Тенденції професійної підготовки вчителів у педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції

Abstract

Динамічні процеси, що відбуваються в Європі і світі, зумовлюють необхідність відповідних змін у системі освіти нашої держави. У дисертації доведено, що в умовах глобалізаційних процесів освіта є основним чинником соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано положення щодо впливу ціннісно-смислових потенціалів глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на модернізацію педагогічної освіти в Україні; схарактеризовано особливості професійної підготовки вчителя у контексті європейських інтеграційних процесів та здійснено міждисциплінарний аналіз проблеми інтеграції педагогічної освіти України в європейський простір. Доведено, що різновекторні завдання розвитку Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, максимально враховують заявлені у стратегії основні тенденції професійної педагогічної освіти в країнах Європейського Союзу, а стратегічний план його розвитку в умовах євроінтеграції базується на трьох системотвірних компонентах: місії (організація діяльності університету на засадах особистісно орієнтованої парадигми та нової методології розвитку сучасної освіти, яка є синтезом цивілізаційного, культурологічного, особистісного, діяльнісного, діалогічного, компетентнісного, праксеологічного, комунікативного, інтеграційного та інформаційного методологічних підходів), візії (створення сприятливого середовища для розвитку особистості; забезпечення якості освіти відповідно до європейських стандартів; формування університетського SMART простору; розвиток наукового потенціалу університету; інтеграція в міжнародний і науковий простір; розвиток корпоративної культури та лідерства як сучасної системи управління університетом; сприяння розвитку студентського самоврядування; створення на базі університету осередків інклюзивної, неформальної та інформальної освіти) та цінностях (національна свідомість, повага до особистості, чесність, довіра, взаємодопомога, доброзичливість, толерантність, відповідальність, активна громадянська позиція, ініціативність, креативність, академічна доброчесність, відкритість, інноваційність, прозорість, неперервне самовдосконалення) учасників освітнього процесу. Концепція дослідження ґрунтується на основних положеннях філософії освіти, педагогіки і психології та їх субдисциплін, зокрема педевтології і порівняльної педагогіки, а також на закономірностях та принципах організації освітнього процесу в педагогічних університетах, що на методологічному, теоретичному й організаційно-методичному рівнях визначають концептуальні засади системи вдосконалення професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції. На методологічному рівні систему вдосконалення професійної підготовки вчителів обґрунтовано на засадах феноменологічного, системного, синергетичного, акмеологічного, студентоцентрованого підходів з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, культуровідповідності, людиноцентризму, інноваційності, прогностичності та інших принципів організації європейської педагогічної освіти: На теоретичному рівні в основу системи вдосконалення професійної підготовки вчителів покладено положення філософії освіти, педагогічної і вікової психології, педагогіки і педевтології, психопедагогіки, сучасні теорії пізнання й розвитку особистості; концептуальні положення щодо відкритості, розуміння єдиного освітнього простору як ресурсу соціально-економічного та соціокультурного розвитку; прогностичний підхід, що обґрунтовує національні й регіональні проекти модернізації освіти; філософсько-педагогічні засади аналізу проблем міжнародної освіти та порівняльної педагогіки; наукові праці, присвячені сучасним підходам до філософії освіти; теоретико-методологічні засади розвитку професійної педагогічної освіти в Україні; наукові основи педагогічної інноватики, компаративістики і педагогіки вищої школи. На організаційно-методичному рівні основу цієї системи становлять стратегія і концептуальна модель розвитку педагогічного університету в умовах євроінтеграції, обґрунтування яких відбувається з урахуванням визначених професійних вимог до українського вчителя з урахуванням європейських інтеграційних процесів; вивчення сучасних тенденцій і концепцій розбудови педагогічної освіти в країнах ЄС; виявлення особливостей інтеграції педагогічної освіти України в європейський освітній простір; визначення можливостей упровадження конструктивних ідей зарубіжного досвіду в педагогічних університетах нашої держави. У дисертації розкрито основні напрями й виявлено тенденції розвитку професійної підготовки вчителів в країнах Європи а також у педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції. Здійснено порівняльно-педагогічний аналіз зарубіжного й українського досвіду розвитку й реформування вищої педагогічної освіти, виявлено прогресивні й конструктивні ідеї професійної підготовки вчителів та концепцій розбудови педагогічної освіти в країнах Європейського Союзу на засадах нової філософії освіти. Це уможливило виявлення основних тенденцій професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції, а саме: зумовленість уніфікації систем, змісту і структур педагогічної освіти на міжнародному рівні як об’єктивної потреби створення єдиного європейського освітнього простору; гуманізація, гуманітаризація професійної підготовки майбутнього вчителя у зв’язку з гуманістичною переорієнтацією суспільної свідомості на світовому рівні; створення сучасної системи професійного відбору майбутніх педагогів як основи формування конкурентоспроможних фахівців із високим рівнем професіоналізму; практикоорієнтована спрямованість педагогічної освіти, пов’язана з урахуванням не лише спеціальності, а й специфіки навчального закладу; взаємозв’язок і взаємозумовленість культурно-історичних, психолого-педагогічних, національних й організаційних засад проєктування та побудови вищої педагогічної освіти; відбір абітурієнтів до педагогічних закладів освіти з урахуванням професійної придатності; функціонування та розвиток системи неперервної (післядипломної) педагогічної освіти з метою постійного підвищення рівня професіоналізму педагогів; поетапне підвищення академічного статусу педагогічної освіти; еволюція програм педагогічної освіти; диверсифікація психолого-педагогічної підготовки; підвищення ролі педагогічної практики. Виявлені тенденції доцільно враховувати у діяльності педагогічних університетів на таких рівнях: макрорівні (система педагогічної освіти) – глобалізація, інтернаціоналізація вищої педагогічної освіти, гуманізація, міжнародна мобільність викладачів і студентів, розширення практики вивчення англійської мови, упровадження альтернативних джерел фінансування, підвищення доступності до вищої освіти, зростання ринкової орієнтації освіти, розподіл фінансування з державного бюджету, актуалізація навчання впродовж життя, нестача вчителів у зв’язку із старінням кадрів; мезорівні (педагогічні університети) – розширення автономії педагогічних університетів, зростання конкуренції між педагогічними університетами, створення систем внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, творчого використання інформаційних технологій, поширення дистанційної освіти, створення необхідних умов для здобуття якісної педагогічної освіти, поглиблення міжнародної співпраці університету, запровадження подвійних дипломів; мікрорівні (суб’єкти освітнього процесу) – спільні міжнародні та національні програми, розвиток Soft Skills майбутніх учителів, рейтингове оцінювання науково-педагогічного персоналу, мобільність студентів і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, запровадження індивідуальних стратегій навчання та професійного розвитку, створення інклюзивного освітнього середовища, представлення університетської спільноти у глобальному просторі наукових комунікацій. На основі аналізу стратегічних напрямів розвитку педагогічних університетів в умовах інтеграції до європейського освітнього та наукового простору обґрунтовано зміст інтернаціоналізації освітньої діяльності педагогічного університету в умовах євроінтеграції. Внутрішня інтернаціоналізація університету передбачає: розширення програм академічної мобільності; підготовку майбутніх учителів, які володіють необхідними компетенціями для життя й успішної професійної діяльності в полікультурному багатомовному середовищі; мобільність освітніх програм та інституційне партнерство; посилення ролі університету як науково-освітнього, культурного й соціально-просвітницького центру регіону; упровадження в освітній процес та наукову діяльність інформаційного освітнього та SMART середовища. Інтернаціоналізація на рівні університету передбачає введення міжнародного аспекту в управління університетом з метою підвищення якості викладання і наукових досліджень та досягнення високого рівня професійної підготовки майбутніх вчителів; модернізацію і підвищення конкурентоспроможності освітніх програм і наукових досліджень; розвиток міжнародної співпраці на основі розширення програм академічного обміну та участь у міжнародних проектах; міжнародну акредитацію освітніх програм з метою інтернаціоналізації підготовки фахівців. Зовнішню інтернаціоналізацію університету забезпечують диверсифікація, більш широке залучення іноземних студентів до навчання в українських університетах; упровадження в освітні програми міжнародного виміру та європейських освітніх стандартів. Розроблено та впроваджено систему вдосконалення професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції. Її реалізація сприяє переосмисленню основних напрямів організації освітнього процесу навчального закладу шляхом поглиблення міжнародної співпраці університету, спрямованої на забезпечення європейського вектору розвитку педагогічної освіти та академічної мобільності; модернізації освітнього процесу в умовах оптимізації інформаційного середовища педагогічного університету; розвитку Soft Skills майбутніх учителів в умовах модернізації вищої педагогічної освіти; підготовка педагогів до створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами; розширення представництва університетської спільноти у глобальному просторі наукових комунікацій. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше: ‒ виявлено тенденції професійної підготовки вчителів у педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції на методологічному, методичному, технологічному, економічному рівнях; тенденції систематизовано на таких рівнях: макрорівень (система педагогічної освіти), мезорівень (педагогічні університети) та мікрорівень (суб’єкти освітнього процесу); ‒ розроблено стратегію і концептуальну модель розвитку педагогічного університету в умовах інтеграції до європейського освітнього й наукового простору та шляхи їх реалізації на методологічному, змістовому, методичному та управлінському рівнях; ‒ теоретично обґрунтовано, розроблено і впроваджено систему вдосконалення професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції (поглиблення міжнародної співпраці університету, спрямованої на забезпечення європейського вектору розвитку педагогічної освіти й академічної мобільності; модернізація освітнього процесу в умовах оптимізації інформаційного середовища педагогічного університету; розвиток Soft Skills майбутніх учителів в умовах модернізації вищої педагогічної освіти; підготовка педагогів до створення інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими потребами; розширення представництва університетської спільноти в глобальному просторі наукових комунікацій); ‒ уточнено зміст педевтологічних положень щодо розвитку педагогічної освіти України у вимірі потреб оновлення і євроінтеграційного руху; удосконалено зміст науково-методичного забезпечення професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України в умовах євроінтеграції; подальшого розвитку набули положення щодо використання діагностичних методик для визначення перспектив розвитку професійної педагогічної освіти в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні: системи вдосконалення професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України; діагностичного інструментарію розвитку педагогічного університету в умовах інтеграції до європейського освітнього простору; індивідуального рейтингування та рейтингування структурних підрозділів університету (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 87836, співавтори В. Костюкевич, А. Коломієць); розробленні структури й основних напрямів діяльності наукової лабораторії педагогічної майстерності викладача вищої школи; підготовці методичних рекомендацій щодо створення й організації діяльності проблемних дослідницьких лабораторій (лабораторія мотивації обдарованої студентської молоді до лідерства, лабораторія педагогічного інсайту: освітні технології ХХІ століття, лабораторія професійного становлення майбутнього вчителя, лабораторія з підготовки студентів, вчителів, батьків до роботи в інклюзивному середовищі, лабораторії педагогічної майстерності), а також історико-педагогічної студії – вітальні та педагогічного клубу «Секрети створення міцної сім’ї», які можуть використовуватися педагогічними університетами та іншими закладами вищої освіти Ураїни. Одержані дослідницькі результати уможливили висновок щодо необхідності поглибленого теоретичного та практичного вивчення таки проблем: реформування педагогічної освіти з урахуванням європейських норм і стандартів, національних культурних та науково-освітніх здобутків; посилення іншомовної підготовки для сприяння розвитку мобільності сучасного педагога; створення моделі європейського педагога нової генерації та умов для його розвитку й самореалізації; оновлення функцій і ключових компетентностей сучасного педагога, їх змісту, критеріїв, показників і рівнів сформованості з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду; моделювання сучасної структури управління науковою роботою в педагогічних університетах; розвиток мережі студентських наукових об’єднань, товариств; употужнення науково-дослідного потенціалу студентів шляхом створення інтерактивного середовища їхнього наукового спілкування та взаємодії тощо. Результати багатолітніх наукових пошуків автора, виявлення тенденцій уможливили теоретично-методологічне обґрунтування перспектив розвитку педагогічної освіти з урахуванням динамічних змін в умовах євроінтеграційних процесів, їх інтенсивності і продуктивності, шляхів вирішення взаємопов’язаних завдань щодо професійної підготовки вчителя в педагогічних університетах України; потенційних ризиків і проміжних результатів модернізації на макрорівні (системи педагогічної освіти), мезорівні (педагогічних університетів) та мікрорівні (суб’єктів освітнього процесу). Здійснене дослідження дозволило визначити перспективні напрями оновлення професійної підготовки майбутнього вчителя на основі випереджувального підходу, що характеризуються цілеспрямованістю і прогностичністю. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на міждисциплінарне вивчення становлення і розвитку національних систем педагогічної освіти; вивчення історії педевтології як субдисципліни педагогічної науки; дослідження андрагогічних підходів до підготовки сучасного педагогічного персоналу; виявлення особливостей професійного розвитку вчителів в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів.

The dynamic processes taking place in Europe and the world over call for respective changes in the system of education of this country. It is proved scientifically that under globalisation education becomes a major factor of the socio-economic development. The affect of axiological aspects of globalisation and European integration processes on the modern reform of teacher education in Ukraine is established in the dissertation. Specified are peculiarities of teacher training in the realm of European integration processes. The inter-discipline check of issues related to the integration of teacher training in Ukraine into the European Higher Education Area (EHEA) is carried out. It has been proved that the system of multidirectional tasks of developing the activities of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University is built upon the full account of major trends of teacher training in the EU countries. The strategic development plan of the university is based on three framework components: mission (organising the activities of the university based on the student-centred paradigm and advanced educational methodology, which comprises civilisation, culturological, personal, activity, dialogical, competency-based, praxeological, integrative and information-based approaches); vision (creating a favourable environment for personal growth; ensuring high quality education that meets European standards; developing a SMART-area within the university; developing the scientific potential of the university; entering the global scientific space; developing corporate culture and leadership as key components of efficient university management; enhancing student self-governance; creating facilities for inclusive, informal and non-formal education); and values (respect for the individual, honesty, trust, mutual aid, benevolence, tolerance, responsibility, awareness, social activism, initiative, creativity, academic honesty, openness, focus on innovation, transparency, continuous self-fulfilment). The concept for the study is based on major provisions of the philosophy of education, teaching and psychology as well as their subdisciplines, particularly pedevtology and comparative education. Patterns and principles of educational process organisation and management that provide for the conceptual framework for the enhancement of professional training at teachers universities of Ukraine under conditions of European integration also form the basis of the above concept at the methodological, theoretical, organisational and methodological levels. With respect to the methodological level, the system of improving teacher training is substantiated on the basis of phenomenological, system, synergetic, acmeological, and student-centred approaches following the principles of democratisation, humanisation, cultural relevance, anthropocentrism, focus on innovation, predictivity as well as other principles of teacher education in Europe. Provisions of the educational philosophy, educational and development psychology, pedagogy and pedevtology, psychopedagogy, along with advanced cognitive and individual development theory lay the foundation for teachers’ professional training enhancement at the theoretical level. Among other constituents of the above advances are: conceptual provisions as for transparency, awareness of the importance of the Common Education Space as determinants of the socio-economic and sociocultural development; the prognostic approach that gives reasons for national and regional education modernisation projects; philosophical and educational foundations of considering issues of education worldwide and comparative education; scholarly works dedicated to modern attempts at educational philosophy; theoretical and methodological background for the development of teacher training in Ukraine; scientific bases of educational innovation, comparative studies and tertiary teaching. At the organisational and methodological level the core of this system is represented by the strategy and the conceptual framework for the development of a teacher’s university under European integration. The rationale of the latter is formed with regard to: high professional standards a Ukrainian teacher is supposed to meet under conditions of European integration processes; studying recent trends and concepts of developing teacher education in the EU countries; revealing specific features of Ukraine’s teacher education integration into the European Higher Education Area (EHEA); sizing possibilities for implementing meaningful ideas of foreign practices at teacher’s universities of this country. Basic trends of teacher training in the EU countries and Ukraine are revealed in the dissertation. Carried out is the comparative analysis of home and international practices in the field of teacher training reform. Advanced and meaningful ideas of teacher training as well as concepts of teacher education in the EU countries on the basis of the current educational philosophy are revealed. Based on the above considerations the author identified major trends in teacher education of Ukraine under conditions of European integration, such as: a determined character of the harmonisation of systems, contents and structures of teacher training at the international level as a prerequisite to creating the European Higher Education Area (EHEA); humanisation and humanitarisation of professional training of teachers to be as part of global humanistic refocusing of social consciousness; creation of an advanced system of occupational selection of teachers to be as a basis for training competitive highly-skilled experts; practice-oriented teacher training, which takes into account the specific nature of both a chief subject and an educational institution; interconnection and interdependence of a cultural and historical, psychological and pedagogical, national and organisational framework for projecting and developing teacher training at higher educational establishments; selection of entrants to teacher’s training universities with regard to their professional worth; functioning and development of lifelong (postgraduate) teacher learning with the view to continuous development of competence of teachers; stage-by-stage academic status enhancement of teacher training; diversification of psychological and pedagogical training; the growing importance of teaching practice. The revealed trends must be taken into account while arranging the activities of teacher’s training universities at the following levels: the macro level (the system of teacher education) – globalisation, internationalising of teacher training, humanisation, international student mobility, dissimilation of the English language, implementation of the alternative sources of financing, increasing the accessibility of higher education, the increase of market orientation of education, public finance distribution, life-long learning actualisation, shortage of teachers due to the ageing of the workforce; the meso-level (pedagogical universities) – autonomy expansion of teachers universities, the increase of competition among institutes of higher education, developing internal quality assurance systems of higher education, further implementation of informational technology in the training process, advances of online learning, changes in university personnel policies, expansion of education for all, carrying out profound cooperation of universities, implementing dual degrees; at the micro level (parties to the educational process) – joint home and international educational programmes, the development of soft skills of teachers to be, rating of the academic staff, student and teacher mobility, introducing individual training programmes, creating the inclusive educational environment, representation of university communities in the global framework of scientific communication. Based on the analysis of strategic growth priorities of teacher’s universities under conditions of integration into the European Higher Education Area (EHEA) and European Research Area substantiated is the essence of the internationalisation of a teacher’s training university academic activities under European integration. Internal internationalisation of a university suggests: the extension of academic mobility programmes; training teachers to be with the view to reaching the required levels of hard and soft skills sufficient for living and efficient professional activities in the multicultural multilingual environment; the mobility of educational programmes and institutional partnership; increasing the role of a university as an academic, cultural and socio-cultural centre of a region; introduction of the information and educational SMART-area in the teaching/learning process and scientific activities. Internationalisation at a university level suggests the introduction of world’s standards in university management with the view to increasing teaching and scientific research quality as well as reaching high professional standards of teachers to be; upgrading and increasing competitiveness of educational programmes and scientific studies; promoting international cooperation in terms of academic exchange programmes extension and participation in international projects; international quality assurance of educational programmes with the view to reaching specialist training internationalisation. External internationalisation of a university is ensured by the diversification and extended recruitment of international students; the introduction of international practices and European standards into educational programmes. Worked out and put into practice is a system of teacher training enhancement at Ukrainian pedagogical universities under conditions of European integration. The implementation of the above system stimulates reconsideration of major trends of the educational process organisation and management, focusing on profound international cooperation of a university directed at securing the European development vector of teacher training development and academic mobility; educational process modernisation by means of improving the IT environment at a teacher’s university; developing soft skills of teachers to be under conditions of teacher training modernisation; equipping teachers with skill and knowledge that are necessary for creating the inclusive educational environment for children with special academic needs; representation of university communities in the global framework of scientific communication. Scientific novelty and theoretical relevance of the research findings lie in the fact that for the first time:  revealed are trends of teacher training at pedagogical universities of Ukraine under conditions of European integration at the methodological, instructional, technological, and economic levels; the revealed trends have been classified according to their respective level: the macro level (the system of teacher education), the meso-level (pedagogical universities), and the micro level (parties to the educational process);  worked out are the concept and strategy of a teacher’s university development under conditions of integrating into the European Higher Education Area (EHEA) and European Research Area as well as the ways for their implementation at the methodological, content-related, instructional and managerial levels; theoretically substantiated, worked out and implemented is the system of teacher training enhancement at pedagogical universities of Ukraine (intensification of international cooperation of the university directed at securing the European development vector of teacher training development and academic mobility; educational process modernisation by means of improving the IT environment at a teacher’s university; developing soft skills of teachers to be under conditions of teacher training modernisation; equipping teachers with skill and knowledge that are necessary for creating the inclusive educational environment for children with special academic needs; representation of university communities in the global framework of scientific communication). ‒ clarified is the content of pedevtological provisions as to teacher training development in Ukraine in terms of modernisation and meeting European standards; improved is the content of the methodological framework of teacher training at pedagogical universities of Ukraine under conditions of European integration; further developed are provisions as to applying methods of diagnostics aimed at determining the development potential of teacher training under globalisation and European integration. Practical implications of the research findings consist in developing: a system of enhancement of professional training at teacher’s universities of Ukraine; diagnostic tools for measuring a teacher’s university development under conditions of integration into the European Higher Education Area (EHEA); individual rankings and performance appraisal of university departments (author’s right registration certificate No. 87836, contributing authors are V. Kostiukevych, A. Kolomiets); defined are the structure and main areas of activities of the laboratory of pedagogical excellence of teachers in higher education; developing instructional guidelines as to the creation and activity arrangement of research task-oriented laboratories (the laboratory for encouraging talented university students and promoting leadership; educational insights laboratory: educational technologies of the 21st century; professional becoming of teachers to be laboratory; student, teacher, parent training for activities in inclusive environment laboratory; pedagogical excellence laboratories) along with the historical and pedagogical school and “Secrets of Creating a Close-knit Family” Club that can cater the needs of teacher’s universities and other higher education institutions of Ukraine. Research findings made it possible to draw conclusions as to the need for in-depth theoretical and experimental study of the following problems: carrying out teacher education reform based on European regulations and standards, national cultural and academic advances; enhancement of foreign language proficiency as a means of promoting modern teacher mobility; developing a model of a new-generation European teacher and creating conditions for their development and self-fulfilment; updating features and key competencies of a modern teacher, their contents, criteria, indicators and levels with regard to home and overseas practices; modelling an advanced structure of scholarly endeavour management at teacher’s universities; developing a network of student research societies; increasing intellectual assets of students by means of creating an interactive environment favourable for their scientific communication and cooperation, among others. The author’s scholarly results of many years as well as trend determination made it possible to substantiate the development potential of teacher education taking into account the dynamic changes under European integration, their intensity and efficiency, solutions of interrelated tasks of professional training at teacher’s universities of Ukraine; potential risks and intermediate results of modern reforms at: the macrolevel (a system of teacher education), the meso-level (teacher’s universities) and the microlevel (parties to an educational process). The undertaken study made it possible to determine advanced research directions in the field of teacher training reform based on the forward-looking approach described in terms of commitment and predictivity. Further scientific inquiry should address the issues of: cross-disciplinary research of establishment and development of national systems of teacher education; studying the history of pedevtology as an educational subdiscipline; studying andragogical approaches to training teaching staff of today; revealing peculiarities of teachers’ professional development under conditions of globalisation and European integration.