DSpace 8
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator =dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Homo viator у поезії Максима «Далі» Кривцова (на матеріалі збірки «Вірші з бійниці»)
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Деркачова, О. С.
Стаття присвячена дослідженню поетичного світу Максима Кривцова, поета-воїна, що загинув на війні у січні 2024 року. Його вірші – поезія учасника та свідка бойових дій. Ліричний герой, сучасний homo viator, – воїн, який іде дорогою війни. Образ воїна-мандрівника осмислюється як образ нового героя у контексті сучасних трансформацій мономіфу, який передбачає виправу, ініціацію, повернення. Особлива увага звертається на мотив дороги в поезії Максима Кривцова. Це дорога Бога і з Богом, дорога війни, життя, смерті, дорога як шлях переходу з одного світу в інший, хресна дорога України. Проаналізовано поетичні тексти, в яких homo viator описує свій шлях і тих, кого він на ньому зустрічає, зроблено акцент на реміфологізації христянських образів та символів, що пов’язана з бажанням ліричного героя надати простору, в якому він перебуває, сакральних ознак, відчути захист під час мандрівки, з якої повернення важке і майже нереальне.
Образ матері у прозі Михайла Коцюбинського раннього періоду творості
(Вінниця : ВДПУ, 2025) Ткаченко, В. І.
У сучасному літературознавстві помітним є інтерес до класичної української літератури. Михайло Коцюбинський розпочав свою творчість із оповідань, близьких до традиційної реалістичної школи. Однак уже в ранніх творах спостерігаємо посилений інтерес до індивідуалізації стильової манери. У статті здійснено спробу проаналізувати образ матері у творах Михайла Коцюбинського раннього періоду творчості. Для аналізу обрано оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник», «Ціпов’яз», «П’ятизлотник». Установлено, що письменник приділяє велику увагу ролі і значенню матері у житті дитини, сімейному вихованні, родинній традиції, її активній громадянській та особистісній позиції. З’ясовано, що в оповіданнях письменник шукає особливі естетичні деталі у зображенні матерів, акцентує увагу не стільки на зовнішності героїнь, скільки на внутрішньому світі, багатому на любов та повагу до дитини, турботі та підтримці. Образу матері властивий кордоцентричний тип світогляду, в якому є повага і чуттєвість, емоційність та зосередженість на житті дитини, невидимий духовний зв’язок, який залишається неперервним. Образ матері у ранній прозі Михайла Коцюбинського безпосередньо пов’язаний із матір’ю письменника Гликерією Максимівною, від якої він навчався сприйняттю світу, культурі та взаємодії, тому рідна мама стала прототипом сильних героїнь, які мають внутрішній стрижень і непохитність у любові до рідної дитини. З’ясовано, що образ матері у творах письменника має автобіографічну природу. Жіночі образи є свідченням світоглядної самобутності письменника у творенні образів матерів, спільним для яких є турбота про сім’ю, дітей, бажання допомогти й підтримати всі починання, навчити і підготувати підґрунтя для дорослого життя. Хоча героїні Михайла Коцюбинського живуть у незаможному соціальному середовищі, їхня людська сутність та гідність не призводить до деградації та руйнації духовності їхній дітей та родин.
Інтерактивні технології навчання української мови як засіб активізації пізнавальної діяльності старшокласників
(2026) Совинська, Ірина
У статті розглянуто теоретико-методичні засади використання інтерактивних технологій у процесі навчання української мови старшокласників. Визначено їхній вплив на розвиток комунікативної компетентності, критичного мислення, творчості та мотивації старшокласників
Інтерактивні вправи на платформі Learningapps під час вивчення теми «Cкладні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком
(2026) Скарбовійчук, Софія
У статті обґрунтовано доцільність використання інтерактивних вправ на платформі LearningApps під час вивчення теми «Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення» у 5 класі Нової української школи. Проаналізовано ефективність різних типів завдань (встановлення відповідностей, заповнення пропусків, тестові завдання) для формування мовної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Доведено, що інтерактивні вправи сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів, розвитку логічного мислення та кращому засвоєнню синтаксичних норм української мови
Jornalism and media platforms as space for decolonial discours
(Frankfurt am Main – Winnyzja, 2026) Slotyuk, P.
Стаття підготовлена в контексті реалізації міжнародного німецько-українського проєкту «Карта. Українські деколоніальні перспективи: культура, історична пам’ять та їхнє значення для сучасної Європи». У публікації розглядається проблема деколоніальних висловлювань в інфопросторі України. Особлива увага приділена аналізу дискурсивних практик актуалізованих у наукових, публіцистичних, літературних, світоглядних (філософських), мистецьких чи політичних середовищах. Оскільки такі висловлювання завжди були здебільшого голосом опозиційно налаштованих особистостей, а не суспільства чи умовного українського DipState-у, то виникає закономірне питання: як зробити, щоб усі ці практики зайшли в українське повсякдення, ставши одним із найважливіших чинників сучасних антиколоніальних дискусій? Пошук відповіді на це питання і став головною метою публікації. Зрештою, це дозволяє внести ясність у зміст поняття «деколоніальний поворот» і допомоагає розкрити роль медіа у відтворені чи заперечені антиколоніальних епістемологій в суспільній свідомості громадян. Журналістика у цьому контексті сприймається як інструмент інформування, роз’яснення (переважно представлення різних точок зору), продукування новин, (відображає, як правило, інформаційну політику редакцій) і поширення смислового контенту.