. А.; Носко, Ю. М.
Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують процес формування мовленнєвої компетентності в українських дітей віком 3–6 років. Теоретичне обґрунтування ключових особливостей, що впливають на процес формування мовленнєвої компетентності в дітей віком 3–6 років в Україні, необхідне для сприяння її ефективному розвитку. Проблема формування мовленнєвої компетентності в дітей віком 3–6 років стає ключовим елементом їхнього психічного і соціального розвитку. Забезпечення високого рівня мовленнєвої підготовки дітей у сучасних умовах, підвищення значущості української мови в освітньому процесі стає необхідним для розвитку мовлення та формування фонетичного, лексично- го, граматичного і комунікативного рівнів мовленнєвої компетентності. Формування мовленнєвої компетентності є комплексним інтегрованим утворенням, що передбачає: словниковий запас дитини, уміння забезпечувати граматичну правильність висловлювань, здатність до чіткої ви- мови звуків, формування навичок побудови зв’язних і логічно структурованих висловлювань, вміння застосовувати мовлення як ефективний інструмент для спілкування. Формування мовленнєвої компетентності українських дітей віком 3–6 років відбувається в межах ігрової діяльності, пізнавальної активності, художньо-мовленнєвої діяльності, комунікативної діяльності. Сукупність цих видів діяльності створює оптимальне середовище для гармонійного розвитку мовленнєвих здібностей і підготовки дітей до майбутньої освітньої та соціальної взаємодії. Комплексний підхід до формування мовленнєвої компетентності дітей віком 3–6 років сприяє їхній соціалізації та ефективній підготовці до освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Механізми публічного управління соціальним підприємництвом в умовах воєнного стану
(Вінниця: ТОВ «Друк», 2026) Поворознюк, С. П.
У статті досліджено механізми публічного управління соціальним підприємництвом в умовах воєнного стану та обґрунтовано їх роль у забезпеченні соціальної стійкості держави, підтримці вразливих категорій населення і післявоєнному відновленні України. Запропоновано напрями вдосконалення системи публічного управління, зокрема розроблення спеціального законодавства щодо соціального підприємництва, впровадження механізмів пільгового кредитування, державного співфінансування, грантової підтримки та податкового стимулювання. Доведено, що інтеграція соціального підприємництва у систему публічного управління та регіонального розвитку сприятиме підвищенню соціальної згуртованості, активізації економічної діяльності територіальних громад, зміцненню соціальної безпеки держави та формуванню ефективних механізмів післявоєнного відновлення України
Забезпечення енергетичної безпеки України в системі національної безпеки в умовах воєнного стану.
(Вінниця: ТОВ «Друк», 2026) Климчук, О. В.
У статті визначено, що енергетична безпека є ключовою складовою системи національної безпеки, оскільки забезпечує стійкість функціонування економіки, обороноздатність держави, стабільність соціальної сфери та безперервність діяльності органів публічного управління. Доведено, що в умовах воєнного стану особливого значення набувають питання підвищення енергетичної стійкості, розвитку відновлюваної енергетики, впровадження сучасних цифрових технологій управління та інтеграції України до європейського енергетичного простору. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів публічного управління, зокрема модернізацію енергетичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, посилення кіберзахисту енергетичних систем, підтримку інноваційних технологій та удосконалення механізмів антикризового управління, що сприятиме зміцненню енергетичної стійкості України, підвищенню ефективності системи публічного управління та забезпеченню передумов для стабільного післявоєнного розвитку держави.