АРЕРАТ - Арарат (гора). 

АРЦАБ - дерев'яна коробка для вікна або две- 

АНТОНІ - Антоніна (форма звертання). 

Б 

БА - бабко (форма звертання). 

БАБА - спосіб повязування головних уборів 

заміжніми жінками. 

БАДЬО — чоловік старшої сестри. 

БАНБАК - полотно домашнього виготовлен-

ня ткане з фабричних бавовняних ниток. 

БАТЕЛЬНЯ - дерев'яний інструмент для роз-

бивання вимочених стебел конопель. 

БАТКИ - різнокольорові смуги виткані на ве-

ретах та обіцятах. 

БАТКА В БАТКУ, ПРОСТО В БАТКУ - ор 

наментальний мотив, який використовувася при 

тканні верет та простих обіцят. 

БАТКА В БАТКУ З КВІТОЧКАМИ - орна 

ментальний мотив, який використовувася при тканні 

обіцят. 

БАТКА В БАТКУ З ЛИСТОЧКАМИ - орна 

ментальний мотив, який використовувся при тканні 

обіцят. 

БАТКА В БАТКУ З ПАВУЧКАМИ - орна 

ментальний мотив, який використовувася при тканні 

обіцят. 

БАРАШКОВА ХУСТКА - тепла чорна хуст-

ка, прикрашена крученою ниткою. 

БАШЛИК - головний убір (каптур з довгими 

китицями), який одягали поверх шапки. 

БЕЗТАРКА - різновид воза з глибоким ящи-

ком для перевезення обмолоченого зерна. 

БЕСАГИ - дві ткані торбини, які носили че-

рез плече. 

БЕЦ В ЯРОК І ВІДПОЧИВАЄ - впала в ярок 

і відпочиває. 

БЕШИГА (ПРИСТРІТ) - хвороба при якій душе 

груди, як ядуха. 

БИНДА - стрічка. 

БИРКА - вівця. 

БИЯК - деталь ціпа. 
БІҐУС - тушена капуста з м'ясом. 
БІДИ - дитяча хвороба (кажуть "дитина впала 

в біди"). 
БІЛЬ БІЛИТИ - вибілювати полотно. 
БІЛЯНКА - весільна сорочка вишита білими 

нитками. 
БОЛЯЧКІ - болячки. 
БОНБАШ - кутаси у барашкових хустках. 

БРИЧКА - транспортний засіб на двох коле-
сах. 

БРІДОК - мілина на річці з камінням, де ви-
мочували коноплі. 

БУКША - деталь колеса воза. 
БУРКА - різновид верхнього одягу виготов-

леного з сукна. 
БУРКА З КАЛОЮ - бурка з капюшоном. 
БУТ - рваний камінь. 
БУЧОК - дерев'яна палиця. 

В 

ВАЛОВИНА, ВАЛІВЦІ - товста нитка пря-
дена з клоча; тканина для мішків і верет. 

ВАЛОВИНИ НАРОБИТИ - наткати полот-
на на верети та мішки. 

ВАЛЬКИ - глиняно-солом'яні "цеглини", з яких 
зводили стіну хати. 

ВАЛЬКУВАТИ ХАТУ - споруджувати стіну 
хати з вальків. 

ВАРСТАТ - верстат. 
ВАСИ - Василю (форма звернення). 
ВАТАГ - так у с.Вила називають драбини (де-

таль ящика воза). 

ВАШКИ - деталь кінської збруї. 
В ГРУДЬОХ - в грудях. 
ВЕРЕТА, ВЕРЕТКА - домоткане рядно зши-

те з двох пілок. 
ВЕРША - риболовна снасть виготовлена із 

лози; сучасні верші - металеві. 

ВЕРШИТИ ХАТУ - закінчувати пошиття верхньої 
частини даху хати. 

Косаківський В.А. 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ТА СЛОВНИК ІМЕН 

До словника включено матеріали, зібрані автором під час проведення експедиції. Розміщені в словнику 

терміни стосуються в основному ремесел та промислів. Матеріал викладено в далеко не повному об'ємі. Це 

лише попередні матеріали, які мають спонукати мовознавців та діалектологів до поглибленого вивчення 

мовної культури українського народу під час наступних експедицій. 

Словник імен укладено за матеріалами "Книга пам'яті України: Вінницька область".— К., 1995. — 

С.175-185 та за експедиційними матеріалами, записаними в с.Стіна. 

А 

рей. 



ВЕЧЕРЯ - страви зав'язані в хустину, які мо-
лода бере з собою, щоб мати чим пригостити свек-
руху і поїсти сама. 

ВИБІЛЮВАТИ, ВИМОРОЖУВАТИ ПО-
ЛОТНО - процес відбілювання полотна природнім 
шляхом (на сонці і на морозі). 

ВИГІН - пасовище. 
ВИКИДАТИ КОНОПЛІ НА БЕРЕГ - вий-

мати з води вимочені коноплі. 

ВИЛОГИ - комірці. 
ВИМИКАТИ КОНОПЛІ В ГОРСТКУ - ви 

бирати коноплі в жменю. 
ВИНОГРАД - орнаментальний мотив, що ви-

користовувався при тканні рушників та у вишивці 
сорочок. 

ВИПОЛПСУВАТИ КОНОПЛІ - виполіскувати 
вимочені коноплі. 

ВИРОБЛЯТИ ПОТАЇ - прорізати в клепках 
канавки, в які вставлялося дно діжки. 

ВИШНЯМИ - орнаментальний мотив, що ви-
користовувався при тканні рушників. 

ВИЯШКИ - інструмент для змотування ниток 
у клубки. 

ВІДПУСТ - храмовий праздник, який у Стіні 
святкують на Миколи весняного. 

ВІЄ, ВІЯ - дишель, який з'єднував ходову час-
тину воза з ярмом. 

ВІЛНА - вільна, має право. 
ВІНЕСЛИ - винесли. 
ВІНЧУЄМО - поздоровляємо. 
ВІХОР - вихор. 
В'НА - вона. 
ВОЛОК - риболовна снасть. 

ВОЛОКНО - гнійна рана, в якій руйнується 
кісткова тканина (по медичному — панарицій). 

ВОЛОКНО ВІДПУСТИЛО - конопляне во-
локно, яке вже вимокло. 

ВОЛОКОНЕЧКО - тонкі конопляні волокна. 
ВОРОЗКИ - деталь кінської збруї. 

ВОРОЧОК - деталь верші. 
ВРОКИ (УРОКИ) - наврочення, зурочення. 
ВУШКА - кривулька з тіста, якою прикрашають 

калач нанашкам. 
ВШИВАЛЬНИК - шкіряний ремінець, яким 

морщили (стягували) верх постолів. 

ГАРАБА - гарба, різновид воза. 
ГЕПИ - глузлива назва дівчат і жінок, які 

носили широкі спідниці на брижах. 
ГИЖКИ - холодець із шаром жиру по верхній 

поверхні, або жирний холодець. 
ГЛАДУЩИК - глечик для молока. 

ГЛИНИСЬКО - місце для видобування гли-
ни (для гончарства). 

ГЛИЦІ - деталі драбини воза (полудрабків). 

ГОБРАЗ - образ, ікона. 

ГОЛОВАЧ - житній сніпок для покривання 

даху хати. 

ГОЛУБИ - весільний калач (коровай) молодих. 

ГОЛУБКИ - калачі у вигляді пташечки, які 

роздавали дітям, коли помирала дитина. 

ГОРНО - спеціальна піч у кузні для розі-

грівання заліза. 

ГОРНЯТКО - малий горщик для приготуван-

ня невеликої кількості страв. 

ГОРСТКА - жменя вибраних конопель. 

ҐРЕЧНА ПАННА - різдвяний обряд вша-

нування парубочою громадою дівчини ("ґречної 

панни"). 

ГРИБІННЕ ПОЛОТНО - полотно виготов-

лене з пачісок і миканки та виткане в 10 пасом. 

ГУРДА - страва. 

ҐЕСТКА - уставка на ширину плеча, до якої 

пришиваються передня та задня пілки жіночої со-

рочки; вишивка на передній частині ґестки. 

ҐУЦКИ - гудзи у структурі деревини: дереви-

на з гудзами непридатна для бондарних виробів. 

д 

ДАРМОЙ - решето з великими отворами. 

ДЕРГАЛЬНА ЩІТКА - велика металева 

щітка для вичісування конопель. 

ДЕРҐАТИ - вичісувати коноплі на дергальній 

щітці. 

ДЕРЕН - кизил. 

ДЕРТИ ЛИЧА - процес відділення волокон з 

матірки, які використовувалися для сукання мо-

тузки. 

ДЖИҐВАС - напій з калини, малини, цукру 

та браги. 

ДИРИВЛЯНИКИ - різновид чобіт на дере-

в'яній підошві. 

ДИШЕЛЬ - товста дерев'яна жердина, яка 

з'єднує віз через упряж з кіньми. 

ДИШЛИКИ - дерев'яні жердини, які викори-

стовуються при запряганні у воза одного коня. 

ДОБРУВАТИ - добре жити. 

ДОВБАНКА - різновид діжки. 

ДОГИЦАТИ - доїхати. 

ДРАБИНА - деталь ящика воза. 

ДРОЧИЛО - тоненька вишита смуга орнамен-

ту на низу підтички, яку видно з-під спідниці. 



 

ДУБЛЯЧКИ - вулики-дуплянки: доверху 

ширші, донизу вужчі, накривалися кам'яними 

плитками. 

ДУБОВЕ ЛИСТЯ - орнаментальний мотив, 

який використовувався при тканні килимових 

обіцят. 

ДУБОЧКАМИ - орнаментальний мотив, 

який поєднував зображення жолудя та двох 

листків; використовувався при тканні килимових 

обіцят та у вишивці рушників. 

Ж 

ЖГУТА - нитка фабричного виготовлення, яку 

використовували в 70-90-х pp. XX ст. при тканні ки-

лимів та килимових виробів. 

ЖОЛОБ - кам'яне корито, яке розміщували 

біля криниць для напування худоби. 

ЖОЛУДИКИ - орнаментальний мотив, який 

використовувався на писанках. 

ЖУФА - коржі з тертого пшона. 

З 

ЗАБИРАННЯ - ткацька техніка, яку засто-

совували при тканні рушників. 

ЗАКАСАТИСЯ - загортання (піднімання) спе-

реду спідниці і закріплювання її поясом. 

ЗАНІЗКИ - два прута, які ззовні з'єднували 

ярмо з притикою, утримуючи при цьому шиї волів 

у ярмі. 

ЗАПАСКА - незшита форма поясного одягу 

дівчат та жінок; так на Поділлі традиційно на-

зивають обгортку (горбатку). 

ЗАПАРИ - зашпори. 

ЗАП'ЯТОК - деталь чобота. 

ЗГАРДИ - різновид ґерданів. 

ЗГРЕБЛО - дерев'яна щітка з металевими 

зубцями-гачками для вичісування вовни. 

ЗИГЗАГ - орнаментальний мотив у вигляді 

англійської букви S; використовувався при тканні 

килимових обіцят. 

ЗІРКИ - орнаментальний мотив у вигляді 

8-пелюсткової зірки-квітки, який найчастіше вико-

ристовувався при тканні килимових обіцят. 

ЗО - Зоню, Зою (форма звертання). 

І 

ІЗВОР - джерело [з молд.], теплиця. 
ІЗНИЩИТИ - знищити. ІТИ ЮЗОМ - 

з'їжджати з гори із загальмованим колесом, яке 
зовсім не повертається. 

І 
ЇГО - його. 

. 

його 

к 

КАВКИНІ ЧОБОТИ - чоботи виготовлені 

майстром Кавкою. 

КАПИЦЯ - деталь воза; частина ціпа, яка 

з'єднує бияк з ціпилном. 

КАПСУЛЬ - деталь воза. 

КАПТУР - очіпок. 

КАПУСНИК - ділянка городу біля річки для 

вирощування капусти. 

КАПУСТА ЗАСИПАНА - капуста зварена з 

пшоном. 

КАПЦІ - різновид взуття. 

КАРТОФЛІ - картопля. 

КАТРАГА - стодола. 

КАЦАВЕЙКА - верхній одяг із фабричної 

тканини. 

КАЧАЛ ОЧКА- техніка вишивання (різновид 

гладі). 

КАЧКИ - деталь вияшків. 

КВАС - розчин для виправки шкіри, який скла-

дався з ячменю, дріжджів та води. 

КВІТКА - декоративна оздоба у вигляді квітки 

розташована на верху коменка; шлюбний знак мо-

лодого. 

КВІТКИ - декоративні зборки на рукаві со-

рочки; частина головного убору дівчат. 

КВІТОЧКИ - два пучечки барвінку, перев'яза-

них червоними нитками; з них починають плести 

молодій вінок; інші квіточки вінка складаються з 

чотирьох стебел барвінку та стебла васильку. 

КИДАТИ ПОСНОВАНІ НИТКИ НА РИТ-

КИ - рівномірно розмістити нитки на ритках перед 

їх навиванням на вал основи (навій). 

КИРЛИГ - лісове джерело (нині називається 

Шипот). 

КИРНИЦЯ - криниця 

КИТИЦЯ - сніпок жита, зв'язаний з краю, для 

покривання хати. 

КІЛОЧКИ - дерев'яні "цвяхи", які викорис-

товували при виготовленні взуття. 

КІЧКА - головний убір заміжньої жінки. 

КІШ - ємкість для зберігання зерна, виготов-

лена з соломи (солом'яник). 

КЛАДКА - перехід через річку з однопільного 

стовбура дерева. 

КЛАДКИ - перехід через річку з окремо ле-

жачих каменів. 

КЛАКА - толока (з молд.). 

КЛЕПКА - деталь стінки бондарного виробу. 
  

Й 

Й’ГО 

його 

к 

 
 

 



КЛІПАКИ - деталь воза. 
КЛОЧА - залишки волокон з терміттям, які 

використовували для прядіння товстих ниток. 

КЛЮКВА - алича. 
КЛЮЧ - інструмент для розминання шкіри у 

кушнірському ремеслі. 
КОБИЛА - дерев'яний станок, який вико-

ристовували під час виготовлення коліс до воза. 
КОБИЛНИЦЯ - дерев'яний станок для ви-

тісування шпиць до колеса. 
КОВНІР - комір (сорочки). 
КОВТКИ - різновид сережок. 

КОВЧЕ - ковчег [Ноя]. 

КОЛАЧІ - калачі. 

КОЛАЧ "В ДВІ ПЕЛЮСТОЧКИ" - калач, 

який виготовляють (сплітають) з двох довгих 

розкачаних "пелюсток". 

КОЛИВО - обрядова поминальна страва. 

КОЛИВОРОТ - інструмент для сукання мо-

тузок. 

КОЛОДКА - деталь колеса воза. 

КОМЕНОК - верхня частина димаря (комин); 

складається з підставки, власне коменка та квітки. 

КОМІРЧИНА - невеличка кімната виділена 

з частини сіней. 

КОРАЛІ - коралове намисто. 

КОРКИ - деталь взуття (каблуки), які наби-

ралися із багатьох шарів шкіри. 

КОСИ - орнаментальний мотив у вишивці со-

рочок. 

КРАКАНИ-три тонкі жердини, зв'язані у вер-

ху, до яких підвішувалася колиска з дитиною в полі 

під час жнив. 

КРИЖІВНИЦЯ - деталь ящика воза (є пере-

дня та задня). 

КРУЧЕНА КОЛИСКА - пристрій для гойдан-

ня молоді; прототип сучасного "колеса огляду", 

влаштовувалася на Великдень; була поширена в 

першій половині XX ст. 

КУДЕЛЯ - кужіль з намотаною куклою. 

КУКЛА - найдовші та найкращої якості во-

локна конопель (з плосконі), з спеціально зав'яза-

ними кінцями, які йшли на виготовлення 

найтоншого полотна (в 12-15 пасом). 

КУПІЛЬ - вода, в якій купають малу дитину. 

КУРИТИ ДІДА - старовинний звичай, при 

якому окурювали димом від свічки хреста на 

сволоці на другий святий вечір. 

КУРТОЧКА - плечовий одяг з фабричної тка-

нини (ластюка) чорного або темно-синього кольорів. 

КУРТОЧКА З ФАЛДОЧКАМИ - куртка при-

крашена складками-фалдочками. 

КУТ АСИ - частина головного убору дівчини. 

КУТЯ - обрядова страва. 

КУЦЮБА - коцюба. 

КУЧА - господарська споруда для утримуван-

ня свиней. 

КУШТУРА - дерев'яна лопаточка, щоб 

очищати ночви від тіста. 

Л 

ЛАСТЮК - фабрична тканина схожа на атлас, 

яка використовувалася для пошиття курточок. 

ЛИНТА - орнаментальний мотив у вигляді 

кривульки з фасольками, який розміщувався у 

нижній частині підтички; техніка вишивки; тка-

нина - пан-бархат. 

ЛИЧА - товсті волокна з матірки, які знімали 

вручну, не подрібнюючи стебел; використо-

вували для сукання мотузок. 

ЛИЧАКИ - взуття виготовлене з липового 

лика. 

ЛІПАКИ - паливо із суміші кізяка та соломи 

висушене на сонці шляхом приліплювання до 

кам'яної стіни. 

ЛОПАТЕНЬ - свердло для просвердлюван-

ня отвору в букші до колеса. 

ЛУЧКА - різнокольорова вовняна нитка до-

машнього виготовлення, яку використовували для 

вишивання; була поширена на початку XX ст. . 

ЛЮШНЯ - деталь воза. 

М 

МАЙ - гілки клена, якими прикрашають хату 

на Зелені свята. 

МАКІТЕРКА - природна впадина, яка порос-

ла лісом і чагарниками, за формою нагадує макітру. 

МАЛАНКОВА СОРОЧКА - сорочка з узо-

ром вишитим чорними вовняними нитками. 

МАЛАНКОВА ХУСТКА - одноколірна хуст-

ка середнього розміру з тороками. 

МАЛАНКОВА ХУСТКА БРОНЗОВА - хуст-

ка прикрашена блискучими шовковими (бронзови-

ми) тороками. 

МАМАЛИҐА - страва з кукурудзяних круп. 

МАНІЖКА - деталь чоловічої сорочки; ви-

шита частина сорочки. 

МАНТИНА - верхній одяг із сукна. 

МАСТИТИ СТІНИ - фарбувати стіни (біли-

ти стіни). 

МАРІ - Маріє (форма звертання). 

МАТІРКА - жіночі коноплі. 

МЕДІВНИЧКАМИ - орнаментальний мотив, 

який використовувався при вишиванні рушників. 



 

 

МИКАНКА - короткі конопляні волокна, які 

йшли на виготовлення ниток для товстих тканин 

(мішковини, верст, обіцят); теж саме що й пачіски. 

МИНЬКЕТИ - манжети. 

МІЗДРА - залишки жиру на шкірах. 

МІТОК - міра ниток в повну кількість пасом, 

найчастіше в 6-15 пасом. 

МІХ - пристрій для подачі повітря в ковальське 

горно. 

МОРМА, МОРВА - шовковиця. 

МОРЩИТИ ПОСТОЛИ - процес виготов-

лення постолів. 

МОТОВИЛО - дерев'яне знаряддя для змо-

тування ниток в мітки. 

МУР - камінна стіна викладена всуху, без роз-

чину. 

МУТЛИКИ - орнаментальний мотив у вигляді 

мутликів - метеликів, який використовували у ви-

шивці сорочок; в'язане мереживо у весільних ху-

стинках. 

МУШКИ - частина дівочої зачіски. 

Н 

НАВИВАТИ КУДЕЛЮ - закріплювати куклу 

на кужелі. 

НАВІЙ - нитки основи, які навивалися на вал 

ткацького вереста; верхній навій - вал для навивання 

ниток основи; нижній навій - вал для навивання 

готової тканини. 

НАВОДИТИ ОБІД - процес з'єднання ободу з 

шпицями колеса. 

НАВУШНИКІ - частина дівочого головного 

убору. 

НАГОЛОВАЧІ - деталь кінської упряжі. 

НАЗБИРАТИ КУТАСИКІВ - нарвати польо-

вих квітів на купальський вінок. 

НАЙ БУДЕ - нехай буде. 

НАЛАВНИК - декоративна тканина з білим 

тлом та вузькими різнокольоровими смугами, яка 

використовувалася для застеляння лави. 

НАНАШКА - вінчальна мама. 

НАНАШКО - вінчальний батько. 

НА ОБОЧІ - на верхній частині гори або на 

гірському схилі. 

НАОСНІК - деталь ходової частини воза. 

НАПРАВЛЯТИ ВИВИХИ - засіб народної 

медицини, при якому лікували вивихи. 

НАПРАВЛЯТИ ЗОЛОТНІКИ - засіб народної 

медицини, при якому лікували опущення шлунка. 

НАПРАВЛЯТИ КІСТКИ - засіб народної 

медицини, при якому лікували (складали) переламані 

кістки. 

НАСАД - деталь ходової частини воза. 

НАЧИНКА - спеціальна обрядова страва, яку 

вживали лише на Різдво. 

НИ - не 

НИЗЯ - техніка вишивання (низь). 

НИЗЯ ГУДЗИКОВАНА - різновид низі. 

НОГІ - ноги. 

НОСОК - деталь чобота (передня частина). 

НУДЛІ - пампушки, які виготовляють з тіста, 

замішаного на соді і молоці, смажать в кипячій олії, 

викладають на тарілку і поливають зверху сметаною. 

О 

ОБВОДИТИ ОБІД- процес згинання (обвод-

ження) розпареного бруска ободу навколо пня. 

ОБІД - поминальна вечеря. 

ОБІД, ОБОДИ, ОБІДДЯ - деталь колеса воза у 

вигляді круга, яка з'єднується шпицями з букшею 

(колодкою). 

ОБІЦЯТА - різновид декоративних тканин, які 

розміщують в хаті попід вікнами (на залавники, 

підвіконня, палатарі - інших селах краю); за технікою 

ткання бувають прості батка в батку (просто в батку); 

в батку з листочками, та килимові (обіцята плетені, 

обіцята вибрані); поділяються на буденні та святкові; 

ткалися в 6-8 пасом. 

ОБНІЖЖЯ - нижня частина стола. 

ОБОЧА - верхня частина гори. 

ОБРУЧ - металева шина, яка утримує клепки у 

бондарному виробі. 

ОДАЇ - хутори (з молдавської) (топонім). 

ОКОЛІТ - сніпок житньої соломи перев'язаний 

перевеслом, що використовувався для пошивання 

дахів будинків. 

ОКСАМЕНТ - оксамит. 

ОРЧИК - деталь воза, яка з'єднує штильвагу з 

посторонками. 

ОСЛІН - невеличка переносна лава. 

ОСЬ - вісь, яка з'єднує два колеса у возі. 

ОСЬО, ОЗЬДО    ось 

ОЦЕСЕ - оце. 

П 

ПАВУКИ - вироби з стебел жита чи пшениці, 

якими прикрашали хату, розвішуючи їх по сволоку. 

ПАВУЧКИ - орнаментальний мотив, який ви-

користовувався у ткацтві. 

ПАЛАНИЦЯ - великий пухкий круглий, від-

критий зверху пиріг з цибулею, кропом та посіченим 

яйцем. Подають разом з холодним чи використовують 

під час весільного покривання молодят. 

ПАЛАТАР - назва обіцят у сусідньому селі Вила 

(з молд.). 

ПАПАХА - шапка з овечого хутра (барашкова 

шапка), святковий вид чоловічого головного убору; 

носили, заломивши верх. 

ПАРОВИЦЯ - одягання верхнього одягу в парі: 

кожух одягали на мантину. 



 

 

ПАСМО - міра лічби ниток, дорівнювала 10 

чисницям. 

ПАСТИ КОЛІЮ - пасти череду. 

ПАТЕЛЬНЯ - сковорода. 

ПАЧІСКИ - короткі волокна конопель, що йшли 

на виготовлення ниток для товстих тканин 

(мішковини, верет, обіцят); те ж саме, що й миканка. 

ПАЦЬОРКИ - скляне намисто. 

ПЕРВАК - (сама старша) перша дитина. 

ПИСОК - рот. 

ПИТАТИ - запитувати. 

ПІДВОДА - віз. 

ПІДКАСАТИСЯ - підняти під пояс правий 

кінець запаски, щоб було видно підтичку. 

ПІДКИДАТИ СТЕЛЮ - вирівнювати стелю хати 

під час її спорудження. 

ПІДКУРЮВАТИ - спосіб знахарського ліку-

вання (підкурювання свяченими квітами або шма-

точками свячених тканин). 

ПІДМЕТ - найкраща ділянка землі, на якій ви-

сівали коноплі; найчастіше розміщувалася біля річки. 

ПІДОЙМА - деталь ходової частини воза. 

ПІДОШВА - деталь чобота; нижня частина 

коровая, яку на весіллі віддавали музикантам. 

ПІЗЕНЬ - дві дерев'яні жердини з'єднані 

кілочком, якими притискали солому на гребені даху 

будівлі. 

ПІЛКА - будь-яка виткана на ткацькому верстаті 

тканина; декоративна тканина для верет; невеличкий 

килим тканий в 9-11 пасом; частини станка сорочки. 

ПІЛКА ВИБРАНА - техніка ткання пілки через 

одну нитку. 

ПІЛКА ПЛ ЕЧЕНА - техніка ткання пілки через 

три нитки. 

ПІДТЯЧКА - нижня частина жіночої сорочки 

(підтичка). 

ПЛЕСТИ НА ВЕРСТАТІ, ПЛЕСТИ КВІТКУ - 

техніка ткання килимів та килимових виробів. 

ПЛОТНІКИ - теслярі (з російської). 

ПОВИРТАЙТИ ДО МЕНИ - зайдіть до мене. 

ПОДВІЙНЯКИ - калачі для дітей, які скла-

даються з двох простих калачів, кожен з яких виго-

товлено "у дві пелюстки". 

ПОЛУДРАБОК - деталь ящика воза. 

ПОКРИВАННЯ - спосіб пов'язування головних 

уборів (двох хусток). 

ПОКРИВАТЕЛЬНА ХУСТКА - велика су конна 

хустка. 

ПОМАНА - поминальний калач. 

ПОРОБЛЯТИ - робити на зле, ворожити. 

ПОРУКАВЛЯ - вишивка на рукаві (часто на 

поликах). 

ПОСИЛАТИ ДАРИ - весільний звичай об-

мінюватися дарунками напередодні весілля, дари 

молодої складалися з двох калачів, які клали в миску, 

печива, цукерок, грошей, жита та двох сорочок, дари 

молодого включали майже те саме, лише замість 

сорочок - хустина. 

ПОСКІНЬ - плоскінь. 

ПОСТОЛИ - різновид шкіряного взуття. 

ПОСТОРОНКИ - деталь кінської упряжі. 

ПОХРЕСТИНИ - другий день христин. 

ПОЧИНОК - міра напрядених і змотаних на 

веретено ниток. 

ПОШИВАЛНИКИ - майстри, які закріплювали 

околоти і китиці на даху хати (пошивали хату) та 

інших будівель. 

ПОШИВАТИ ХАТУ - закріпити (пошити) 

околоти і китиці на даху хати. 

ПРАДИВО - конопляні волокна. 

ПРАДКА - верстат для ручного прядіння ниток 

(механічне веретено). 

ПРАЗНИК - свято роду, яке святкують на 

Миколи зимового. 

ПРАСТИ - процес прядіння нитки веретеном або 

прядкою. 

ПРИМОВА - процес лікування людини.    . 

ПРИСТАВ - втомився. 

ПРИСТИГНЕ - доспіє 

ПРИТИКА - нижня частина ярма. 

ПРИШВА - деталь чобіт. 

ПРОДУХА - отвір в землі, з якого взимку ви-

ходить тепле повітря. 

ПРОСТИРАЛО - декоративна тканина в одну 

або дві зшитих пілки, з простим та складним орна-

ментом, у бідніших сім'ях використовувалася замість 

килима. 

ПРОЩАЛЬНА НЕДІЛЯ - тиждень перед ве-

ликим постом (колодія). 

ПУСКАТИ МІТКИ В КРОХМАЛЬ - спосіб 

обробки ниток крохмалем, щоб їх волокна в процесі 

ткання не з'єднувалися між собою. 

ПУСКАТИ КОЛІЮ - починати частувати гостей 

на весіллі, наливаючи чарку від молодих до гостей, 

може бути одна або дві колії. 

ПУТАНА ГЛАДЬ - техніка вишивання рушників 

(різновид гладі). 

ПШЕНИЧКА - декоративні зборки на рукаві 

сорочки. 

Р 

РИТКИ - інструмент, за допомогою якого нитки 

основи розміщували рівномірно під час навивання їх 

на навій. 

РІНЬ - дрібні камінці. 



 

РОЖЕСТВО - калач з ріжками для корови, ви-

печений на Різдво; кладуть на горщик з кутею під час 

різдвяних свят; дають корові тоді, коли буде телитися. 

РОЗВІД СИНІЙ - вишивання синіми нитками. 

РОЗПУСКАТИ ФАРБУ - розчиняти фарбу у 

кип'яченій воді для фарбування тканин. 

РОЗСІЛ - борщ-капусняк. 

РУБЕЛІ - намисто з монет. 

РУНО - овеча вовна. 

РУШНИКИ ВИШИТІ НА ВЕРСТАТІ-рушники 

виткані на верстаті "сливками", "виноградом", 

"вишнями". 

САЖАВКА - невеличка штучна водойма для 

розведення риби. 

САК - риболовна снасть. 

САМОВАР - орнаментальний мотив, який ви-

користовувався при вишиванні рушників. 

САНИ - транспортний засіб; були прості та 

залубні (виїздні - святкові). 

СВИРБИВУС - шипшина. 

СВІТИЛКА -подруга молодої, яка тримає на 

весіллі біля молодих запалені весільні свічки 

нанашок. 

СЕРПАНОК - головний убір заміжньої жінки 

(різновид намітки). 

СИТИНКО - невеличке сито (решето), яке ви-

користовували для просівання борошна, при ліку-

ванні уроків, а інколи і для ловлі риби. 

СІМЙОЮ - сім'єю. 

СКОПИТИЛАСЯ    померла. 

СКРУТ - деталь ходової частини воза (поворот, 

тяга). 

СКУБТИ ВОВНУ - процес підготовки вовни до 

прядіння. 

СЛИВКИ - орнаментальний мотив, який ви-

користовувався при тканні рушників. 

СНИЦІ - деталі ходової частини воза. 

СНІЗКИ - два прута, які зсередини з'єднували 

ярмо з притикою. 

СНУВАЛКА - інструмент у вигляді двох пря-

мокутних рам з віссю посередині, використовувався 

для підготовки (снування) ниток основи. 

СНУВАТИ - навивати нитки на снувалку. 

СОЛОМ'ЯНИКИ - ємкості для зберігання зерна, 

виплетені з соломи. 

СОСОНКА - орнаментальний мотив у вишивці 

сорочок. 

СОФА - дерев'яний диван. 

СПІДНИЦЯ НА БРИЖАХ - широка спідниця 

густо призбирана в поясі. 

СПІДНИЦЯ З ФАЛДОЧКАМИ - спідниця зі 

складками 

СТАТВИНИ - середня частина ткацького вер-

стата (без рам). 

СТЕЛИТИ ДОРОГУ - обрядова дія застиляння 

дороги піками (килимами), рушниками, по якій несуть 

домовину з покійником. 

СТЕЛИТИ КРАСОТУ - застиляти кузов машини 

найкращими килимами під час похорон. 

СТОРЦОВИЙ КОМІР - стоячий колір у со-

рочках. 

СТОРЦОВИКИ - межові камені. 

СТРЄЛКИ - деталі кінської упряжі. 

СТЯГЛІ - деталі драбини (у ящику воза). 

СТЯГУВАТИ КУКЛУ - процес чесання ко-

нопляного волокна. 

СУРЖКОВЕ ПОЛОТНО     саме тонке по 

лотно, виготовлене з кукол (ткалося в 12, 13, та 15 

пасом). 

ТА - тату (форма звертання). 

TAKO - ось так. ТАЯ - та. 

ТЕЙ - той. 

ТЕПЛИЦЯ, ТЕПЛИЧИНА - спеціальна споруда, 

місце для прання, яке влаштовують біля джерела 

(ізвора). 

ТЕРМІТТЯ - дрібні залишки стебел конопель, 

які утворювалися під час розбивання їх на бательні. 

ТИПЕР - нині. 

ТІК - спеціально підготовлене місце на подвір'ї, 

де обмолочували снопи з зерном. 

ТОДИ - потім. 

ТОРГОВИЦЯ - ярмарок, на якому продають 

худобу. 

ТРАЧ - велика дворучна пилка, для поздовж-

нього розпилювання дерев'яних колод; майстер, який 

працює цією пилкою. 

ТРИНІЖКИ - металева підстава "на трьох но-

гах", на яку ставили посуд під час приготування страв 

на відкритому вогнищі у дворі. 

ТРІЙЦЯ - зелені свята; обрядовий букет з квітів 

(сухого васильку, колосків жита, пшениці, засушених 

купчаків, чорнобривців, кетягів калини) з великою 

восковою свічкою та обв'язаний червоною стрічкою, 

обов'язково освячувалися і використовувалися під час 

лікування (ними підкурювали хвору людину або 

тварину). 

ТЯ - тебе. 

  

У 

УЗДЄЧКА - вуздечка, деталь кінської упряжі. 



УЗДРІЛИ - побачили. 
УМОКНУТ - вимокнут (про коноплі). 
УСЬОГО - усе 

ЧІПОК - головний убір (очіпок). 
ЧУБАН - чабан. 

ЧУГАЇНА - верхній одяг із сукна. 

 

Ф 

ФАЛДОЧКИ, ФАЛЬБАНОЧКИ - складки 
(оборки) на спідниці, які слугували для прикрашан-
ня одягу. 

ФАСОЛЬКИ - орнаментальний мотив у ви-
шивці, вишивали у поєднанні з кривулькою. 

ФАТКА - риболовна снасть. 
ФІГУРА - хрест. 
ФІНИ - молоде подружжя, яким опікуються 

вінчальні нанашки. 
ФІСТ - хвіст. 
ФУРМАНКА - дорожній одяг із сукна без ру-

кавів. 
ФУСТИНКА    хустинка. 
ФУСТИНКА ВЕСІЛЬНА невеличка хустин-

ка (ЗО х ЗО см) червоного кольору прикрашена мере-
живом "мутлики", готувалася як для молодого, так і 
для молодої. Через ці хустинки на другий день ве-
сілля, в понеділок, гості віталися з молодими. 

ХАТА - більша жила кімната в будинку. 
ХАТЧИНА - менша кімната в будинку. 
ХЛІВ - господарська споруда, яка використо-

вується для утримання великої рогатої худоби. 
ХОДІТ НО СЮДИ - підійдіть сюди; підійдіть 

до мене. 
ХРЕСТИКИ - орнаментальний мотив, який 

використовувався у ткацтві. 
ХРЕСТИННІ КВІТОЧКИ - букетики виго-

товлені з васильку та барвінку; використовуються 
на хрестинах. 

ц 

ЦАРСЬКЕ ШМАТТЯ - народна назва одягу 
солдатів царської армії. 

ЦИБЕР - невисокий дерев'яний бондарний 
виріб об'ємом 40-50 літрів. 

ЦЕБРИНА - верхнє кам'яне кільце у криниці. 
ЦИРКА - техніка вишивки (різновид змере-

жування). 
ЦІВКА - дерев'яна трубочка, на яку намоту-

вали нитки для ткання, разом з намотаними нитка-
ми цівку вкладали у човник. 

ЦІПИЛНО - деталь ціпа. 

ЧЕМЕРКА - різновид верхнього одягу із сукна. 
ЧИСНИЦЯ - міра в три нитки. 

Ш 

ШАБАК - техніка вишивки (різновид мережки). 
ШАПКА БАРАШКОВА - шапка пошита з 

шкіри ягнят (смушкова). 
ШАРУВАТИ - сапати. 
ШВАЙКА - інструмент для пробивання от-

ворів у шкірі. 
ШВОРІНЬ - металевий стержень. 
ШИПОТ - лісове джерело (стара назва Кирлиг). 
ШІР - металева нитка (сухозлітка), яка вико-

ристовувалася для вишивання сорочок. 
ШІРОМ ВИШИТА СОРОЧКА - сорочка ви-

шита металевими нитками (сухозліткою). 
ШЛЮФ - деталь воза. 
ШМАЛЮХИ - клоччя конопель, обмотане чи-

стою тканиною, інколи з додаванням запашних трав, 
освячували на Водохреща, використовували для об-
курювання худоби і житла. 

ШМАРОВИДЛО - суміш виготовлена з воску 
і смоли, яка використовувалась для змащування 
колеса, щоб зменшити тертя осі воза з колодкою 
(букшею) колеса. 

ШНУР ПОЛЯ - міра площі в 0,60 га. 
ШО - що 

ШПИЦІ - деталі колеса, які з'єднують обід з 
букшею. 

ШТАБА - металева шина, яка надівалася на 
обід колеса. 

ШТИЛЬВАГА - деталь воза, до якої кріпить-
ся орчик. 

щ 

ЩОБИСЬ КОЛЬКИ НАПИВСЯ     щоб 
ти 

кольки напився, в розумінні - щоб ти захворів, так 
кажуть до п'яниці. 

Ю 

ЮРОК - дерев'яний інструмент у вигляді за-
гостреної палички для закручування перевесел у 
снопах. 

Я 

ЯБЛУЧКОМ - орнаментальний мотив, що ви-
користовувався для оздоблення краю обіцят. 

ЯДУХА - хвороба схожа на астму. 
ЯРМО - упряж для волів, складалося з власне 

ярма, притики, двох снізок, двох занізок та метале-
вого кільця. 

ЯЩИК - верхня частина воза, в якому пере-
возять вантажі. 



 

СЛОВНИК ІМЕН 

ЖІНОЧІ 
 

Антонія, Антося [Анто- Лєна [Олена] Пістина 

ніна] Лівідора Санда [Олександра] 

Валентія Лімпія Секлета 

Варвара Любина [Люба] Сосана [Сусана] 

Зоня, Зонька [Зоя] Марфа, Марфина Юзина 

Калістра Настаса, Настасія Явдоха 

Клевада Параска 

ЧОЛОВІЧІ 

Яріса [Лариса] 

Авакум Іларіон Мефодій 

Авксентій Ілля, Ілія Микита 

Альбін Іпатій Модест 

Амбросій Ісак Мойсей 

Антин Йосип Мокій 

Аргатій Калина Назар 

Арсеній Каліст Наум 

Артем Калістин Нестор 

Архип Капітон Никифор 

Афон Касян Никон 

Бартлон Кесар Овдій 

Борис Кирило Овсій 

Варнава Клим Олімп 

Вікентій Корній Олімпій 

Гавдій Ксенофонт Омельян 

Гаврило Кузьма Онуфрій 

Гамос Купріян Орест 

Герман Лаврентій Панкратій 

Гліб Лазар Пантелеймон 

Григір Леонтій Панфіл 

Гурій Ликентій Парамон 

Давід Лівідор Пахом 

Дей Логвін Пилип 

Дементій Люферій Порфир 

Дем'ян Мавр Порфирій 

Дорофій Маврикій Прокіп 

Дорохтей Максим Прохор 

Дєв Мануїл Сава 

Є вс ей Марко Сидір 

Зосим Мартьян Симон 

Зосій Меркурій Серапіон 



Серафім Трифон Харлампій 

Соловей Трофон Хирсаній 

Софон Трофим Христофор 

Спиридон Тун (Тунчик) Юстин 

Стратон Филимон Юхим 

Танасій Філарет Юхтодь 

Тимофій Флор Яків 

Терентій Фока Ярема 

Тодор Фокій Ярмулей [Єрмолай] 

Тодосій Фотій