Еколого-психологічні особливості організації ігрового простору дитини дошкільного віку

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 053 Психологія. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2023. У дисертації представлено результати теоретичного та експериментально перевіреного дослідження особливостей впливу організації ігрового простору на особистісний розвиток дитини дошкільного віку. Теоретико-психологічний аналіз сутності та специфіки організації ігрового простору показав, що ігровий простір дитини дошкільного віку є своєрідним узагальненим образом ситуацій, які створюються для прояву самостійних дій дитини, її пізнавальної, практичної й творчої активності. Окреслено, що ігровий простір покликаний надавати можливість дитині дошкільного віку адаптуватися до життя в суспільстві та на належному рівні зрозуміти й засвоїти специфіку суспільної взаємодії. Запропоновано структурну модель ігрового простору дитини дошкільного віку, яка базується на визнанні пріоритетності дитиноцентрованої спрямованості в процесі організації ігрового простору. Встановлено, що ефективне поєднання змістового, матеріального, організаційного та особистісного компонентів ігрового простору забезпечуватиме психологічну захищеність дитини дошкільного віку (формуватиме довіру до світу) та сприятиме високому рівню співробітництва у процесі взаємодії з іншими. За результатами фокус-групового дослідження вихователів визначено, що покращення якості організації ігрового простору закладу дошкільної має ґрунтуватись на розумінні специфіки взаємодії дітей дошкільного віку з однолітками і значимими дорослими в контексті формування соціальної єдності й розвитку їхніх здатностей до взаємодопомоги між однолітками. Еколого-психологічний підхід в організації ігрового простору закладу дошкільної освіти полягає в створенні умов для вибудовування взаємин дошкільника з однолітками не на основі підкорення, як з дорослими, а з позицій рівності. За результати фокус-групового дослідження батьків констатовано, що вони не пов’язують між собою якість організації домашнього ігрового простору з особистісним розвитком власних дітей; не усвідомлюють, що майбутнє їхньої дитини багато в чому залежить від сім'ї. З’ясовано, що еколого-психологічний підхід в організації ігрового простору дитини дошкільного віку ґрунтується на трактуванні сутності ігрового простору дошкільника через систему умов і впливів, які сприяють активному розвитку особистості, формуванню здатності до самостійної й творчої діяльності, розвитку навичок співробітництва й взаємодопомоги, вмінь пристосовуватися до змін, особистісному зростанню й набуттю досвіду лідерства і підкорення, розвитку пізнавальної активності й засвоєнню системи моральних норм. Запропоновано структурну модель еколого-психологічної організації ігрового простору дітей дошкільного віку, в якій особливого значення в набуває особистісний компонент. Еколого-психологічна організація ігрового простору дітей дошкільного віку передбачає врахування особливостей соціальної ситуації розвитку дошкільників; планування не самої гри, а умови її організації і проведення; оптимізацію та гармонійне поєднання ігрового простору закладу дошкільної освіти й домашнього ігрового простору; врахування особистісного компоненту в процесі організації ігрового простору; створення сприятливого середовища для особистісного розвитку дитини дошкільного віку; налагодження і засвоєння ефективної соціальної взаємодії і спілкування з однолітками та значимими дорослими. Розроблено схему дослідження особистісних якостей дошкільників на формування яких впливає ігровий простір закладу дошкільної освіти та домашній ігровий простір. Результати діагностики сформованості рівнів співробітництва засвідчили бажання дошкільників виконувати діяльність спільно з однолітками, надавати допомогу, враховувати інтереси інших, розподіляти обов’язки, дотримуватися правил поведінки. Виявлено, що частина дітей дошкільного віку не володіє конструктивними шляхами налагодження взаємодії, орієнтовані на одноосібну діяльність, не розуміють значення взаємозалежності дій партнерів для отримання успішного результату, мають певний обсяг уявлень про правила спільної діяльності, але відсутня готовність їх дотримуватися. З’ясовано, що в міжособистісній взаємодії дітей дошкільного віку домінує дружелюбність, ініціативність, активність, прагнення до спілкування. Водночас констатовано середній рівень розвитку емпатії, труднощі в інтерпретації відтінків емоцій та у диференціації експресивно-мімічних ознак. Це зумовлює труднощі у налагодженні взаємодії з однолітками, у розширенні кола спілкування. Аналіз емпіричних даних щодо особистісних рис, необхідних для налагодження взаємодії з однолітками, дозволив встановити переважання таких рис як конформізм та гнучкість. Такі риси позитивно впливають на розвиток колективізму, ідентичності особистості дошкільника й негативно на продуктивність його спілкування, налагодження міжособистісних контактів, оскільки надається перевага тільки знайомим одноліткам. Встановлено, типовим видом суб’єктної регуляції у дошкільників є «залежний», який детермінує труднощі щодо самостійності вирішення проблем, некритичність до себе, нерішучість у динамічних ситуаціях, потребу допомоги дорослих або більш успішних однолітків. За результатами діагностики пізнавальної активності дітей дошкільного віку з’ясовано домінування високого та середнього рівнів: діти проявляють інтерес до пізнавальних завдань, сам процес виконання викликає захоплення, проявляється допитливість, самостійність у доланні труднощів, прагнення виконувати різноманітні та складні завдання. Водночас частина дітей потребують допомоги, підтримки, заохочення, підказки, додаткового пояснення дорослого. Результати діагностики рівнів усвідомлення основних моральних якостей дошкільників та креативності засвідчили домінування середнього діапазону, що вказує на недостатню усвідомленість моральних норм та неінтенсивну відмову від шаблонів у діяльності, посередню здатність до генерування нових ідей. Проведений кластерний і факторний аналіз надав можливість визначити групову динаміку досліджуваних. Було визначено три кластери (1-й – 61%, 2- й – 14%, 3-й – 24%). Аналіз показників кожної групи дозволив констатувати, що група 2 являє собою «еталон» (контрольну групу), а групи 1 і 3 – експериментальні. Встановлено, що основою для класифікації дошкільників є особистісні якості, які формує ігровий простір дошкільного навчального закладу. У дошкільників, які перебувають в якісно організованому ігровому просторі, розвинута емпатія, сформовані навички соціальної взаємодії (співробітництво, дотримання правил), вироблена поведінкова гнучкість через підкорення та домінування в ході гри. Дошкільники, які знаходяться в неякісно організованому ігровому просторі мають значно нижчий рівень розвитку зазначених особистісних якостей. Виділено факторну структуру особистісних якостей дошкільників по кожному кластеру: кластеру №3 («когнітивний» (24%), «комунікативний» (18%), «ригідний» (16%)); кластер №2 («соціальний» (22 %), «мотиваційний» (20 %), «креативно-когнітивний» (18%)); кластер №1 («когнітивний» (16 %), «етико-соціальний» (16%), «інтерактивний» (13%), «регуляційний» (11%)). Встановлено, що факторна структура кластерів №1 і №3 є простою, однозначною, мають середньо й слабко розвинуті структури, а кластер №2 складний, презентовані компоненти неоднозначні, чітка й диференційована структура. Констатовано, що ігровий простір, в якому перебувають дошкільники з кластеру №1 і кластеру №3 потребує корекції з точки зору еколого- психологічного підходу до його організації. Зазначено, що еколого-психологічний підхід у проєктуванні ігрового простору дітей дошкільного віку є тим процесом, за допомогою якого створюються умови для рефлексивного розвивального середовища, що забезпечує можливість свободи вибору дошкільником власної ігрової діяльності й переходу від однієї до іншої; гнучкості й відвертості у ставленні до ігрової діяльності і взаємодії як із боку дитини, так і з боку дорослого; стимулюванні можливостей ігрового вибору і творчості як із боку дорослого, так і з боку дитини. Важливим структурним елементом технології проєктування ігрового простору дітей дошкільного віку є дослідницька діяльність вихователів та батьків. Доведено, що еколого-психологічний підхід у проєктуванні домашнього ігрового простору дітей дошкільного окреслює спрямування процесу організації домашнього ігрового простору на соціально-особистісний розвиток дошкільника; визначається вмотивованістю батьків до безпосереднього їхнього включення в ігрову діяльність дітей; передбачає усвідомлення батьками того факту, що якість ігрової діяльності дітей дошкільного віку залежить від створеної в родині відповідної психологічної атмосфери; враховує мотивацію дитини дошкільного віку до пізнання оточуючої дійсності й бажання батьків включатися в пізнавальну взаємодію з дітьми. Проєктування якісної організації домашнього ігрового простору та ігрового простору закладу дошкільної освіти є вагомим чинником процесу модернізації соціальної взаємодії між дитиною дошкільного віку, однолітками та значимими дорослими, й визначає інноваційний підхід до змістового, матеріального, організаційного та особистісного наповнення ігрового простору дитини дошкільного віку. Запропоновано, програмні заходи еколого-психологічної організації ігрового простору дитини дошкільного віку, які ґрунтуються на низці еколого- психологічних технологій, засвоєння яких сприятиме формуванню й ускладненню структури міжособистісної взаємодії дошкільників через диференціацію, інтеграцію і гармонізацію. Основними програмними заходами визначено: створення проєкту розвитку у вихователів та батьків компетентностей щодо використання еколого-психологічного підходу в організації ігрового простору дітей дошкільного віку; організація тренінг- семінару для вихователів закладів дошкільної освіти «Психологічні шляхи й засоби удосконалення якості організації ігрового простору дошкільника в умовах ігрового середовища закладу дошкільної освіти» й тренінгу «Розвитку готовності батьків до організації домашнього ігрового простору дітей дошкільного віку з врахування еколого-психологічного підходу»; проведення організаційно-діяльнісної гри «Проєктування ігрового простору закладу дошкільної освіти та домашнього ігрового простору». Повторна діагностика дітей дошкільного віку за вимірюваними в констатувальній частині показниками показала значимі зміни за наступними показниками: «Моральність»; «Гнучкість - ригідність»; «Товариськість»; «Дотримання правил». Після впровадження програмних заходів еколого- психологічної організації ігрового простору дитини дошкільного віку відбулися позитивні зміни у рівні усвідомлення дошкільниками моральних категорій, розвитку навичок їхньої соціальної взаємодії, вдосконаленні здатності налагоджувати та підтримувати комунікацію, виробленні поведінкової гнучкості. Вперше – розглянуто сутність ігрового простору дитини дошкільного віку через систему умов і впливів, які сприяють активному розвитку особистості дошкільника, формуванню його здатності до самостійної й творчої діяльності, розвитку навичок співробітництва й взаємодопомоги, вмінь пристосовуватися до змін, особистісному зростанню й набуттю досвіду лідерства і підкорення, розвитку пізнавальної активності й засвоєнню системи моральних норм. Ігровий простір є своєрідним узагальненим образом ситуацій, які створюються для прояву самостійних дій дитини дошкільного віку, її пізнавальної, практичної й творчої активності; – визначено ефективні шляхи покращення якості організації ігрового простору дитини дошкільного віку з метою формування у неї здатностей до цілеспрямованого пізнання навколишньої дійсності, розвитку її креативності й формування у неї активної життєвої позиції; – виділено й охарактеризовано особливості впливу на особистісний розвиток дитини дошкільного віку ігрового простору дошкільного закладу освіти й домашнього ігрового простору; – розроблено структурну модель ігрового простору дитини дошкільного віку; – розкрито еколого-психологічні принципи організації ігрового простору дитини дошкільного віку; – розроблено і реалізовано модель емпіричного дослідження впливу ігрового простору на особистісний розвиток дитини дошкільного віку; – обґрунтовано й апробовано програмні заходи еколого- психологічної організації ігрового простору дитини дошкільного віку; – встановлено динаміку змін в особистісному розвитку дітей дошкільного віку обумовлену змінами в якості організації ігрового простору дітей дошкільного віку. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні еколого-психологічного підходу в проектуванні ігрового простору дитини дошкільного віку; перевірці ефективності впроваджених програмних заходів еколого-психологічної організації ігрового простору дитини дошкільного віку. Матеріали дисертації можуть бути використані психологами, вихователями і батьками з метою створення сприятливих умов гармонійного розвитку дитини дошкільного віку як в умовах закладу дошкільної освіти, так і домашнього ігрового простору. Результати дослідження інтегровані в зміст навчальних дисциплін «Вікова психологія», «Вікова психодіагностика», «Психологія дитячої творчості», що сприяло поглибленню знань і уявлень майбутніх вихователів дошкільних закладів та психологів щодо еколого-психологічної організації ігрового простору дитини дошкільного віку. Запропоновані наукові положення, висновки й рекомендації були впроваджені у систему підготовки майбутніх психологів та вихователів закладів дошкільної освіти у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського: у практику діяльності Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад №30 Вінницької міської ради», Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №27 «Вишенька», м. Кропивницький Кіровоградської області; Структурного підрозділу дошкільної освіти Золочівського закладу загальної середньої освіти І - ІІ ступенів «Школа радості» Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області; Дошкільної ланки Миргородської гімназії №2 «Гелікон» Миргородської міської ради Полтавської області.The thesis presents the results of a theoretical and experimentally verified research of the peculiarities of the influence of the play space organization on the personal development of a preschool child. The theoretical and psychological analysis of the essence and specifics of the play space organization showed that the play space of a preschool child is a kind of generalized image of situations that are created for the manifestation of child's independent actions, his cognitive, practical and creative activity. It is outlined that the play space is intended to provide an opportunity for a preschool child to adapt to life in society and to understand and learn the specifics of social interaction at the appropriate level. A structural model of a preschool child's play space based on the recognition of the priority of a child-centered directionality in the process of organizing a play space has been proposed. It has been established that an effective combination of content, material, organizational and personal components of the play space will ensure the psychological security of a preschool child (build trust in the world) and promote a high level of cooperation in the process of interaction with others. According to the results of a focus group research of preschool educators, it was determined that the quality improvement of the play space organization of a preschool educational institution should be based on understanding the specifics of preschool children's interaction with peers and significant adults in the context of social unity formation and the development of their peer assistance abilities. The ecological and psychological approach in the play space organization of a preschool education institution consists in creating conditions for building relationships of a preschooler with peers not on the basis of submission, as with adults, but from the position of equality. According to the results of a focus group research of parents, it was established that they do not associate the quality of home play space organization with the personal development of their own children and do not realize that the future of their child largely depends on the family. It has been found that the ecological-psychological approach in the organization of the preschool child's play space is based on the interpretation of the essence of the preschooler's play space through a system of conditions and influences that contribute to the active development of the personality, the formation of the ability for independent and creative activity, the development of cooperation and mutual assistance skills, abilities to adapt to changes, personal growth and the acquisition of leadership and obedience experience, the development of cognitive activity and the system of moral norms assimilation. A structural model of the ecological and psychological organization of the preschool child's play space, in which the personal component acquires special importance, is proposed. The ecological and psychological organization of the preschool child's play space involves taking into account the peculiarities of the social situation of preschoolers’ development; planning not the game itself, but the conditions of its organization and holding; optimization and harmonious combination of the play space of the preschool education institution and home play space; taking into account the personal component in the process of play space organizing; design of a favorable environment for a preschool child’s personal development; establishing and mastering effective social interaction and communication with peers and significant adults. A scheme for researching the personal qualities of preschoolers, whose formation is influenced by the play space of the preschool education institution and the home play space, has been developed. The results of the diagnosis of the formation of the levels of cooperation proved the desire of preschoolers to perform activities together with their peers, to provide help, to take into account the interests of others, to distribute responsibilities and follow the rules of behavior. It was found that the part of preschool children do not possess constructive ways of establishing interaction, oriented towards individual activity, do not understand the importance of interdependence of partners' actions to obtain a successful result, have a certain amount of ideas about the rules of joint activity, but lack the willingness to follow them. It was found that the interpersonal interaction of preschool children is dominated by friendliness, initiative, activity and the desire to communicate. At the same time, the medium level of empathy development, difficulties in interpreting shades of emotions and in differentiating expressive and facial features have been ascertained. This leads to difficulties in establishing interaction with peers, in expanding the communication circle. The empirical data analysis of personal traits necessary for establishing interaction with peers allowed us to determine the predominance of such traits as conformity and flexibility. Such features have a positive effect on the development of collectivism, the identity of a preschooler's personality and negatively impact the productivity of his communication, the establishment of interpersonal contacts, since the preference is given only to familiar peers. It has been established that the typical type of preschoolers’ subject regulation is a "dependent" one, which determines difficulties in solving problems independently, the lack of self-criticism, indecisiveness in dynamic situations, the need for help from adults or more successful peers. According to the results of the diagnosis of the cognitive activity of preschool children, the dominance of high and medium levels has been found: children show interest in cognitive tasks, the very process of execution is exciting, inquisitiveness is manifested, independence in overcoming difficulties, and the desire to perform various and complex tasks. At the same time, some children need help, support, encouragement, tips and additional explanation from an adult. The diagnostic results of the awareness levels of preschoolers’ main moral qualities and creativity showed the dominance of the middle range, which indicates insufficient awareness of moral norms and non-intensive rejection of patterns in activities and a mediocre ability to generate new ideas. The conducted cluster and factor analysis made it possible to determine the group dynamics. Three clusters were identified (1st – 61%, 2nd – 14%, 3rd – 24%). The analysis of the indicators of each group made it possible to state that group 2 is a "standard" (control group), and groups 1 and 3 are experimental. It was established that the basis for the classification of preschoolers is personal qualities, which are formed by the play space of the preschool educational institution. Preschoolers who are in a well-organized play space have developed empathy, formed social interaction skills (cooperation, following rules), developed behavioral flexibility through submission and dominance during the game. Preschoolers who are in a poorly organized play space have a significantly lower level of these personal qualities development. The factor structure of the personal qualities of preschoolers for each cluster was identified: cluster No.3 ("cognitive" (24%), "communicative" (18%), "rigid" (16%)); cluster No.2 ("social" (22%), "motivational" (20%), "creative-cognitive" (18%)); cluster No.1 ("cognitive" (16%), "ethical-social" (16%), "interactive" (13%), "regulatory" (11%)). It was found that the factor structure of clusters No.1 and No.3 is simple, unambiguous, have medium and weakly developed structures, and cluster No.2 is complex, the presented components are ambiguous, and the structure is clear and differentiated. It was established that the play space of preschoolers from cluster No.1 and cluster No.3 needs correction in its organization from the prospect of an ecological and psychological approach. It is noted that the ecological-psychological approach in preschool child's play space design is the process by which the conditions for a reflective developmental environment are created, which provides the opportunity for a preschooler to freely choose his own play activities and transition from one activity to another; flexibility and openness in the attitude to play activities and interaction both on the part of a child and on the part of an adult; stimulating the possibilities of game choice and creativity both on the part of an adult and on the part of a child. An important structural element of the technology of play space design for preschool children is educators and parents’ research activity. It has been proven that the ecological and psychological approach in home play space design for preschool children outlines the direction of the process of the home play space organizing for preschooler’s social and personal development; determined by parents' motivation to directly include them in children's play activities; involves parents' awareness of the fact that the quality of play activities of preschool children depends on the appropriate psychological atmosphere created in the family; takes into account the preschool child's motivation to learn about the surrounding reality and parents' desire to engage in cognitive interaction with children. Designing a high-quality organization of the home play space and the play space of a preschool education institution is an important factor in the process of modernization of social interaction between a preschool child, peers and significant adults, and determines an innovative approach to the content, material, organizational and personal filling of preschool child's play space. Program activities for the ecological and psychological organization of the preschool child's play space based on a number of ecological and psychological technologies, whose implementation will contribute to the formation and complication of the structure of preschoolers’ interpersonal interaction through differentiation, integration and harmonization, are proposed. The main program activities are defined as: a project design of educators' and parents' competencies development regarding the use of an ecological-psychological approach in preschool child's play space organization; conducting a training seminar for preschool educators "Psychological ways and means of improving the quality of a preschooler's play space organization in the conditions of the play environment of a preschool education institution" and training "Development of parents' readiness to organize the preschool children’s home play space taking into account the ecological and psychological approach"; conducting activity game "Designing the play space of the preschool education institution and the home play space". Re-diagnosis of preschool children according to the indicators measured in the ascertainment part showed significant changes in the following indicators: "Morality"; "Flexibility - rigidity"; "Sociability"; "Following the rules". After the implementation of program activities for the ecological and psychological organization of the preschool child's play space, there were positive changes in the preschoolers’ level of moral categories awareness, the development of their social interaction skills, the improvement of their ability to establish and maintain communication and the development of behavioral flexibility. For the first time – the essence of preschool child's play space has been considered through the system of conditions and influences that contribute to the active development of a preschooler's personality, the formation of his ability to an independent and creative activity, the development of cooperation and mutual assistance skills, the ability to adapt to changes, personal growth and the acquisition of leadership and obedience experience, cognitive activity development and assimilation of the system of moral norms. Play space is a kind of a generalized image of situations that are created for the manifestation of independent actions of a preschool child, his cognitive, practical and creative activity; – effective ways of improving the quality of preschool child's play space organization have been identified in order to form his abilities for purposeful knowledge of the surrounding reality, develop his creativity and form his active life position; – the peculiarities of the impact of preschool educational institution play space and home play space on the personal development of a preschool child have been highlighted and characterized; – a structural model of preschool child's play space has been developed; – the ecological and psychological principles of the organization of preschool child’s play space have been revealed; – the model of empirical research on the influence of play space on the personal development of a preschool child has been developed and implemented; – the program activities of the ecological and psychological organization of preschool child's play space have been substantiated and tested; – the dynamics of changes in preschool children’s personal development due to changes in the quality of the play space organization of preschool children has been established. The practical significance of the obtained research results lies in the development and implementation of an ecological and psychological approach in the design of preschool child’s play space; checking the effectiveness of the implemented program activities of the ecological and psychological organization of the preschool child's play space. The materials of the thesis can be used by psychologists, educators and parents in order to create favorable conditions for a preschool child’s harmonious development both in the conditions of a preschool education institution and in the home play space. The results of the research are integrated into the content of the educational disciplines "Age Psychology", "Age Psychodiagnostics", "Psychology of Children's Creativity", which contributed to deepening the knowledge and ideas of future preschool educators and psychologists regarding the ecological and psychological organization of the preschool child's play space. The proposed scientific provisions, conclusions and recommendations have been implemented in the training system of future psychologists and educators of preschool education institutions at the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University: in the practice of the Communal Institution "Preschool Educational Institution No. 30 of Vinnytsia City Council", Communal Institution "Preschool Educational Institution (Nursery-Kindergarten) of combined type No. 27 "Vyshenka", Kropyvnytskyi city, Kirovohrad region; Structural division of preschool education of Zolochiv institution of secondary education of the I - II degrees "School of Joy" of Zolochiv City Council of Zolochiv district of Lviv region; Preschool unit of Myrhorod Gymnasium No. 2 "Helikon" of Myrhorod City Council, Poltava region.