Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. УДК 911.3 Война І. М., Хаєцький Г. С. Створення екомережі Вінницької області з урахуванням висотної диференціації та ландшафтного різноманіття У статті відображено закономірності висотного розподілу заповідних об'єктів Вінницької області, проаналізовано їх структуру на різних висотно-ландшафтних рівнях. З’ясовано, що природно- заповідний фонд області має один з найнижчих показників в Україні, і до реєстру включені лише заповідні об’єкти натурального походження, тоді як антропогенні залишаються поза увагою. У зв’язку з цим запропоновано перспективні підходи щодо оптимізації природоохоронної мережі та створення нових заповідних об’єктів області, при цьому враховуючи висотну диференціацію ландшафтних комплексів, яка в свою чергу, сприяє збільшенню ландшафтного різноманіття. Ключові слова: екомережа, заповідні об’єкти, висотна диференціація, ландшафтне різноманіття, Вінницька область. Война И.Н., Хаецкий Г.С. Создание экосети Винницкой области с учетом высотной дифференциации и ландшафтного разнообразия. В статье отражены закономерности в высотном распределении заповедных объектов Винницкой области, проанализирована их структура на различных высотно-ландшафтных уровнях. Выяснено, что природно-заповедный фонд области имеет один из самых низких показателей в Украине, и в реестр включены только заповедные объекты натурального происхождения, тогда как антропогенные остаются без внимания. В связи с этим предложены перспективные подходы к оптимизации природоохранной сети и создание новых заповедных объектов области, при этом учитывая высотную дифференциацию ландшафтных комплексов, которая в свою очередь, способствует увеличению ландшафтного разнообразия. Ключевые слова: экосеть, заповедные объекты, высотная дифференциация, ландшафтное разнообразие, Винницкая область Voyna I.N. Khaetskiy G.S. Create Econet Vinnitsa region considering the altitude differentiation and landscape diversity. The article reflected patterns in the vertical distribution of protected objects Vinnytsia region, analyzed their structure at different altitude and landscape levels. It was found that the nature reserve fund area has one of the lowest in Ukraine, and the registry included only preserved areas 12 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. of natural origin, whereas anthropogenic left unattended. In connection with this proposed promising approaches for optimizing environmental networks and the creation of new protected areas region, while considering the altitudinal differentiation of landscapes, which in turn increases landscape diversity. Keywords: ecological network, protected objects, altitude differentiation, landscape diversity, Vinnytsia region. Актуальність дослідження. З усього різноманіття сучасних проблем однією з найскладніших є проблема наростання суперечностей між природними процесами та процесами соціально-економічного розвитку і використання природних ресурсів. Розвиток промислового й аграрного виробництва, використання значної кількості природних ресурсів, урбанізація та інші складні антропогенні процеси суттєво впливають на цілісність природних екосистем і структурно-функціональну організацію ландшафтів, зумовлюють глибокі зміни у ландшафтних комплексах, руйнують біологічне і ландшафтне різноманіття. Головним завданням раціонального природокористування є створення екомережі, що забезпечить функціональну цілісність й оптимальне співвідношення компонентів у натуральних і натурально- антропогенних ландшафтах, а також максимально збереже біологічне і ландшафтне різноманіття. Вихідні передумови. Детальний опис та характеристика заповідних об’єктів Вінницької області подано в низці наукових праць, різноманітних реєстрах та довідниках [1, 4, 6, 10, 11]. Аналіз літературних джерел показав, що питання висотної диференціації висвітлене в різних аспектах: залежність ґрунтів, рослинного та тваринного світу від мезо- та мікрорельєфу [5, 7-9, 12]. Проте недостатньо вивченим є питання висотної диференціації ландшафтних комплексів при зонувані вже наявних заповідних об’єктів поліфункціонального призначення та формуванні екологічної мережі області. Постановка мети та завдань дослідження. Метою роботи є спроба прослідкувати закономірності у висотному розподілі заповідних об'єктів Вінницької області, проаналізувати їх структуру на різних висотно-ландшафтних рівнях, запропонувати перспективні підходи щодо оптимізації природоохоронної мережі та створення нових заповідних об’єктів. Природно-заповідний фонд області станом на 01.01.2009 р. налічує 21 заказник, 10 пам’яток природи, 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 299 територій та об’єктів різних категорій місцевого значення (рис. 1). Загалом площа природно-заповідного фонду становить 23841,3 га (0,92% від загальної площі області) [10]. Це один з найнижчих показників в Україні, і причиною цього є значна розораність території області. Основним шляхом збільшення природно-заповідного фонду Вінницької області є вилучення цінних об’єктів з народного господарства і переведення їх у ранг заповідних. Доцільно було б включити до єдиної системи природоохоронних об’єктів як натуральні так і антропогенні ландшафтні комплекси. До того ж, при створенні заповідних об’єктів необхідно враховувати висотні особливості території, адже висотно-ландшафтні рівні характеризуються своєрідністю структури заповідних територій. Вона проявляється у переважанні на кожному рівні тих чи інших категорій заповідних об’єктів. На території Вінницької області висотна диференціація проявляється у наявності трьох висотно-ландшафтних рівнів. Проаналізувавши карту, можна зазначити, що кожному із висотних рівнів відповідають певні категорії заповідних 13 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. І 29 68 103 152 6 КОЗЯТИН 50 98 285-286 151 337 240 ХМІЛЬНИК 154 336 70 149 94 ПОГРЕБИЩЕ 13 201 155 319 КАЛИНІВКА 64 65 91 112 295 166 303 302 160 10 320 321 157 69 83 164 165 163 ЛІТИН 97 115-116 113-114 117-123 25 26 16 127-129 130 219 84 17 ВІННИЦЯ 217 218 265 ЛИПОВЕЦЬ 88 237 318 232-234 294 292 131 89 248 ОРАТІВ 230-231 63 124-126 90 342 141 316 22 329 БАР 224 9 28 239 62 235 304 159 148 289 278 153 291 140 143 ЖМЕРИНКА 142 45 328 161 160 87 238 ТИВРІВ 168-173 86 41 325 167 107 НЕМИРІВ 220 223 144-147 106 236 298 59 ІІ 301 280 326 247 71 253-254 139 309 46 21 78 27 158 258 137 138 280 133 85 221 307 15 39 ГАЙСИН 136 37 213-214 222 МУРОВАНІ 300 КУРИ І 322 299 ШАРГОРОД 187 308 66 185 134 135 188 189 109 18 251-252 52 132 324 279 ТУЛЬЧИН 269 273-274 51 184 330 331 317 250 ТЕПЛИК 208 79 80 38 209 201 335 5 174 49 81 101 36 210-211 242-244 212 306 76 257 55 266-267 206 20 35 ТОМАШПІЛЬ ЧЕРНІВЦІ 268 175 56 334 ТРОСТЯНЕЦЬ 92 255-256 77 61 338 305 204 60 34 205 245 32 47 186 281 259 282 111 23 33 53 100 190-193 48 54 109 110 МОГИЛІВ 207 270 ПОДІЛЬСЬКИЙ296 297 4 ІІІ 104 341 332 333 260 261-264 11 2 БЕРШАДЬ 31 КРИЖОПІЛЬ 181-183 284 176-180 108 194 276 12 216 225-229 314 315 340 275 30 249 43 105 162 ТЯЖИЛІВ 215 310 ЯМПІЛЬ ПІЩА 57 199 312 195 ВІННИЦЬКІ ХУТОРИ 74 ЧЕЧЕЛЬНИК 96 97 271 196 288 197 14 58 ПИ3Р13 311 287 198 САБАРІВ 10 км 203 УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТИ ВИСОТНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ Нижній, акумулятивний висотно-ландшафтний рівень Середній, акумулятивно- денудаційний висотно-ландшафтний рівень Верхній, денудаційний висотно-ландшафтний рівень Межі між нижнім і середнім висотно-ландшафтними рівнями Межі між середнім і верхнім висотно-ландшафтними рівнями ЕЛЕМЕНТИ ЕКОМЕРЕЖІ Південно-Бузький та Дністровський меридіональні коридори національної екомережі Степовий широтний коридор національної екомережі Регіональні екологічні коридори ЗАКАЗНИКИ ботанічні зоологічні лісові ландшафтні гідрологічні орнітологічні комплексні Алея вікових лип ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ ботанічні зоологічні геологічні гідрологічні комплексні парки-пам'ятки природи заповідні об'єкти Регіональні ландшафтні парки Рис. 1. Розподіл сучасної екологічної мережі Вінницької області за висотно-ландшафтними рівнями 14 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. Регіональні ландшафтні парки І. Дністер (18,2 тис.га) ІІ. Мурафа 3452,7 га ІІІ. Середнє Побужжя (16,7 тис. га) Заказники загальнодержавного значення Ботанічні 1. Устянська Дача 2. Горячківська Дача 3. Криве 4. Бронницький 5. Вендичанська Дубина 6. Сестринівська Дача 7. Урочище “Журав- лівська Дача” 8. Дашівський 9. Іллінецький 10. Дяківці 11. Гайдамацька балка 12. Урочище “Білянський ліс” 13. Хмільницька дача 14. Бритавський Лісові 15. Марксова Дубина Зоологічні 16. Буго-Деснянський 17. Згарський Ландшафтні 18. Коростовецький 19. Володимирівська Дубина 20. Грабарківський 21. Урочище “Самчинецьке” Заказники місцевого значення Ботанічні 22. Шиянецьке 23. Крушинівський 24. Сумівський 25. П’ятничанське 26. Стрижавські орхідеї 27. Ладижинський 28. Запопова 29. Курочка 30. Урочище “Турська стінка” 31. Урочище “Суха долина” 32. Григорівська гора 33. Бронницька гора 34. Криштофорівська гора 35. Звеняча долина 36. Бернашівський 37. Значок 38. Наддністрянський 39. Урочище “Анциполівське” 40. Гранітні скелі 41. Сажчанська долина 42. Кукулянська дача 43. Кисерняк 44. Урочище “Кікеї” 45. Крутосхили 46. Закрута 47. Лужки 48. Стінка 49. Дранка 50. Урочище “Дзерівка” 51. Урочище “Гора Дубина” 52. Урочище “Березів яр” 53. Ободівська дача 54. Цибулівська дача 55. Урочище “Половича” 56. Тростянецький 57. Вербська дача 58. Червоногреблянський 59. Копистирин 60. Лядова 61. Нагоряни Лісові 62. Заповідні модрини 63. Вороновицька дача 64. Калинівський 65. Сосновий бір 66. Брацлавська дача 67. Моївська дача Зоологічні 68. Лебединий 69. Урочище “Дубина” 70. Сандрацький Ландшафтні 71. Мовчани 72. Дністер 73. Лучанське 74. Вище школи 75. Урочище “Біля вапняків” 76. Левада 77. Бутова 78. Прибузький 79. Марусине 80. Урочище “Федьківське” 81. Ковалева 82. Мурафа Гідрологічні 83. Початок 84. Горбовецький 85. Переладино 86. Осоковий 87. Устя 88. Осична 89. Малоростівський 90. Синарна 91. Зелені криниці Орнітологічні 92. Тростянецький 93. Мазуровецька долина Комплексні 94. Гопчиця Пам’ятки природи загальнодержавного значення Ботанічні 95. Терещуків яр 96. Ромашково Зоологічні 97. Урочище “Дубина” 98. Урочище “Рибчинецька Дубина” Геологічні 99. Урочище “Гайдамацький яр” 100.Відслонення Грушанської світи 101. Пісковики Бернашівки 102. Відслонення Могилівської світи 103. Урочище “Стінка” Комплексні 104.Урочище “Княгиня” Пам’ятки природи місцевого значення Ботанічні 105. Алея вікових лип 106. Ясени 107. Алея дуба червоного 108. Дуб-велетень 109. Вікові ялини 110. Віковий дуб 111. Сумівська дубина 112. Алея вікових лип 113. Круглиця 114. Горішина 115. Горіховий гай 116. Маленька біданка 130. Сосна кримська 131. Прибузька горішина 132. Басаличівська дубина 133. Гайсинська горішина 134. Продуктивна дубина 135. Еталонна діброва 136. Гайсинська діброва 137. Ситковецька горішина 138. Ситковецькі буки 139. Горіхи-екзоти 140. Вікові дуби 141. Стодульські платани 154. Софора японська 155. Бук європейський 156. Вікові сосни 157. Літинська діброва 158. Дуби велетні 159. Дуб-патріарх 160. Ковалівські дубчаки 161. Бук європейський 162. Дуб пірамідальний 163. Плисківські каштани 164. Віковий дуб 165. Вікові модрини 177. Заповідні сосни 178. Еталонна діброва 179. Ободівська дубина 180. Ділянка скополії карніолійської 181. Цибулівська діброва 182. Дуб Гордій 183. Цибулівський ліс 184. Софора японська 185. Шпиківська дубина 186. Могутні дуби 187. Віковий дуб 15 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. 117. Одинокий дуб 118. Культура горіха чорного 119. Еталонна діброва 120. Горіх грецький 121. Горіх маньчжурський 122. Горіх чорний 123. Якушинецька бучина 124. Діброва 125. Вороновицька горішина 126. Вороновицька дубина 127. Кабачок 128. Бук європейський 129. Михайлівська бучина 142. Дуб М.Коцюбинського 143. Група дерев липи Мішо 144. Кедр сибірський 145. Бук червонолистий 146. Ясен плакучий 147. Бук плакучий 148. Віковий дуб 149. Бук західний 150. Вікові дуби 151. Сосна веймутова 152. Ялина срібляста 153. Алея модрини європейської 166. Високо-продуктивні модрини 167. Шершнянська скеля 168. Буковий гай 169. Красені буки 170. Продуктивна бучина 171. Тиврівські буки 172. Бук європейський 173. Буковий ліс 174. Група екзотів 175. Томашпільські дубчаки 176. Ободівські сосни 188. Гікорі білий Віковий дуб 189. Алея сосни веймутової 190. Дуби-красені 191. Дуби-велетні 192. Віковий дуб 193. Дуб велетень 194. Берека 195. Красень-дуб 196. Дуб велетень 197. Сосна веймутова 198. Алея горіха Зібольда Зоологічні 199.Боброве поселення 200.Озеро 201.Бобровий Геологічні 202. Ямпільські шари 203. Скеля М.Коцюбинського 204. Печери 205. Сеноманські вапняки 206. Бронницькі шари 207. Ломазівські шари 208. Сеноманські вапняки 209. Лядовські шари 210. Яришівська світа 211. Верхньопротерозойські породи 212. Протерозойські пісковики 213. Верхньопротерозойські осадові породи 214. Ольчедаївські шари Гідрологічні 215. Джерело “Дзигівське” 216. Група джерел “Ізвір” 217. Джерело “Лісове” 218. Джерело “Прибережне” 219. Джерело “Дзеркальне” 220. Джерело “Бровари” 221. Джерело “Вікнина” 222. Жорнавські криниці 223. Джерело “Комсомолка” 224. Колонія сірих чапель 225. Джерело “Глибоке” 226. Джерело “Низьке” 227. Джерело “Смачне” 228. Джерело “Овече” 229. Джерело “Холодне” 230. Джерело “Липки” 231. Джерело “Теребіж 232. Криниця Гонти 233. Джерело “Стінка” 234. Лебідеві криниці 235. Джерело “Жива вода” 236. Джерело “Вербичка” 237. Джерело “Нове життя” 238. Джерело “Піски” 239. Джерело “Лісове” 240. Джерело “Вікнина” 241. Джерело “Циганське” 242. Джерело “Ревуха” 243. Марківські джерела 244. Яланецькі джерела 245. Джерело “Худенкова криниця” 246. Джерело “Чапля” 247. Джерело “Янтар” 248. Джерело “Бездонне” 249. Джерело “Васильківське” 250. Джерело “Потоки” 251. Кацмазівські джерела 252. Джерело “Ревуха” 253. Криничка котовців 254. Лісова криниця 255. Джерело “Сонячне” 256. Джерело “Польове” 257. Кукавські джерела 258. Джерело “Драгана” 259. Джерело ”Війтове” 260. Джерела “Серебрія” 261. Джерело “Яруга” 262. Джерело “Черешневий дзвін” 263. Джерело “Гвинтове” 264. Джерело “Демидова криниця” 265. Джерело “Медвянка” 266. Джерело “Ленінка” 267. Джерело “Задвірне” 268. Три криниці 269. Суворівська криниця 270. Джерело “Кадуб” 271. Група джерел “Берізки” 272. Три криниці 273. Джерело “Південне вікно” 274. Джерело “Федірчик” 275. Гальжбіївські джерела Комплексні 276.Музей-садиба М.Коцюбинського Парки − пам’ятки природи загальнодержавного значення 277. Ботанічний сад “Поділля” 278. Чернятинський парк 279. Немерчанський парк 280. Немирівський парк 281. Антопільський парк 282. Верхівський парк 283. Ободівський парк 284. Печерський парк 285. Парк ім. 50-річчя Жовтня 286. Парк ім. Леніна 287. Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького Парки − пам’ятки природи місцевого значення 288. Парк ім. О.І.Ющенка 289. Парк-садиба “Лугове” 290. Мала Софіївка 291. Северинівський парк 292. Браїлівський парк 293. Олександрівський парк 294. Дендрологічна ділянка 295. “Саджавка” 296. Центральний парк культури і відпочинку м. Могилів- Подільського 297. Бронницький парк 298. Михайловецький парк 299. “Вікторія“ 300. “Жван” 301. Сокілецький парк 302. Васильківський парк 303. Спичинецький парк 304. Сутиський парк 305. Комаргородський парк 306. Олександрівський парк 307. Рахнянський парк 308. Деребчинський парк 309. Федорівський парк 310. П’ятничанський парк 311. Дендрарій лісово- дослідної станції Музей-садиба М.І.Пирогова Заповідні урочища 312. Петрашівка 313. Жолоби 314. Лиса гора 315. П’ятничанське 316. Вороновицьке 317. Басаличівське 318. Жмеринська діброва 319. Вільхове 320. Соколівська дача 321. Літинська дача 322. Богушево 323. Бучина 324. Шкалів яр 325. Криковецька дача 326. Ситковецьке 327. Вороновицька дача 328. Вороновицькі ясени 329. Гніванське 330. Ладижинська діброва 331.Ладижинські ясени 332.Панькове 333.Марунів сад 334.Кайдуби 335.Хмільницьке 336.Березнянський ліс 337.Дубина 338.Моївське 339.Михайлівське 16 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. об’єктів. Нижній висотно-ландшафтний рівень (“молодий”) з абсолютними висотами 70-150 м. охоплює річища, заплавні та терасові типи місцевостей. Території, де наявні ці типи місцевостей, є сильно антропогенізованими. В більшості випадків вони розорані, або зайняті під луки для сінокосіння та випасу худоби. На нижньому акумулятивному висотно-ландшафтному рівні розміщені, переважно, гідрологічні та зоологічні природоохоронні об’єкти, які створені безпосередньо на водоймах, біля водосховищ і ставків, річок та в їх заплавах. Внаслідок тривалого замулення вони поступово перетворилися у водно-болотні угіддя. Згодом тут поселилися водно-болотні птахи з сусідніх природних зон – мішано- лісової і степової. Прикладом може бути Микулинецький заказник у Вінницькій області, де щорічно гніздується від 80 до 300 пар диких гусей. На молодому висотно-ландшафтному рівні значне розширення природно- заповідного фонду можливе за рахунок регіонального ландшафтного парку “Подільське Полісся” на північний схід від Вінниці (рис. 2). Необхідність його створення викликана тим, що тут серед лісостепової рослинності сформувалась поліська флора. Середній висотно-ландшафтний рівень (“типовий”) найбільш поширений у регіоні – охоплює надзаплавно-терасові (високі тераси) схилові та плакорні типи місцевостей. Абсолютні висоти сягають – 200-250 м. „Типовий” висотно- ландшафтний рівень Вінницької області багатий на цікаві і, у більшості випадків, унікальні природоохоронні об’єкти. Серед них велику наукову цінність мають різноманітні геологічні пам’ятки природи загальнодержавного та місцевого значення. Адже долини річок, а особливо Дністровський каньйон − це геологічний музей під відкритим небом. Велика частка тут лісових, ландшафтних і ботанічних заказників. Більшість із них приурочена до схилових та каньйоноподібних місцевостей. На типовому висотно-ландшафтному рівні збільшення природно- заповідного фонду можливе за рахунок виникнення заповідних об’єктів літолого- геоморфологічної групи. Вони формуються в процесі видобутку корисних копалин, в результаті чого відкриваються різні гірські породи, які можуть стати еталонами геологічних розрізів. Серед них розрізи гранітів і гнейсів Витавського родовища, сієнітів – Сабарівського та гранат-біотитів – Іванівського родовищ. Унікальними є також розрізи кристалічних порід, характерних для Середнього Побужжя − “бугітів”, “вінніцитів”, “собітів”. У відпрацьованих кар’єрах формуються еталонні ділянки гідрологічної групи (водойми у гранітних кар’єрах − смт. Стрижавка, м. Гнівань; в каолінових − смт. Турбів, Глухівці), деякі з яких часто використовуються в рекреаційних цілях. Іншими об’єктами для розширення ПЗФ цієї ж групи можуть стати белігеративні ландшафтні комплекси. Серед них – оборонні споруди стародавніх городищ (Немирівське, Сабарівське), замків, курганів. Як оригінальні форми рельєфу можуть бути відібрані окремі терикони, відвали розкривних порід, кар’єри, шахти, копальні (вапнякові, фосфоритові у Вінницькому Придністер’ї). Такі заповідні об’єкти придатні для туризму та в навчальних цілях студентами та учнями шкіл. Заповідні об’єкти дорожніх ландшафтів можна представити історичними ділянками автодоріг (рис. 2) (покинута автодорога біля смт. Вороновиця 17 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. Верхній, денудаційний висотно-ландшафтний рівень Типовий, акумулятивно-денудаційний висотно-ландшафтний рівень Нижній, акумулятивний висотно-ландшафтний рівень проектовані і перспективні заповідні біоцентри межі перспективного РЛП “Подільське Полісся” музеї дорожніх ландшафтів (під відкритим небом) Заповідні дорожні об'єкти (відрізки, ділянки, вузли) Рис 2. Картосхема проектованих і перспективних біоцентрів екологічної мережі Вінницької області та їх розподіл на висотно-ландшафтних рівнях (за [2] та [3]з доповненням авторів). Проектовані і перспективні заповідні біоцентри:1 − проектований НПП “Кармелюкове Поділля” (20,9 тис. га), І − перспективний РЛП “Подільське Полісся” (46 тис. га) до складу якого будуть входити заказники: 2 − “Летичівська долина” (ландшафтний, 18 3 13 6 5 І 12 4 2 11 ІІІ 10 ІV 9 11 7 8 6 1 8 7 І Могилів- Подільський 9 ІІ 5 2 3 Ямпіль 4 1 10 км Чечельник Шаргород Гайсин Жмеринка 10 Бар Липовець Вінниця Хмільник Козятин 14 12 Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2012. – Вип. 24. 9,6 тис.га), 3 − “Хмільникська дача” (лісовий, 6,3 тис.га), що охоплює Березнянську дачу й Мальовничі Чудинівські пороги, 4 − “Побузьке Полісся” (ландшафтний, 14,2 тис.га) і “Згарський” (існуючий загальнозоологічний, 3018,7 га), 5 − “Івчанський” (орнітолоічний, 238 га), 6 − “Сниводський” (гідрологічний, 355 га), 7 − перспективний РЛП “Ладижинька Швейцарія” (6,5 тис.га), 8 − перспективний РЛП “Лядова” (3500 га), 9 − створений РЛП “Мурафа” (3452,7 га) пропонується розширити до 6589 га, 10 − перспективний РЛП “Рів” (2 тис. га), 11 − перспективний “Гармаківський” (гідрологічний, 604, 9 га), 12 − РЛП “Мурафські Товтри” (26,3 тис. га). Перспективні “музеї” й окремі заповідні об’єкти дорожніх ландшафтів: Музеї: І – с. Лядова – с. Яришів; ІІ – м. Могилів-Подільський – с. Бронниця; ІІІ – с. Людавка – Слобода Межирівська; ІV – смт. Вороновиця. Об’єкти: 1 – ділянка дорожніх ландшафтів у м. Муровані Курилівці (долина річки Жван); 2 – “серпантин” доріг в околицях сіл Буша і Яруга; 3 – “піщаникові” дороги в околицях м. Ямпіль; 4 – “серпантини” доріг в лесах урочища “Княгиня”; 5 – закарстовані ділянки доріг між м. Шаргород і с. Джурин; 6 – “стара” дорога м. Брацлава; 7 – ділянка дорожніх ландшафтів між селами Сокілець – Печера в долині р. Пд. Буг; 8 – ділянка дороги в рекультивованих гірничопромислових ландшафтах; 9-10 – ділянки дорожніх ландшафтів піщаних терас з оригінальними лісовими насадженнями; 11 – різновікові ділянки й відрізки дорожніх ландшафтів в структурі селитебних ландшафтів; 12 – вододільна ділянка дорожніх ландшафтів у поєднанні з іншими заповідними об'єктами; 13 – унікальні лісові ділянки дорожніх ландшафтів; 14 – залишки злітної смуги в структурі дорожніх ландшафтів, поблизу с. Осична. Вінницького району) та залізничних шляхів (покинута залізниця в сосновому бору на пд.зх. околиці смт. Турбів Липовецького району), залишками злітних смуг (поблизу с. Крижанівка Хмільницького району), які відображують історію формування доріг. Доцільним є виділення унікальних або оригінальних доріг, наприклад “серпантини”, поширені у Придністер’ї поблизу с. Бронниця Могилів- Подільського р-ну, с. Вербовець Муровано-Куриловецького району. Серед заповідних об’єктів фітологічної групи належне місце необхідно відвести заповіданню садових ландшафтів, кількість яких за попередні 10-15 років суттєво зменшилась, а в останні 5 років знову почала зростати. Серед еталонних ділянок – садові ландшафти сіл Бохоники, Медвеже Вушко, Лука-Мелешкіська Вінницького району, смт. Сутиски Тиврівського району, с. Бронниця Могилів- Подільського району. Важливим в естетичному плані є заповідання ландшафтно-інженерних систем, які гармонійно поєднують унікальні властивості природи, історичні події, оригінальні господарські або архітектурні споруди. Оригінальні споруди є майже у кожному районі області, варто лише детально проаналізувати їхню ландшафтну структуру і відібрати як заповідні. „Старий”, денудаційний висотно-ландшафтний рівень представлений товтровим типом місцевостей, який охоплює територію Мурафських товтр. Товтровий тип місцевостей є бідним на заповідні об'єкти, тому на цій території необхідно створити ряд заповідних об'єктів. На верхньому денудаційному висотно-ландшафтному рівні до заповідних можна віднести, насамперед, окремі товтри, які поступово знищуються через видобуток вапняків. Окремі еталонні ділянки можна виділити також в межах розробок вапняків, з метою кращого вивчення геологічної будови товтрового масиву. Висновки. При формуванні екомережі області необхідно враховувати не лише натуральні але й антропогенні ландшафтні комплекси. Так, на нижньому висотно-ландшафтному рівні можливе заповідання об’єктів гідрологічної групи. 19 На середньому типовому рівні до заповідних можна віднести літолого- геоморфологічні (еталонні геологічні розрізи, белігеративні ландшафтні комплекси), заповідні об’єкти дорожних ландшафтів, архітектурні споруди. На верхньому денудаційному рівні необхідне суттєве скорочення площ сільськогосподарських та гірничопромислових ландшафтів і створення на всій території РЛП “Мурафські Товтри”. 1. Денисик Г.І. Лісополе України / Г.І. Денисик – Вінниця: Вид-во Тезис, 2001. – 284 с. 2. Денисик Г.І., Дорожні ландшафти Поділля / Г.І. Денисик, О.М. Вальчук – Вінниця: Теза, 2005. – 178 с. 3. Екологічна безпека Вінниччини / [редактор Олександр Мудрак]. − Вінниця: ВАТ “Міська друкарня”, 2008. − 456 с. 4. Заповідне Поділля: Краєзнавчі нариси. / (За ред.: Г.І. Денисика., В.Є. Любченка). – “Видавництво “Тезис” 2000. – 104 с. 5. Кирилюк Л.М. Висотна диференціація ландшафтів Поділля: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец.: 11.00.01 – "фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів" / Л.М. Кирилюк – Львів, 2007. – 20 с. 6. Леоненко В.Б. Додаток до атласу об'єктів природно-заповідного фонду України / В.Б. Леоненко, М.П. Стеценко, Ю.М. Возний. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2003 – 119 с. 7. Маринич О.М. Ярусність рельєфу платформної частини України / О.М. Маринич // Вісник Київ. ун-ту. Сер. Геол. Та геогр. – 1961. – №4. – Вип. 1. – С. 58-63. 8. Миль- ков Ф.Н. Влияние рельефа на растительный и животный мир. (Биогеоморфологический очерк) / Ф.Н. Мильков − М., Географгиз, 1953. − 164 с. 9. Мильков Ф.Н. О явлении вертикальной дифференциации ландшафтов на Русской равнине / Ф.Н. Мильков // Вопросы географии.–1947.– №3.– С. 87-102. 10. Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області / (Укладачі: Є.І. Ворона, І.М. Кононова, О.В. Коник) − Вінниця, 2005. − 52 с. 11. Середнє Придністров’я / За ред. Г. І. Денисика. – Вінниця, ПП “Видавництво “Теза”, 2007. – 431 с.: іл. – (Поділля: природа і ландшафти). 12. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Висотна диференціація рослинного покриву Поділля / Шеляг-Сосонко Ю.Р. // Український ботанічний журнал, 1970. – Т. 27, №4. – С. 523-525. 20