DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Гармонізація вітчизняного законодавства до європейських стандартів кібербезпеки та захисту персональних даних: виклики для публічної влади
(Вінниця, 2026) Климчук, О. В.; Яременко, О. І.
У статті досліджено теоретико-методологічні та концептуальні засади гармонізації вітчизняного законодавства України у сфері кібербезпеки та захисту персональних даних із європейськими стандартами в умовах цифрової трансформації публічного управління, євроінтеграційних процесів і зростання гібридних загроз. Обґрунтовано, що кібербезпека та захист персональних даних у сучасному цифровізованому суспільстві набувають статусу ключових складових націо-нальної безпеки, демократичного врядування та довіри громадян до органів публічної влади, а ефективність державної політики у цій сфері значною мірою залежить від рівня узгодженості національного правового регулювання з нормами та стандартами ЄС. Доведено, що процес гармонізації законодавства з положеннями Загаль-ного регламенту про захист даних (GDPR), директив NIS/NIS2 та інших актів права ЄС не може обмежуватися формальною імплементацією правових норм, а має розглядатися як комплексний багаторівневий процес у системі публічного управління та адміністрування. Визначено, що на стратегічному рівні він пов’язаний із формуванням цілісної державної політики кібербезпеки та захисту персональних даних, на інституційному – зі зміцненням спроможності та координації органів публічної влади, на нормативно-правовому – з узгодженням національного законодавства з європейськими стандартами, а на операційному – з практичним упровадженням цих вимог у діяльність публічних інституцій. Запропоновано науково обґрунтований підхід до розуміння гармонізації законодавства як інструменту трансформації системи публічного управління, спрямованого на досягнення балансу між безпековими інтересами держави та дотриманням прав і свобод людини у цифровому середовищі. Обґрунтовано, що реалізація такого підходу сприятиме підвищенню кіберстійкості держави, удосконаленню механізмів публічного управління, зміцненню довіри сус-пільства до публічної влади та наближенню України до повноцінної інтеграції у європейський правовий і цифровий простір.
Інноваційні механізми публічного управління у сфері протидії деструктивним інформаційним впливам в інтернет-середовищі: концептуальний аспект
(Вінниця, 2026) Климчук, О. В.; Лазор, О. Д.; Яременко, О. І.
У статті досліджено теоретико-методологічні та концептуальні засади формування інноваційних механізмів публічного управління у сфері протидії деструктивним інформаційним впливам в інтернет-ередовищі в умовах цифрової трансформації та гібридних загроз. Обґрунтовано, що деструктивні інформаційні впливи становлять одну з ключових загроз національній безпеці України, демократичним інститутам і стабільності суспільства, а ефективна протидія їм потребує переходу від реактивних до проактивних управлінських підходів. Визначено, що традиційні адміністративно-правові та комунікаційні інструменти публічного управління є недостатніми в умовах високої динаміки цифрового середовища, що зумовлює необхідність інтеграції інноваційних технологій, зокрема предиктивних інструментів штучного інтелекту, у систему державного управління інформаційною безпекою. Доведено, що ефективність таких рішень можлива лише за умови нормативно-правової гармонізації, узгодженої з європейськими та міжнародними стандартами, а також дотримання принципів законності, прозорості й захисту прав людини. Запропоновано концептуальну модель інноваційних механізмів публіч-ного управління у сфері протидії деструктивним інформаційним впливам, що поєднує предиктивний технологічний, нормативно-правовий, соціально-комунікаційний та інституційний блоки. Обґрунтовано, що важливою складовою цієї моделі є формування соціальної стійкості суспільства шляхом розвитку медіаграмотності, критичного мислення та стратегічних комунікацій. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню ефективності реагування органів публічної влади на інформаційні загрози, зміцненню довіри громадян та формуванню безпечного і стійкого інформаційного простору України.
Розвиток умінь аудіювання та говоріння на уроці німецької мови в старшій школі за допомогою Youtube відео
(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кушнір, С. М.
Актуальність теми полягає у необхідності підвищення рівня володіння аудитивними та мовленнєвими навичками старшокласників шляхом застосування мультимедійних ресурсів, зокрема відеоконтенту, для формування якісного розуміння усного мовлення та ефективного використання мови у комунікативних ситуаціях. Предметом дослідження є методика використання YouTube відео як засобу розвитку умінь аудіювання та говоріння у старшокласників. Мета дослідження: дослідити ефективність використання YouTube відео для розвитку умінь аудіювання та говоріння учнів старшої школи на уроках німецької мови. У роботі охарактеризовано роль аудіювання та говоріння у процесі вивчення німецької мови в старшій школі. Досліджено педагогічні можливості використання YouTube відео на уроках німецької мови. Аналіз показав, що використання YouTube відео сприяє інтерактивності та підвищенню зацікавленості учнів у процесі навчання. Оцінено ефективність застосування відеоматеріалів у процесі навчання.
Позиція Китайської Народної Республіки щодо російсько-української війни: зовнішньополітичні концепти та стратегічні інтереси
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Олійник, Олег; Марущенко, Олександр
The purpose of the article is to conduct a thorough analysis of China's foreign policy in the context of the Russian-Ukrainian war in order to form a clear understanding of Beijing's motives regarding its position in relation to Russian aggression against Ukraine, to consider China's main foreign policy concepts and priorities, to clarify China's relations with Western countries and to develop recommendations for Ukraine in order to incline Beijing to a more pro-Ukrainian position. The research methodology is based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and specifically historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods with the principles of historicism, systematicity, scientificity and verification. The scientific novelty of the study lies in the analysis and systematization of China's main foreign policy concepts, on the basis of which a generalized conclusion is made about the country's strategic foreign policy course and its position regarding the Russian-Ukrainian war. Conclusions. It is clarified that China is persistently implementing global initiatives, positioning itself as a responsible player on the world stage. In relation to the United States, Chinese leaders pursue a “big country” policy and try to talk with Washington on an equal footing. In relation to the Russian-Ukrainian war, Beijing takes a restrained position, avoiding criticism of the Russian Federation and demonstrating its commitment to international law. It is proven that China’s relations with the Russian Federation are strategic in nature, therefore Beijing is not interested in isolating moscow and imposing sanctions against it. It is found that China and Ukraine have strategic partnership relations and close trade relations. It is emphasized that relations between the two countries are important. In this context, a number of recommendations have been developed for the formation of a more pro-Ukrainian position of China
Російські пропагандистські наративи проти України: когнітивна структура та стратегічні функції (2014–2025 рр.)
(Вінниця: ВДПУ, 2026) Беспека, Вадим
The purpose of this article is to analyze key Russian propaganda narratives used as instruments of cognitive aggression against Ukraine in 2014–2025. The study focuses on identifying their functional purpose, ideological heritage, and role in legitimizing the Russian Federation's military aggression. The methodological basis of the publication is based on structural-analytical and comparative approaches, as well as the generalization of the results of published studies of Russian information campaigns in political, media, and diplomatic discourse. The scientific novelty of the work lies in its approach to Russian propaganda narratives as an integrated system of cognitive operations that shape the boundaries of perception, emotional reactions, and the logic of political decision-making, and makes it possible to trace their evolution and ideological continuity during 2014– 2025. Conclusions. The article shows that basic Russian propaganda narratives (“Nazi regime,” “one people,” “illegitimate government,” “war with NATO,” inversion of guilt) form a stable semantic framework within which the Russian Federation's military aggression against Ukraine is presented as necessary, morally justified, and historically determined. These narratives perform a number of complementary functions. These are the legitimization of violence, the mobilization of Russian society, the neutralization of the aggressor state's responsibility, and the disorientation of external audiences. All of the above narratives are systemic and reproducible. They draw on the ideological legacy of the Soviet and imperial periods and function as elements of the Russian Federation’s targeted cognitive operations. Beyond their immediate propaganda role, these narratives are intended to shape longterm patterns of perception and interpretation. In the context of hybrid warfare, they are used to influence political decision-making, public attitudes, and international responses