DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Агентурно-оперативна діяльність радянських спецслужб у середовищі чернечої громади Глинської пустині (середина 1950-х років)
(2025) Оліцький, В’ячеслав; Olitskyi, Viacheslav O.
Метою дослідження є з’ясування особливостей, масштабів та наслідків агентурно-оперативної діяльності радянських спецслужб у середовищі чернечої громади Глинської пустині у середині 1950-х років. Методологічну основу дослідження становить поєднання принципів історизму, об’єктивності та критичного аналізу джерел, що дозволило відтворити особливості агентурно-оперативної діяльності радянських спецслужб у середовищі чернечої громади Глинської пустині. Використано міждисциплінарний підхід, який інтегрує здобутки історії релігії, політичної історії та історії спецслужб, а також мікроісторичну перспективу, завдяки якій конкретна чернеча громада розглядається як відображення ширших процесів державно-церковних відносин у тоталітарному суспільстві. У процесі дослідження застосовано історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний, просопографічний методи дослідження. Наукова новизна статті полягає у введенні до наукового обігу та системному аналізі архівних матеріалів КДБ, що висвітлюють масштаби й методи агентурного контролю за Глинською пустинню у середині 1950-х років. Показано подвійний вимір чернечого служіння в умовах тоталітарної держави: збереження духовної традиції та вимушене існування під постійним наглядом радянських спецслужб. Висновки. Основними напрямами діяльності спецслужб у середовищі чернецтва Глинської пустині були документування проповідей, контроль за контактами братії, недопущення формування мережі впливу серед мирян та систематичне вербування нових інформаторів. Агентурна мережа поєднувала духовних агентів із числа братії та колишніх насельників монастиря і світських агентів, що діяли серед паломників та місцевого населення, забезпечуючи багаторівневий контроль за внутрішнім і зовнішнім життям обителі. Постійна присутність агентури, провокації та компрометаційні заходи формували атмосферу недовіри й психологічного тиску, що суттєво ускладнювало традиційне чернече служіння та підривало основу спільнотного життя, побудованого на довірі й братерській любові. Водночас монастир зберігав духовну привабливість, залишаючись центром паломництва та духовного наставництва.
Ліквідація радянськими спецслужбами секти євангельських християн святих сіоністів (мурашківців) на Рівненщині (1940-ві – 1950-ті рр.)
(2025) Жив’юк, Андрій; Давидюк, Руслана; Zhyviuk, Andrii A.; Davydiuk, Ruslana P.
Метою статті є дослідження агентурно-оперативної та репресивної діяльності радянських органів держбезпеки, спрямованої на організаційну ліквідацію однієї з протестантських сект – мурашківців, що діяла на Західному Поліссі й Західній Волині у 1930- х – 1950-х рр. Методологія дослідження заснована на принципах історизму, об’єктивності, системності. Застосовано загальнонаукові, спеціально-історичні та міждисциплінарні методи, а також критичний аналіз архівних джерел у поєднанні з просопографічним підходом. Кожен із них дозволив реконструювати методи і результати дій органів НКВД/НКГБ/МГБ супроти євангельських християн святих сіоністів. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше визначено і проаналізовано агентурно-провокаційний чинник припинення функціонування секти мурашківців у контексті діяльності радянських спецслужб. Опрацьовано значну кількість архівних джерел, частину з яких вперше залучено у науковий обіг. Висновки. Сіоністів-мурашківців, як вже з’ясовано в історіографії, радянська влада вважала «протидержавною» та «бузувірською» сектою з огляду на її містично-екстатичний культ, антимілітаризм, суботництво і загалом негативне ставлення до колгоспів. Внаслідок цього впродовж 1940–1953 рр. радянські спецслужби репресували понад 100 учасників секти, що спричинило припинення функціонування євангельських християн святих сіоністів на Рівненщині. З метою встановлення контролю за діяльністю мурашківців органи НКВД/НКГБ/МГБ завербували керівників секти до агентурної мережі. За допомогою агентів спецслужби намагались інструменталізувати структуру, зробити її лояльною до влади, виявляли та репресували антирадянськи налаштоване членство.
Сексуальне насилля під час німецько-радянської війни: сучасний науковий і соціальний дискурс, «конфлікт пам’яті», політична складова
(2025) Гінда, Володимир; Ginda, Volodymyr V.
Мета статті. Проаналізувати проблему сексуального насилля в період німецько-радянської війни в суспільному і науковому дискурсах, «конфлікті пам’яті» та політичних складових України, Європейського Союзу (ЄС) та Російської Федерації (РФ). Окреслити аспекти теми, які потребують наукового вивчення вітчизняними істориками на території України та поза її межами. На прикладі протистояння суспільно-політичних дискурсів у країнах ЄС і РФ показати, як це питання може політизуватися в інтересах політичних еліт і держав. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, логічності, системності типологізації наукових напрямків, історичної компаративістики. Наукова новизна полягає у постановці вказаного питання, спробі його розгляду в межах зазначених складових і проєкції на події сучасної російсько-української війни. Висновки. У процесі роботи автор дійшов висновку, що питання сексуального насилля під час німецько-радянської війни не відображене належним чином в українській історичній науці. Незважаючи на певні здобутки, які пов’язані переважно з феміністичними студіями в Україні, досі поза увагою залишилася низка аспектів сексуальних злочинів, вчинених на території України. Наратив про сексуальне насилля на початку 2000-х років був надто популярним в суспільному та політичному дискурсах ЄС і РФ, а в Україні його витіснили інші проблеми Другої світової війни і насамперед проблематика українського національно-визвольного руху 1940–1950 рр.
Підпорядкування як умова виживання: дисципліна в УПА в 1943 – на початку 1944 рр
(2025) Дзьобак, Володимир; Dzobak, Volodymyr V.
Метою дослідження є проаналізувати дисципліну в Українській повстанській армії з 1943 р. до лютого 1944 р. як багатовимірний феномен, що поєднував організаційний контроль і морально-ідеологічні практики. Дисципліна в УПА розглядається не тільки як інструмент управління, а як глибоко вкорінений моральний та ідеологічний механізм, що визначав моделі поведінки, структурував підпільне життя та впливав на формування внутрішнього світу повстанця. Основна увага зосереджена на аналізі діяльності ОУН(б) і відділів УПА, які діяли в означений відрізок часу на Волині і Поліссі. Методологічно дослідження базується на міждисциплінарному підході, поєднанні концептуальних напрацювань у галузях військової історії, історії повсякденності, соціальної психології та культурної антропології. Фокус дослідницьких процедур спрямовувався на аналіз інструкцій, наказів, протоколів та спогадів, які дають змогу простежити, як дисципліна регулювала не тільки бойову поведінку, а й повсякденне життя, емоції, міжособистісні стосунки та межі дозволеного у воєнний час. У тексті застосовується сучасний термінологічний апарат, ґрунтовно апробований у світовій соціогуманітаристиці та воєнній антропології. Висновки. Дисципліна стала одним із вирішальних чинників функціонування Української повстанської армії, її здатності виживати і виконувати поставлені завдання у надзвичайно складних обставинах протистояння з кількома набагато сильнішими тоталітарними мілітарними машинами – більшовицькою і нацистською. Не менш важливо, що дисципліна була ядром повстанської етики та засобом формування нової чоловічої ідентичності. Поглиблене студіювання вказаних аспектів національно-визвольного руху уможливлює з’ясування особливих рис повсякденного життя в УПА як простору постійної напруги між свободою, порядком і страхом. Аналіз нормативного виміру дисципліни (крізь призму статутів, наказів та інструкцій) та її практичних виявів у конкретних ситуаціях, а також покарання за її порушення, внутрішньоорганізаційних конфліктів та морального вибору сприяє адекватній реконструкції складних військових та соціально-психологічних явищ, пов’язаних з існуванням та діяльністю УПА, дозволяє зрозуміти глибинні мотивації її вояків та моделі поведінки у різноманітних, часто екзистенційних умовах.
Історичні, геополітичні та соціокультурні передумови формування Співдружності націй
(2025) Вєтринський, Ігор; Vietrynskyi, Igor M.
Метою дослідження є аналіз історичних і геополітичних передумов формування Співдружності націй, з урахуванням еволюції міжнародно-правових механізмів та соціокультурних факторів, що визначали розвиток організації на різних етапах її становлення. Методологія дослідження ґрунтується насамперед на міждисциплінарному підході з використанням методів історії та політології, що дозволяє аналізувати міжнародно-політичні події, аспекти діяльності Британської імперії, а також її взаємовідносини з колоніями й домініонами в історичній ретроспективі. Крім того, під час дослідження передумов формування Співдружності застосовано історико-системний та історико- порівняльний методи. У роботі з нормативною базою та історичними документами в нагоді став контент-аналіз. Загальнонаукові методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції доповнили методологічну базу дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі передумов та чинників створення Співдружності націй відповідно до актуальних геополітичних процесів на кожному з етапів її формування, з урахуванням історичного та соціокультурного контексту трансформації Британської імперії. Висновки. Історично формування Співдружності націй зумовлене насамперед імперським минулим Великої Британії, яка упродовж понад двох століть експансіоністської політики стала найбільшою колоніальною державою світу, контролюючи майже чверть суходолу. Водночас саме низка регіональних та глобальних геополітичних потрясінь дали безпосередній імпульс для трансформації відносин всередині Британської імперії. Втрата північноамериканських колоній та поразка у війні за незалежність США спонукали Лондон переглянути підходи до управління самоврядними територіями, запровадивши статус домініону як початкову форму майбутньої Співдружності. Після Першої світової війни домініони отримали право на власну зовнішню політику, а дві світові війни прискорили деколонізацію та інституційну еволюцію організації, яка після 1945 р. стала відкритою для ширшого кола держав. Зберігаючи спільні правові, мовні й культурні традиції, Співдружність виконувала соціокультурну функцію подолання наслідків імперської системи, а гнучкість британських еліт забезпечила країні збереження впливових позицій у міжнародній політиці після розпаду імперії.