Підготовка майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності у старшій школі: дисертація

Abstract

У дисертації на основі аналізу результатів наукових досліджень і педагогічної практики констатовано, що технологічна освіта старшокласників покликана забезпечувати ґрунтовне оволодіння ними знань про закономірності творчої діяльності (проєктної, техніко-технологічної, проєктно-конструкторської), тобто дизайнерської діяльності. З урахуванням передового вітчизняного та зарубіжного досвіду наша держава поставила перед сучасною технологічною освітою учнів старшої школи такі завдання: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її творчого потенціалу завдяки реалізації особистісно орієнтованої парадигми навчання; розвиток у старшокласників критичного мислення як засобу саморозвитку; оволодіння вміннями практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) загального й спеціального призначення; формування системи компетентностей про перетворювальну діяльність людини; розширення та систематизація знань про технології та дизайн як основних засобів перетворювальної діяльності людини; виховання свідомої та активної життєвої позиції, готовності до співпраці в групі тощо (Закони України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту»). Розв’язувати такі завдання покликаний учитель технологій. На зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, трудова діяльність учнів має бути наповнена художньо-інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання мають створювати реальні умови для розвитку креативності та реалізації індивідуальних можливостей кожного учня. Це означає, що в професійній освіті майбутніх учителів технологій має бути врахована складова, що передбачає підготовку студентів до організації дизайнерської діяльності учнів, котра дозволяє інтегрувати знання учнів з різних галузей під час розв’язування деякої конкретної проблеми, надає можливість застосовувати одержані знання на практиці, дозволяє поєднувати самостійну індивідуальну роботу з груповою і колективною; стимулює самостійний пошук учнями необхідної інформації, виробляє художньо-проєктувальні навички тощо. З’ясовано, що в системі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій наявні суперечності між: – вимогами, що пред’являються до рівня творчого розвитку особистості вчителя, і фактичним рівнем його традиційної професійної підготовки; - уніфікованою системою підготовки вчителя технологій та індивідуально-творчим характером його діяльності; -високим теоретичним рівнем дисципліни «Основи дизайну» та низьким рівнем упровадження теорії в практичну діяльність майбутніх учителів технологій; – визнанням особливого впливу дизайнерської діяльності на розвиток особистості та реальним станом організації учнівської діяльності на заняттях з трудового навчання. Для розв’язання вказаних суперечностей у дисертації з’ясовано суть дизайнерської діяльності, її важливість у розвитку особистості, необхідні компетентності для її організації та виконання. Дизайнерська діяльність є структурою, що включає такі конструктивні компоненти: завдання, матеріал, засоби та способи діяльності і передбачає такі етапи: 1) розробка технічного завдання, в контексті якого виявляються вихідні дані; 2) розробка технічної пропозиції, в контексті якої дається аналіз – інформаційний, функціональний, соціологічний, естетичний, ергономічний, соціально економічний; 3) ескізний проєкт – уточнюються художньо-конструкторські, ергономічні, кольорово-фактурні та інші рішення; 4) розробка технічного проєкту – фіксуються кінцеві результати розробки. Зміст дизайнерської діяльності учнів складається з таких етапів: організаційно-підготовчий, проєктний, технологічний, підсумковий. На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні дизайнерських завдань, а вчитель технологій є організатором цієї діяльності. Визначено компоненти готовності майбутніх учителів технологій: мотиваційний, знаннєвий, операційний, оцінювальний. Готовність майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності старшокласників запропоновано визначати сукупністю таких критеріїв: мотиваційно-ціннісний – визначає здатність діяти в напрямі свідомо поставленої мети, визначаючи пріоритетні цінності; пізнавально-когнітивний – надає можливість охарактеризувати ступінь засвоєння системи теоретичних знань з основ дизайну, видів дизайнерської діяльності, способів, засобів і необхідних компетенцій для її здійснення; діяльнісно-творчий – передбачає засвоєння сукупності навичок для виконання поставлених дизайнерських завдань, творче їх застосування, нестандартні рішення; організаційно-оцінний – характеризує естетичну культуру майбутнього вчителя технологій, визначає його поведінку в середовищі, пов’язаному з дизайнерською діяльністю учнів; передбачає наявність організаційних умінь; вміння правильно оцінити результат дизайнерської діяльності. На основі рівневих характеристик, складених з урахуванням освітньої програми спеціальності, навчального плану, програм основних навчальних дисциплін, визначено чотири рівні готовності майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності учнів старшої школи: низький, середній, достатній, високий. За результатами констатувального етапу дослідження показано, що необхідна система насичення всіх навчальних дисциплін естетикою, духом творчості, інноваційними та креативними підходами до навчання. Створення такої системи й стало основною метою дослідження. Для досягнення мети дослідження було обрано шлях імплементації експериментальної системи в інваріантну й варіативну складові освітньої програми, у технології викладання навчальних дисциплін і в усі види практик, а також у позанавчальні заходи на засадах системного, діяльнісного, антропологічного, аксіологічного, компетентнісного, інтегративного методологічних підходів з дотриманням принципів творчого розвитку, інтеграції знань, навчання в дії. Крім того, експериментальна система передбачала максимальне занурення студентів у дизайнерську діяльність упродовж навчання в університеті. Для того, щоб імплементація експериментальної системи у чинну систему професійної підготовки майбутніх учителів технологій була ефективною, визначено, обґрунтовано й перевірено на ефективність організаційно-педагогічні умови формування їхньої готовності до організації дизайнерської діяльності учнів (інтеграція теоретичних (історичних, філософських, мистецьких, психологічних, природничо-математичних, технічних і технологічних) знань з основ дизайнерської діяльності; розвиток творчого потенціалу з художнього проєктування, комп’ютерного моделювання та виготовлення дизайн-виробів; формування в студентів умінь організації та оцінювання дизайнерської діяльності учнів). Названі методологічні підходи, принципи, організаційно-педагогічні умови разом із визначеними компонентами й критеріями лягли в основу моделі підготовки майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності учнів старшої школи, результатом якої стала сформована готовність до такої організації. Достовірність одержаних результатів упровадження експериментальної системи забезпечувалась різноманітністю діагностичних методик і форм контролю, адекватним застосуванням методів математичної статистики. Зокрема, для підтвердження достовірності результатів здійснювали обчислення критерію істотності відмінностей між успіхами студентів контрольних і експериментальних груп (критерію згоди Пірсона ) для випадків, коли показників було більше 30, а також коефіцієнт Стьюдента для визначення ймовірності випадковості відхилень успішності в обох видах студентських груп. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше з’ясовано суть і специфіку дизайнерської діяльності старшокласників, котра є цілеспрямованим процесом і результатом навчання, засобом інтеграції трудового навчання й естетичного виховання учнів, основою творчого розвитку особистості; визначено компонентну структуру (мотиваційний, знаннєвий, операційний, оцінювальний компоненти), розроблено критерії (мотиваційно-ціннісний, пізнавально-когнітивний, діяльнісно-творчий, організаційно-оцінювальний) та показники сформованості готовності майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності учнів старшої школи; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності учнів старшої школи (інтеграція теоретичних знань з основ дизайнерської діяльності; розвиток у студентів навичок художнього проєктування, комп’ютерного моделювання та виготовлення дизайн-виробів; формування в студентів умінь організації та оцінювання дизайнерської діяльності учнів); уточнено вимоги до професійної діяльності вчителя технологій, систему компетентностей учнів і вчителів, необхідних для ефективного виконання дизайнерської діяльності; подальшого розвитку набули зміст, форми і методичні прийоми підготовки майбутніх учителів технологій до професійної діяльності. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що: розроблено методичні прийоми формування готовності майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності учнів; підготовлено відповідне інформаційне («Збірник інтегрованих лекцій з основ дизайну») та методичне забезпечення (методичні рекомендації до лабораторного практикуму з дисципліни «Технологічний практикум» розділ «Конструювання та виготовлення меблевих виробів» для студентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології)). Сформульовані у дисертації теоретичні положення, ідеї та узагальнення можуть використовуватися для розробки стратегії і тактики поліпшення якості професійної підготовки майбутніх учителів технологій.

On the basis of the scientific researches and practical experience analysis it has been stated that technological education of schoolchildren is supposed to provide their thorough mastering of knowledge concerning the main laws of creative activity (designing, technical-technological, project-designing), i.e. design activity. Taking into account the advanced domestic and foreign experience, Ukraine has set the following tasks for modern technological education of schoolchildren: individual personality development, disclosure of its creative potential through the implementation of personality-oriented learning paradigm; development of the students’ critical thinking as a means of self-development; mastering the skills of practical use of information and communication technologies (ICT) for general and special purpose; formation of a system of competencies on human transformational activity; expansion and systematization of knowledge concerning technology and design as the main means of human transformation; upbringing of a conscious and active life position, readiness for cooperative group work, etc. (Laws of Ukraine «On General Secondary Education», «On Higher Education», «On Education»). The technology teacher is called upon to solve such tasks. Factually craft labor training education should be replaced by the students’ creative initiative formation and development process and their creative research. The students’ labor activity should be filled with artistic and intellectual content, and labor training lessons should create real conditions for creativity and individual capabilities of each student. This means that the professional education of future technology teachers should take into account the component that prepares students to organize students’ design activities, allows integration students’ knowledge within different fields while solving a specific problem, encourages application their knowledge into practice, allows combining independent individual work with group and collective work, stimulates students’ independent search for necessary information, and develops art and design skills, etc. It has been clarified that there are certain contradictions in the future labor training and technology teachers’ professional training system, in particular between: - requirements for the level of the teacher’s personality creative development and the factual level of his (her) traditional professional training; - a unified system of teacher training technologies and individual and creative nature of his (her) activities; - high theoretical level of the discipline «Fundamentals of Design» and low level of implementation the theory into the practical activity of future technology teachers; - recognition of the special influence of design activities on the development of personality and the real state of organization of student activities in employment training. To resolve these contradictions, the dissertation clarifies the design activities essence, its importance in a personality development, the necessary competencies for its organization and implementation. Design activity is a structure that includes such components as tasks, materials, tools and methods of activity and includes the following stages: 1) development of the technical task in the context of which the ascending data are revealed; 2) development of a technical proposal, in the context of which the informational, functional, sociological, aesthetic, ergonomic, and socio-economic analysis is given; 3) draft project – design-artistic, ergonomic, color and texture and other solutions are specified; 4) technical project development - the development final results are fixed. The content of the students’ design activity consists of the following stages: organizational, preparatory, designing, technological, and finalizing. At each stage, students carry out an appropriate system of sequential actions in the performance of design tasks, and the technology teacher stands as an organizer of this activity. The components of the future technologies teachers’ readiness have been determined as motivational, cognitive, operational, evaluative. It has also been proposed to determine the level of the future technology teachers’ readiness to organize the design activities of high school students basing on a set of the following criteria: motivational-valuable - determines the ability to act in the direction of a conscious goal, determining the priority values; cognitive - gives the opportunity to characterize the degree of mastering the system of theoretical knowledge on the design basics, design activity types, methods, tools and necessary competencies for its implementation; active-creative - involves the acquisition of skills enabling to perform design tasks, their creative application, non-standard solutions; organizational-evaluative - characterizes the aesthetic culture of a future technology teacher, determines his (her) behavior in the environment associated with the design activities of students; presupposes the presence of organizational skills; ability to correctly evaluate the design activity results. On the basis of the grade characteristics which had been made with taking into account the specialty educational program, the curriculum, the basic educational disciplines programs, four levels of the future technologies teachers readiness for the organization of the high school pupils’ design activity have been defined as – low, average, sufficient, high. According to the research ascertaining stage results, it has been shown that a system of saturation of all academic disciplines with aesthetics, creative spirit, innovative and creative approaches to learning is necessary. The creation of such a system is regarded the main goal of the study. To achieve this goal, the author had chosen the path of implementation of the experimental system in the educational programs’ invariant and variable components, in the technology of teaching disciplines and in all types of practices, as well as in extracurricular activities based on systemic, activity, anthropological, axiological, competence, integrative methodological approaches adherence to the principles of creative development, integration of knowledge, learning in action. In addition, the experimental system provided for maximum immersion of students in design activities during the first through fourth year of study. For effective implementation of the experimental system in the current system of the future technology teachers’ professional training, it has been determined, justified and tested the effectiveness of organizational and pedagogical conditions for forming their readiness to organize design activities of students (integration of theoretical (historical, philosophical, artistic, psychological, natural-mathematical, technical and technological) knowledge of the design basics; development of students’ artistic design skills, computer modeling and manufacturing of design products; the formation of students’ skills in organizing and evaluating the schoolchildren design activities). The mentioned above methodological approaches, principles, organizational and pedagogical conditions, together with the determined components and criteria formed the basis of the model of the future technology teachers training to organize design activities of high school students, which resulted in the formation of readiness for such an organization. The reliability of the obtained experimental system implementation results was ensured by the variety of diagnostic methods and forms of control, adequate application of the mathematical statistics methods. In particular, to confirm the reliability of the results, the criterion of significance of differences between the success of the control and experimental groups students (Pearson’s agreement criterion) was calculated for cases when the indicators were more than 30, and the Student’s coefficient had been used to determine the probability of random deviations in both types of student groups. The scientific novelty and theoretical significance of the study are that: for the first time the essence and specifics of high school students design activities, which is regarded both a purposeful process and learning outcome, as well as a means of integrating the students labor training and aesthetic education, and the basis of creative personality development have been clarified; component structure (motivational, knowledge, operational, evaluation components) has been defined; the criteria (motivational-value, cognitive, activity-creative, organizational-evaluative) as well as the indicators of the future technology teachers’ readiness to organize high school students design activities have been developed; organizational and pedagogical conditions of training the future technology teachers for the organization of high school pupils design activity (integration of theoretical knowledge on bases of design activity; development at students of art designing skills, computer modeling and manufacturing of design products; formation at students of skills of the organization and estimation of design student activities) have been substantiated; the requirements to a technology teacher professional activity, the system of students and teachers competencies necessary for the effective design activities implementation have been specified; the content, forms and methodical principles of training future technology teachers for professional activity have got the further development. The practical significance of the dissertation is that: methodological techniques for forming the future technology teachers’ readiness to organize the students design activities have been developed; appropriate informational («Collection of integrated lectures on the basics of design») and methodological support (guidelines for laboratory workshops in the discipline «Technological Workshop» section «Furniture Design and Manufacturing» for students majoring in 014.10 Secondary education (Labor training and technology) have been elaborated. Theoretical provisions, ideas and generalizations formulated in the dissertation can be used for developing strategies and tactics of improvement the future technology teachers training quality.