Активізація процесу формування аудитивних умінь студентів на заняттях з іноземної мови: зарубіжний досвід

Abstract

У статті проаналізовано зарубіжний педагогічний досвід активізації процесу формування аудитивних умінь студентів на заняттях з іноземної мови. Розглянуто основні підходи до навчання аудіювання, як виду мовленнєвої діяльності, в історичному контексті (енвайронменталістський, іннатистський, інтеракціоністський, компетентісний, стратегічний). Доведено, що першочерговим завданням викладача є організація аудіювання як свідомого процесу, під час якого увага акцентується не лише на кінцевому результаті, а й на самому механізмі його досягнення. У сучасній зарубіжній педагогіці стратегічний підхід до організації аудіювання, висвітлений Д. Мендельсоном, базується на формуванні у студентів власних метакогнітивних, когнітивних, соціальних та емоційних стратегій прослуховування і сприйняття матеріалу. Ефективність аудіювання забезпечується: залученням студентів до його організації (обрання матеріалів для прослуховування, запис власних аудіотекстів, розробка завдань для аудіювання, аналіз проблем сприйняття іншомовного мовлення на слух); відповідністю змісту і складності матеріалів реальним потребам і рівню підготовки студентів; використанням відеофрагментів з розмовною іноземною мовою; урізноманітненням видів аудіювання; врахуванням важливості фонових знань; навчальним, а не контрольним характером аудіювання; акцентуванням уваги на висуванні гіпотез та прогнозуванні. Схарактеризовано механізм удосконалення традиційної методики навчання аудіювання Г. Уайт, який передбачає підготовку успішних слухачів, допомогу студентам в розробці власних аудіо та відеоматеріалів з завданнями до них, формування аудитивних мікронавичок, адаптацію навчальних матеріалів, проекти з аудіювання. Розглянуто прийоми активного залучення студентів до процесу аудіювання (гра «Вийдіть з класу», «Екскурсія містом», «Послідовна історія»). Зазначено перспективи подальших наукових розвідок у цій площині.

В статье проанализирован зарубежный педагогический опыт активизации процесса формирования аудитивные умений студентов на занятиях по иностранному языку. Рассмотрены основные подходы к обучению аудированию как вида речевой деятельности, в историческом контексте (енвайронменталистський, иннатистський, Интеракционистская, компетентный, стратегический). Доказано, что первоочередной задачей преподавателя является организация аудирование как сознательного процесса, во время которого внимание акцентируется не только на конечном результате, но и в самом механизме его достижения. В современной зарубежной педагогике стратегический подход к организации аудирование, освещен Д. Мендельсоном, базируется на формировании у студентов собственных метакогнитивные, когнитивных, социальных и эмоциональных стратегий прослушивания и восприятия материала. Эффективность аудирование обеспечивается: привлечением студентов к его организации (избрание материалов для прослушивания, запись собственных аудиотекстов, разработка заданий для аудирования, анализ проблем восприятия иноязычной речи на слух); соответствием содержания и сложности материалов реальным потребностям и уровню подготовки студентов; использованием видеофрагментов с разговорным иностранным языком; разнообразием видов аудирования; учетом важности фоновых знаний; учебным, а не контрольным характером аудирование; акцентированием внимания на выдвижении гипотез и прогнозировании. Охарактеризован механизм совершенствования традиционной методики обучения аудированию Г. Уайт, который предусматривает подготовку успешных слушателей, помощь студентам в разработке собственных аудио и видеоматериалов с задачами к ним, формирование аудитивные микронавичок, адаптацию учебных материалов, проекты по аудированию. Рассмотрены приемы активного привлечения студентов к процессу аудирования (игра «Выйдите из класса», «Экскурсия по городу», «Последовательная история»). Указано перспективы дальнейших научных исследований в этой плоскости.

The author analyzes the foreign pedagogical experience in activating the process of students’ auditory skills formation at the foreign language classes. The following main approaches to teaching listening comprehension have been considered in the historical context: environmentalist, innatist, interactionist, competence and strategy-based approach. It has been proved that the primary task of any teacher is to organize listening comprehension as a conscious process, in which the attention is focused not only on the final outcome, but also on the mechanism of its achievement. It is believed that the strategy-based approach, described by D. J. Mendelsohn, is based on the formation of students’ personal metacognitive, cognitive, social and affective listening strategies. The efficiency of listening comprehension activities is ensured by involvement of students into their organization (selecting listening materials, recording personal audiotexts, designing listening tasks, analyzing the difficulties of foreign language comprehension); relevance of the content and difficulty of materials to the real needs and the level of students’ language awareness; the use of videomaterials based on spoken foreign language; variety of listening types; consideration of background knowledge; an educational not a testing character of the listening comprehension activities; focusing attention on hypotheses and predictions. G. White’s mechanism of improving the existing traditional methodology applied to teach listening comprehension has been characterized. It involves training a good listener, helping students create their own listening texts and tasks; auditory microskills formation; adaptation of published teaching materials, listening projects. The following activities for students’ active participation in listening comprehension process have been considered: «Out of the room», «A tour around our town», «A serial story». The prospective of further research into this area has been suggested.