Міністерство освіти і науки України Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського НАУКОВІ ЗАПИСКИ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Серія: Педагогіка і психологія № 67 • 2021 р. Вінниця Ministry of Education and Science of Ukraine Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University SCIENTIFIC ISSUES OF Vinnytsia state M.Kotsyubynskyi pedagogical university Section: Pedagogics and Psychology № 67 • 2021 Vinnytsia ББК 74. 00+88. 40+88. 840 Н 34 НАУКОВІ ЗАПИСКИ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія № 67 • 2021 р. Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 20 жовтня 2021 р. (протокол № 4) РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Коломієць А. М. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, проректор з наукової роботи; доктор педагогічних наук, професор (головний редактор). Шахов В. І. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри психології і соціальної роботи; доктор педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Акімова О. В. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки і професійної освіти; доктор педагогічних наук, професор (заст. відповід. редактора). Галузяк В. М. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кандидат психологічних наук, професор (відповідальний секретар). Лазаренко Н. І. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, ректор; доктор педагогічних наук, професор. Гуревич Р. С. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, директор Навчально-наукового інституту педагогіки, психології і підготовки фахівців вищої кваліфікації; доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України. Мазур Пьотр – Вища Державна Професійна Школа м. Хелм, завідувач кафедри педагогіки, доктор габілітований, професор (Польща). Паламарчук О. М. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри психології і соціальної роботи; доктор психологічних наук, професор. Гурал-Пулроле Йоланта – Старопольська школа вища в м. Кельце, проректор з міжнародних зв’язків; доктор габілітований, професор надзвичайний (Польща). Шурек-Борута Аліна – Університет Шльонський у Катовіце, керівник закладу суспільної педагогіки та міжнародної освіти; доктор габілітований, професор (Польща). Бохенська-Влостовська Катажина – Pedagogium – Вища школа соціальних наук у Варшаві, ректор (Польща). Громов Є. В. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, старший викладач кафедри педагогіки і професійної освіти; доктор педагогічних наук, доцент. Коломієць Д. І. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри технологічної освіти, економіки і безпеки життєдіяльності; кандидат педагогічних наук, доцент. Лящ О. П. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри психології і соціальної роботи; доктор психологічних наук, доцент. Чухрій І. В. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри психології і соціальної роботи; доктор психологічних наук, доцент. Літературний редактор: В.В. Богатько Комп’ютерна верстка: Н.Р. Опушко Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. – 2021. – Випуск 67. – 164 с. У збірнику вміщені наукові статті з актуальних проблем сучасної педагогіки та психології, в яких розкриваються питання дидактики, теорії і методики виховання, професійної освіти, соціальної педагогіки, порівняльної педагогіки, історії педагогіки, педагогічної психології. Свідоцтво про реєстрацію КВ № 8412 видане Міністерством юстиції України 06.02.2004 р. Збірник є науковим фаховим виданням категорії «Б» зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» (затверджено наказом МОН України № 1643 від 28.12.2019 р.) DOI 10.31652/2415-7872-2021-67-1-164 ББК 74.00+88.40+88.840 Н 34 ISSN 2415-7872  Автори статей, 2021 4 ББК 74. 00+88. 40+88. 840 Н 34 SCIENTIFIC ISSUES of Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University Section: Pedagogics and Psychology № 67 • 2021 Recommended for publication by the decision of the Academic Council of Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University 20 October 2021 (proceedings № 4) EDITORIAL BOARD Editor-in-chief: Prof. Dr. Alla M. Kolomiiets, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Executive editor: Prof. Dr. Volodymyr I. Shakhov, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Prof. Dr. Olha V. Akimova, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Executive secretary: As. Prof. Dr. Vasyl M. Haluziak, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) As. Prof. Dr. Nataliia I. Lazarenko, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Prof. Dr. Roman S. Hurevytch, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Prof. Dr. Piotr Mazur, The State School of Higher Education in Chełm (Poland) Prof. Dr. Olha M. Palamarchuk, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Prof. Dr. Gуral-Pуłrola Jolanta, Old Polish University in Kielce (Poland) Prof. Dr. Alina Szczurek-Boruta, University of Silesia, (Poland) Dr. Katarzyna Bocheńska-Włostowska, Pedagogium – Higher School of Social Sciences in Warsaw, (Poland) As. Prof. Dr. Yevhen V. Hromov, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) As. Prof. Dr. Dmytro I. Kolomiiets, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) As. Prof. Dr. Oksana P. Liashch, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) As. Prof. Dr. Inna V. Chukhrii, Vinnytsia State M.Kotsyubynskyi Pedagogical University (Ukraine) Text editors: Valentyna V. Bohatko Technical editor: Nadiya R. Оpushko The Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology. – 2021. – Issue 67. – 164 p. The volume contains scientific articles on relevant issues of modern pedagogy and psychology, which reveal questions of didactics, theory and methodology of education, vocational training, social pedagogy, comparative pedagogy, history of education, educational psychology. Certificate of registration KB № 8412 issued by the Ministry of Jurisdiction of Ukraine 06.02.2004. Edition is included in the list of scientific professional publications of Ukraine by the Ministry of Education and Science of Ukraine # 1643 of 28.12.2019. DOI 10.31652/2415-7872-2021-67-1-164 ББК 74.00+88.40+88.840 Н 34 ISSN 2415-7872  Authors, 2021 5 ЗМІСТ ДИДАКТИКА Наталія Василишина. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК КОМПОНЕНТ УСПІШНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ В АТМОСФЕРІ ІНОЗЕМНИХ МОВ .................7 Тамара Глазунова, Тетяна Довгалюк, Алла Лісниченко, Ганна Теклюк. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВИХ КУРСАХ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ .........................................................................11 Володимир Шахов, Наталія Лебедєва. СУЧАСНІ ЗАРУБІЖНІ ТЕОРІЇ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ............................................................................................................................................20 Катерина Поселецька, Тетяна Сольська, Ганна Манятовська. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ АУДИТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ З ВИКОРИСТАННЯМ АУДІОКНИГ .......................................................................................................................................................25 Тетяна Фадєєва. ВИКОРИСТАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ ..................................................................................................32 ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ Олена Столяренко, Оксана Столяренко, Людмила Магас. АНТРОПОЛОГІЧНІ ТА ГУМАНІСТИЧНІ ЧИННИКИ ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ ........................40 Ірина Сухопара. ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ .....................................................45 Ірина Холковська, Владислав Михайлов. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧ- НОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА .........................51 ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА Ельвіза Абільтарова. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ................60 Олександр Біліченко. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ......... 66 Руслан Гурін, Пилип Терзі, Олена Начинова. ПЕДАГОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК СКЛАДОВА ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ................................................................................73 Богдан Зонов. СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ КОУЧИНГУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ ..............78 Лариса Ліхіцька, Леся Старовойт. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ІНТЕГРОВАНОГО ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН ....................................85 Валентина Фрицюк, Василь Фрицюк. ГОТОВНІСТЬ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ ..................................................................93 Неліна Хамська, Роман Гуревич, Надія Опушко. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬО-КОМУНІКАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ШКОЛИ В УМОВАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ .......................................................................................................98 Олена Швець, Алла Коломієць, Євген Громов, Дмитро Коломієць. НОВІ ФУНКЦІЇ ДИЗАЙНУ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИЗАЙН-ОСВІТИ: АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ...................................................................................................................................106 СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА Олег Безверхий. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ФАХІВЦЯМИ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ........................................................................................112 Олена Шаманська, Неля Бурлака. ФЕНОМЕН ЛІДЕРСТВА В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ..................................................................................................................117 Тетяна Хлівнюк, Катерина Кулава. МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ ТА СІМЕЙ ........................................................................................................................122 Андрій Максютов. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДИТЯЧИХ ГРОМАДСЬКИХ РУХІВ НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІЗАЦІЇ СКАУТІВ .................................................................................................................................127 ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА Людмила Дяченко. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В НІМЕЧЧИНІ ...............................................................134 Олександр Коберник, Ірина Білецька. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПЕДАГОГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ШКОЛИ, СІМ’Ї ТА ГРОМАДИ ........................................................................................140 ПСИХОЛОГІЯ Василь Галузяк. КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ........................................................................................................146 Владислав Шахов. IЄPАPХIЯ ПСИХOЛOГIЧНИХ ДЕТЕPМIНАНТ POЗВИТКУ ПPOФЕСIЙНOЇ САМОСВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ...................................................................................157 Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 6 CONTENTS DIDACTICS Nataliia Vasylyshyna. INNOVATIVE TECHNOLOGIES OF ENGLISH LEARNING AS A COMPO- NENT OF SUCCESSFUL SOCIAL ADAPTATION IN THE FOREIGN LANGUAGE ATMOSPHERE ........... 7 Tamara Glazunova, Tetiana Dovhaliuk, Alla Lisnychenko, Hanna Tekliuk. THE USE OF INFOGRAPHICS AS A MEANS OF TEACHING ENGLISH SPEAKING SKILLS IN THE FIRST AND SECOND YEARS OF LANGUAGE SPECIALTIES .........................................................................................12 Volodymyr Shakhov, Natalia Lebedieva. FOREIGN LANGUAGE TEACHING: FOREIGN EXPERIENCE ........... 20 Kateryna Poseletska, Tetiana Solska, Hanna Maniatovska. FEATURES OF FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE AUDIT COMPETENCE OF TEACHERS OF PHILOLOGY WITH THE USE OF AUDIOBOOKS ....... 25 Tetiana Fadieieva. THE TELECOMMUNICATIONS TECHNOLOGIES IN TOURISM DEGREE COURSES ........... 32 THEORY OF UPBRINGING Olena Stoliarenko, Oksana Stoliarenko, Liudmyla Magas. ANTROPOLOGIC AND HUMANISTIC FACTORS OF TEACHING TOLERANCE TO MODERN YOUTH ................................................................40 Iryna Sukhopara. FORMATION OF EMOTIONAL AND SENSUAL EXPERIENCE OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN IN THE CONTEXT OF THE REQUIREMENTS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL ........45 Iryna Kholkovska, Vladyslav Mykhailov. VALUE ATTITUDE OF STUDENTS OF THE PEDAGOGICAL UNIVERSITY TO PHYSICAL CULTURE AS A PEDAGOGICAL PROBLEM................52 VOCATIONAL EDUCATION Elviza Abiltarova. THE PROBLEM OF FORMATION OF THE CULTURE OF SAFETY OF PROFESSIONAL ACTIVITY OF FUTURE OCCUPATIONAL SAFETY AND HEALTH ENGINEERS IN THE SCIENTIFIC LITERATURE .................................................................................................................60 Oleksandr Bilichenko. FORMATION OF PROFESSIONAL ETHICS OF FUTURE NURSES ......................66 Ruslan Hurin, Pylyp Terzi, Olena Nachynova. PEDAGOGICAL THINKING AS A COMPONENT OF THE FUTURE TEACHERS’ PERSONAL MATURITY ...................................................................................74 Bogdan Zonov. THE ESSENCE OF THE BASIC CONCEPTS OF COACHING IN THE UKRAINIAN HIGHER EDUCATION PROCESS ....................................................................................................................79 Larisa Likhitska, Lesya Starovoit. PREPARATION OF THE FUTURE ELEMENTARY SCOOL TEACHER TO THE INTEGRATED TEACHING OF ARTISTIC DISCIPLINES ...........................................85 Valentina Fritsyuk, Vasyl Fritsyuk. READY FOR INNOVATIVE ACTIVITY IN THE CONTEXT OF TEACHER'S PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT .................................................................................93 Nelina Hamska, Roman Gurevych, Nadiia Opushko. TRAINING OF FUTURE TEACHERS FOR PEDAGOGICAL ACTIVITY IN THE EDUCATIONAL AND COMMUNICATIVE ENVIRONMENT OF THE SCHOOL IN THE CONDITIONS OF PEDAGOGICAL PRACTICE ................................................99 Olena Shwets, Alla Kolomiiets, Yevhen Hromov, Dmytro Kolomiiets. NEW FUNCTIONS OF DESIGN IN THE AGE OF DIGITALIZATION AND PROSPECTS OF DESIGN EDUCATION DEVELOPMENT: ANALYSIS OF WORLD EXPERIENCE ..........................................................................107 SOCIAL PEDAGOGY Oleh Bezverkhyi. EMPIRICAL STUDY OF COMPLIANCE WITH THE RULES OF PROFESSIONAL ETHICS BY SOCIAL WORK SPECIALISTS ..................................................................................................112 Olena Shamanska, Nelia Burlaka. THE PHENOMENON OF LEADERSHIP IN MODERN SYSTEM OF PEDAGOGICAL RESEARCH ....................................................................................................................118 Tetiana Khlivniuk, Kateryna Kulava. METHODS OF SOCIAL COUNSELING FOR DIFFERENT CATEGORIES OF PERSONS AND FAMILIES ..............................................................................................123 Andrii Maksiutov. TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF CHILDREN’S SOCIAL MOVEMENTS ON THE EXAMPLE OF THE SCOUTING ORGANIZATION .............................................................................127 COMPARATIVE PEDAGOGICS Liudmyla Diachenko. THE REGULATORY FRAMEWORK FOR THE PROFESSIONAL TRAINING OF SECONDARY SCHOOL TEACHERS IN GERMANY .............................................................................134 Oleksandr Kobernyk, Iryna Biletska. FOREIGN EXPERIENCE OF PEDAGOGICAL PARTNERSHIP OF SCHOOL, FAMILY AND COMMUNITY .................................................................................................141 PSYCHOLOGY Vasyl Haluziak. COMPONENTS, CRITERIA AND LEVELS OF PERSONAL AND PROFESSIONAL MATURITY OF THE FUTURE TEACHER ....................................................................................................146 Vladyslav Shakhov. HIERARCHY OF PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF THE DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL SELF-CONSCIOUSNESS OF FUTURE PSYCHOLOGISTS .......157 7 ДИДАКТИКА УДК 37.01/.09. 811.111 (045) DOI 10.31652/2415-7872-2021-67-7-11 НАТАЛІЯ ВАСИЛИШИНА orcid.org/0000-0002-0003-9998 filologyN@gmail.com доктор пед. наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Національний авіаційний університет пр. Відрадний, 4, м. Київ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК КОМПОНЕНТ УСПІШНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ В АТМОСФЕРІ ІНОЗЕМНИХ МОВ Актуальність дослідження була доведена тим, що в Україні ми вільно розмовляємо близькими нам мовами, але іноземні знання є важливим способом спілкування між людьми, способом кращого знайомства з культурою країни, мова якої вивчається, посилення міжнародного співробітництва, що є необхідною вимогою для сучасної держави. Важливою прерогативою досягнення хороших результатів є здатність вчителя англійської мови активізувати розумову та комунікативну діяльність студентів, а також підвищити рівень їх залучення до навчального процесу. В нашому дослідженні ми представили поєднання інноваційних педагогічних технологій із традиційними, які дадуть можливість перейти від дисциплінарної моделі навчання до системи, організують творчу професійно орієнтовану діяльність студентів, забезпечать особистісно-зорієнтований процес навчання у закладах вищої освіти. Більше того, використання нетрадиційних форм навчання ми розглядаємо не як ефект новизни, а як засіб підвищення якості навчання. В рамках організації дослідження ми оптимально поєднали набір методів, дбаючи про те, щоб таке поєднання дало вичерпну інформацію про розвиток іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Використовувані методи повинні були забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та обізнаність студентів. Різноманітність методів, які були застосовані в цих педагогічних дослідженнях, можна класифікувати як на емпіричні методи дослідження, так і на теоретичні. В результаті цього ми отримали сукупність методологічних інструментів для досягнення ефективної сучасної освітньої атмосфери у вивченні іноземної мови, які є наступними: технологія групової навчальної діяльності, аудиторні обговорення, комунікативні можливості інтернету, різноманітні методи викладання лексики, позакласна робота з англійської мови та самостійна робота студентів над проектами. Більше того, практичне значення дослідження підтверджується творчими завданнями, які можна активно використовувати у навчальному процесі англійської мови на різну тематику. Ключові слова: іноземна мова; комунікативні вміння; техніки формування словникового запасу; позакласні заходи з вивчення англійської мови; проекти; інформаційні засоби навчання. NATALIIA VASYLYSHYNA Doctor of Pedagogical Sciences (D.Sc. in Pedagogy), Associate Professor of Foreign Languages Department National Aviation University Avenue Otradnyj, 4, Kyiv INNOVATIVE TECHNOLOGIES OF ENGLISH LEARNING AS A COMPONENT OF SUCCESSFUL SOCIAL ADAPTATION IN THE FOREIGN LANGUAGE ATMOSPHERE The ongoing paper is related to the events, that unfold in the world and in our country in recent times show, that people need to communicate, to solve problems through peaceful means, in the language of diplomacy, international language – English. Improving quality of education and facilitating educational procedure remains one of the most topical questions within the methods of teaching foreign languages, especially in high school, nowadays. In this research we have made an attempt to find possible solutions to this problem which range from using modern methods and approaches, developing teaching materials which meet the needs of students, implementing new technologies to creating a favorable emotional climate and stimulating learning motivation. As a result of this, we have provided a set of methodological tools for achieving effective contemporary educational foreign language atmosphere, which are as follows: the technology of group learning activities, classroom discussions, the communicative capabilities of the Internet, various vocabulary teaching methods, English learning extracurricular activities and self-independent project work. Moreover, the practical significance of the research is supported with the group of seven creative assignments that can be actively used in the English teaching process with various topics. Keywords: foreign language; communication skills; vocabulary teaching techniques; English learning extracurricular activities; projects; digital tools. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 8 Today there is a clear trend towards international expansion relations, international cooperation in various fields of science, technology, art and production, integration of Ukraine into the world community, and this, in its own turn, it is impossible to carry out without knowledge of citizens of the country of foreign languages. Therefore, Ukraine must train specialists in various fields, which is good speak at least one of the common European languages. Practice shows that for the successful development of the economy and security competitiveness in the world market requires not just translators, but specialists who speak foreign languages at a high level. The state is obliged to take care of vocational education strategy, forms an educated person and develops science. Science creates innovation, and innovation is a future that requires an intellectual personality. Integration into the European Community, modernization of higher education determine the need for optimal organization of the educational process with Ukrainian and foreign languages for non-language students [8]. The objective need to learn a foreign language is related to the focus on partnership with foreign countries, with increasing the role of foreign languages no not only as a means of professional communication, but also as a means of achievement social success [1; 2]. The needs of society determine a qualitatively new content and purpose of education, perfect command of the Ukrainian language as an important component professional training of specialists in various fields. Orientation of higher education on comprehensive speech development of students, strengthening their speech skills and improving the ability to correctly and clearly convey their thoughts, reinforcements linking the content of students ’learning with their future professional activity is the foundation on which the whole educational should be based process from any specialty. Strong knowledge of the English language contributes effective mastering of professional disciplines, creative growth of personality, formation of the national mentality of the person [4]. Experience shows that in the case of the use of the latest technology significantly increases the motivation to learn, students understand the need mastering theoretical knowledge and satisfying their professional skills in a timely manner interests; their responsibility and independence are formed [1]. If in case application of traditional technologies the student is always in the position of who learns, the latest technology stimulates him to perform various roles, contributing to the development of the personality of the future professional. In the process of training future professionals in the educational process elements of various pedagogical technologies are used: information, interactive learning, personality-oriented learning, group learning educational activities, etc., which are quite thoroughly analyzed in the scientific literature by M. Chepil and M. Fitsula and, of course, worth noting [3]. For example, the technology of group learning activities or technology collective communicative mastery of foreign language communication skills in the study of a foreign language is used as often as possible, because it allows you to solve some educational problems:  between motivation and stimulation of learning, as collective learning forms and develops motivation of students in cooperation;  between passive-contemplative and active-transforming species learning activities, as collective learning includes everyone student in active work in pairs and microgroups;  between psychological comfort and discomfort: collective ways learning creates conditions for lively, relaxed communication;  between subject-subject and subject-object relations [3; 4]. According to Jim Scrivener, the teacher’s main role is to “help learning to happen,” which includes “involving” students in what is going on “by enabling them to work at their own speed, by not giving long explanations, by encouraging them to participate, talk, interact, do thing [5]. I. Broughton adds that “the language student is best motivated by practice in which he senses the language is truly communicative, that it is appropriate to its context, that his teacher’s skills are moving him forward to a fuller competence in a foreign language”. Briefly put, the students are the most active element in this process. The teacher is here not to explain but to encourage and help students to explore, try out, make learning interesting. C. Jack Richards also highlights the communicative competence which is, as he defines it, “being able to use the language for meaningful communication” [6]. V. Ronald White articulates three principles of modern methodology: firstly, “the primacy of speech”; secondly, an emphasis on “the centrality of connected text as the heart of teaching-learning process”; and thirdly, an “absolute priority of an oral methodology in the classroom” [4]. Aim of the article is to give a complex theoretical review of modern methodology in teaching English along with coming up with meaningful examples of practical tasks that can be used during educational process in modern time. Speaking teaching methods. In paradigm of foreign language acquisition, classroom verbal interchanges among teachers and students occur in the field of target communicative discourse. It is evident, that participants` strongest Дидактика 9 and most direct intentions ought to be with the spoken language. On the fundamental idea of human development, the complexity of language picture of the world is generated by coexistence of two higher forms of human nature that can be defined as homo intellectualis and homo lingualis. Moreover, the interaction of such concepts as «language» and «mind» creates the direction for linguistic study in its connection to the linguoculturological approach. Communication only takes place when individuals make use of sentences to perform a variety of different acts of an essentially social nature. We do not communicate by composing sentences, but «by using sentences to make statements of different kinds» [3]. Thus, teachers must realize how to create the appropriate climate for classroom discussions by building relationships, using accountability strategies, and providing support for culturally and linguistically diverse students. Educators must consider the questions they ask, listen carefully to student responses, and then respond to them while keeping the discussion focused on a particular set of the objectives. Tutors need to be able to identify the best opportunities for discussion within a teaching unit and which strategies can best help them realize those intentions. No doubts, successful instructors «produce» successful students, so teachers need to have a clear vision of how to collect data and analyze conversational activities. Through this process they can improve the skills in leading discussions [6; 7]. Possible Task for Discussion. Positive Topics: “If you could spend a day with anyone, whom would you choose?; If you had to name a clever thing that you have done, what would it be?; If you wanted to reward yourself what might you do to celebrate?; What is one thing about your life that you would not change?; What are you not spending enough time doing?; What is one of your strengths?; If you are feeling unmotivated, who helps you get yourself going?; What subject in school turned out to be your favorite?; If you could magically do one thing, what would you do?; What always makes you feel good about yourself?; If you won a five-minute shopping spree at any store, where would you choose?; If you won a million dollars, what might you change about your life?; How might people improve their self-esteem?; What group would you like to be a part of?; What is a goal you have and how will you achieve it?; What honor have you received in the past that you are proud about?; If you learned you only had six months to live, how would you spend your time?” [2]. In the process of forming the skills of foreign language communication of future professionals information technologies (various computer technologies) are also widely used programs, multimedia presentations, including software Microsoft Office – Excel, Word, Access, Outlook, Visual Basic, PowerPoint and others standard and professional programs) [4; 5]. Using the communicative capabilities of the Internet, students improve writing, reading and critical thinking skills, browse movies, make a brief analysis of them, participate in online discussions for choice, asking their questions and answering questions from other representatives discussion group, make literary reports. We can say that the student is immersed in the environment of real language with its features conversational style, slang, idioms. It should be noted that thanks to information technology, learning the student can be considered both as an object and as a subject of study. Student moves to a new category due to the fact that the form is computer training is individual, independent, although carried out in general method. The computer as a learning tool is also a learning tool (hardware), and the subject of study – the teacher software). The changing role environment makes it necessary to reconsider learning theory. Computer training makes it possible to take into account individually – the subjective properties of each student [2; 5]. A variety of forms of presentation of material (video, audio, graphics, animation, printed text) increases interest and decreases at the same time fatigue that inevitably occurs when working with a computer. In addition, psychological features of perception are also taken into account. Duplicate material for through various methods of information transfer enhances the impact on students, who are studying. Vocabulary teaching methods. The results of practical research and their own teaching experience prove that copying definitions from vocabulary is not an effective method of learning new vocabulary. Passive learning, in general, it can hardly be called effective. It is established that students need a varied coverage of the word before they understand the word and will be able to use it. They need to learn words in context, not lists from new words. In addition, students should see vocabulary in context and to understand its meaning, they must also understand how it is applied in text. The best way to introduce new vocabulary is to read texts or listening to tracks to see and hear these words in action [7; 8]. The main reason for reading texts in class is the introduction of new vocabulary for students. As we read to understand how words are used, we can ask them to perform tasks such as: connect words from the text with them definitions, find words in the text with the opposite meaning or explain the meaning of these words. It should also be noted that when introducing new vocabulary, we must first ask students about the meaning of these words because for some students from a higher level of speech skills, this vocabulary is not new. To motivate and interest students more during lexical games can be used to learn new vocabulary. There are many games that are most suitable for use when learning vocabulary. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 10 One is the so-called Pictionary, which is what players should graphically draw words and then guess their meanings using data drawings. Another example is a game like charades when participants must demonstrate the title of the book or film by their actions [6; 7]. To motivate and interest students more during lexical games can be used to learn new vocabulary. There are many games that are most suitable for use when learning vocabulary. One is the so-called Pictionary, which is what players should graphically draw words and then guess their meanings using data drawings. Another example is a game like charades when participants must demonstrate the title of the book or film by their actions. Vocabulary quizzes. 1. Complete the sentences with the missing words. The first and the last letters of the words have been given. – He’s very s___p despite his age; he plays chess as well as when he was young and learns to use new technologies. – The sketch we prepared for the school show was quite i t and we wondered whether our teacher would approve of it. – I’ve been a f __l fan of Liverpool Football Club all my life. – It’s not easy dealing with o __e people – if they won’t change their minds despite all arguments, what can you do? – To me, being c ___e – careful not to hurt other people – is perhaps the most important quality of all [7]. 2. Complete the sentences with the adjectives from the box. There are more words than you need (dizzy, fair, forthright, free, imposing, iron). – We never thought our film would reach the___heights of an Academy Award. – Standing in front of me was a man of ___stature. I found myself looking straight into the pattern on his tie. – I don’t believe it’s really possible to force anyone to learn anything. People can only learn effectively of their own will. – I think I’ve already done more than my ___share of the work on this project and now it’s time for the others to do something. – He spoke in a very _____ manner, which offended some people [6; 7]. 3. Complete the sentences with the missing prepositions. – There’s no point in complaining; we just have to be brave and get with it. – What could I do? I just put a brave face and pretended that nothing had happened. – He tried hard to blot the bad memories of his childhood, but they kept coming back in his dreams. – As they listened to the speaker, the audience ___nodded approval. – I try to see the best others, but they don’t always make it easy! [7; 8]. English Learning Extracurricular Activities. If the goal of foreign language teaching is communicative competence, which includes language, speech, strategic and socio-cultural, then it can successfully implement only combining innovative technology with traditional methods, curricular and extracurricular. Properly organized extracurricular activities enables significant expansion potential student dictionary, covers a wide range of issues and questions that are up to the academic level of study. Group work has the type, structure, nature of the use of elements focuses on the optimization of linguistic interest and cognitive activity in the ability to work with a dictionary that allows you to consolidate the learning of vocabulary, phraseology, proverbs, promotes the development of logical thinking, improve skills of expressive reading and emotional broadcast, such as: “A barking dog never bites. A bird in the hand is worth two in the bush. A cat may look at a king . A chain is only as strong as its weakest link . A change is as good as a rest. A dog is a man's best friend. A drowning man will clutch at a straw. A fish always rots from the head down. A fool and his money are soon parted. A friend in need is a friend indeed. A golden key can open any door. A good beginning makes a good ending. A good man is hard to find. A house divided against itself cannot stand. A house is not a home.” [8]. Projects as Modern Teaching Methods. In modern methods these measures are defined as projects, that is innovative technology, which features is an independent search of necessary information, its creative transformation in the materialized product (product, script, poster, multimedia presentation). Search activities, ability to plan, ability to get knowledge, to form a creative approach to the use of knowledge in practice, and is a factor to ensure the effectiveness of knowledge. To exemplify these creative activities we propose such project topics for business studies students as follows: “Effect Of Twitter Ban On Mobile Data Usage”, “Effect of Employee’s Commitment on Organizational Performance: A Study of First Bank Plc”, “Effective communication as a tool for good management a case of Nestle Nig. Plc”, “The Impact of Dispute Settlement on Organizational Performance”, “Effect of Marketing management support system on organizations’ decision making”, “Effect of Coronavirus On Small Medium Enterprises Performance” [4; 5]. Conclusions. Today knowledge of foreign languages becomes one of the conditions of professional competence and demand on such specialists in the future will grow more and more. Modern domestic specialists must not only Дидактика 11 be able to read and translate special foreign literature, but also to enter into business and interpersonal contacts. Exactly therefore, the function of a foreign language as a means is becoming increasingly important formation of professional orientation, deepening interest in the future professions, attempts to obtain knowledge from various sources, one of which is mastering a foreign language, which gives the opportunity to get acquainted with the achievements science and practice in the relevant field abroad and use them in professional activities, participate in international projects that are implemented in Ukraine, to continue studies in one of the foreign countries, to be engaged research, work in foreign firms, charities foundations and organizations, which appear more and more in Ukraine every year. Thus, the current level of development of computer technology and the software provides ample opportunities to upgrade and increasing the efficiency of learning a foreign language remotely. Using the latest multimedia technologies in the remote educational process diversifies it, increases the efficiency of learning material, automates the learning process and control knowledge. Therefore, it is no accident recently, the number of young people studying for non-traditional technology, is constantly growing. Learning tools for learning a foreign language remotely give students the opportunity to study the curriculum of any curriculum institution anywhere at a time convenient for them, carrying a set of tools teaching. The success of distance learning of a foreign language depends on the ability Teaching programs and distance learning courses provide language learning at levels of full-time study. Consequently, the future prospects of our research we see in creation specialized thematic English learning courses for students’ self-work using digital tools. References 1. Arutyunova N. (1999) The language and the human world. M: The languages of Russian Culture. 896 p. 2. Bortnikova T. (2013) Development of Intercultural Competence through Students’ SocioCultural Activity. Thesis Collection. V. 19, № 2. С. 475 – 480. 3. Douglas H. (2007) Teaching Principles, An Interactive Approach to Language Pedagogy, Third Edition. P.569. 4. Harasim L., Hiltz S., Tells L., Turoff M. (1995) Learning Networks: a Field Guide to Teaching and Learning on line. Cambridge MA: MIT Press. 145 p. 5. Humboldt W. (1985) Language and cultural philosophy. M : Progress. 450 p. 6. Henning J. (2008) The Art of Discussion-Based Teaching: Opening Up Conversation in the Classroom. New York : Routledge. P. 56 – 78 7. Hughes R. (2011) Teaching and Researching: Speaking (Applied Linguistics in Action). 2nd ed. Pearson Education Limited. 197 p. 8. Littlewood W. (1991). Communicative Language Teaching. Cambridge: CUP. P. 34 – 56. УДК 378.147.091.33:811.111 DOI 10.31652/2415-7872-2021-67-11-19 ТАМАРА ГЛАЗУНОВА кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця ТЕТЯНА ДОВГАЛЮК кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця АЛЛА ЛІСНИЧЕНКО кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри англійської філології Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця ГАННА ТЕКЛЮК кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри англійської філології Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця ВИКОРИСТАННЯ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВИХ КУРСАХ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У статті окреслено визначення, класифікацію й види інфографіки, а також переваги, можливості, доречність та важливість використання інфографіки як засобу навчання англомовного усного мовлення на початкових курсах Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 12 мовних спеціальностей. Розглянуто досвід факультету іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського в розвитку й оцінці діалогічного та монологічного мовлення англійською мовою, наведено приклади вправ з використанням інфографіки для реалізації цієї мети. Ключові слова: інфографіка, усне мовлення, монолог, діалог, початкові курси, мовні спеціальності. TAMARA GLAZUNOVA Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia TETIANA DOVHALIUK Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia ALLA LISNYCHENKO Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia HANNA TEKLIUK Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia THE USE OF INFOGRAPHICS AS A MEANS OF TEACHING ENGLISH SPEAKING SKILLS IN THE FIRST AND SECOND YEARS OF LANGUAGE SPECIALTIES The article outlines the definition, classification and types of infographics, as well as the advantages, relevance and importance of using infographics as a means of teaching English speaking skills in the first and second years of language specialties. The experience of the Faculty of Foreign Languages of Vinnytsia State Pedagogical University named after M. Kotsyubynskyi in the development and evaluation of English speaking skills through infographics is considered and the examples of infographics practical application are given. Visual aids play an important role in teaching foreign languages. According to the didactic principles of pedagogy, the effectiveness of learning grows if visual aids have not only an illustrative function, but also a cognitive one. Verbal-imaginary aids have both these functions. The development of computer technologies has made it possible to represent such functions in the form of infographics. Infographics has a considerable number of advantages. It has logical structure and convenience, allows to give a vast amount of information in a concise form, provides the subject matter of speaking, contributes to interaction, encourages meaningful speaking during individual, pair and group work. Also, with the help of symbolic visualization tools: graphics, illustrations, design, animation, maps, electronic resources, videos and other elements of interactivity, infographics makes students use their vocabulary more easily and quickly, practise dialogic units or grammar structures, better understand and memorize information. The work on the development of students’ English speaking skills in the first and second years of universities is an important and at the same time challenging task that requires considerable attention and effort both from teachers and students. The best solution to this problem, in our opinion, is the use of infographics, because it acts as visual, informational and verbal aids, stimulates mental activity, critical thinking, promotes initiative and interactivity of speech, develops imagination and creativity of students, and thus, has an important motivational function. Keywords: infographics, speaking, monologue, dialogue, the first and second years of university, language specialties. Згідно сучасних вимог нашого суспільства, кожний громадянин повинен прагнути до постійного саморозвитку та набувати умінь та знань, які є нагальними у XXI столітті. Як зазначено у державній постанові, студенти шостого рівня кваліфікації Національної рамки кваліфікацій (бакалавр) повинні вміти вільно спілкуватися з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань з колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством у цілому, використовуючи іноземну мову у професійній діяльності та дослідженнях [7]. Відповідно до цього, перед закладами вищої освіти стоїть завдання пошуку та застосування ефективних методів, форм та засобів навчання усного іншомовного (англомовного) мовлення та паралельно з цим розвитку навичок критичного мислення, міжособистісного спілкування, інфомедійної грамотності, уяви й творчості в студентів, починаючи вже з початкових курсів. Питанням навчання іншомовного усного мовлення займалися такі вчені як Л.Петриця, яка досліджувала специфіку навчання усного іншомовного мовлення студентів мовних спеціальностей у педагогічних закладах вищої освіти (далі ЗВО); Устименко О., яка вивчала навчання іншомовного монологічного мовлен- ня в аспекті компетентнісного підходу; Д.Терещук, яка дослідила особливості розвитку іншомовних комуні- кативних стратегій у говорінні. Також Щербина М. описала різні тенденції методики навчання іншомовного діалогічного мовлення, О.Черняхович розглядала роль ситуативності в навчанні діалогічного мовлення, Н. Хілько досліджувала діалогічне мовлення як засіб розвитку креативного мислення студентів тощо. Тема використання наочності у навчанні іноземних мов висвітлена у роботах А. Безрукувої, Д. Корінної, Я. Переверзеєвої, А. Басіної. Сутність та види інфографіки було описано в працях D. Adams, Дидактика 13 A. Costill, L. Mol, M. Smiciklas, M. Stewart, R. Willmer, L. Robinson; переваги інфографіки для навчального процесу було окреслено О. Вовк та Р. Черемиським. Однак робіт, які б були присвячені розвитку англомовного усного мовлення за допомогою використання інфографіки на початкових курсах мовних спеціальностей у педагогічному ЗВО недостатньо, що зумовлює актуальність даного дослідження [11; 10]. Метою статті є визначення можливостей розвитку англомовного усного мовлення за допомогою використання інфографіки на початкових курсах мовних спеціальностей у педагогічному ЗВО. Залежність ефективності засвоєння навчального матеріалу від різних видів його чуттєвого сприйняття знайшла своє відображення в одному з головних дидактичних принципів навчально-виховного процесу – принципі наочності. Проблема застосування наочності в навчальних цілях вивчалась Я.А. Коменським, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервегом, К.Д. Ушинським та ін. У навчанні іноземних мов, зокрема англійської, велику роль відіграє наочність, тому що вона слугує тим засобом, який створює систему відображення об’єктивного світу у формах іноземної мови, вибудовує іншомовне середовище, яке забезпечує вивчення матеріалу на основі живого й безпосереднього сприйняття учнями явищ, процесів або їх зображень [1; 5] і, таким чином, є «важливим невід’ємним компонентом навчального процесу з іноземної мови» [4]. А. Басіна зазначає, що наочність підвищує інтерес і увагу студентів до вивчення англійської мови, сприяє глибокому розумінню навчального матеріалу, ґрунтовному осмисленню та міцному засвоєнню іншомовного матеріалу [4]. Відповідно до В. Черниш, наочні засоби навчання сприяють розвитку мислення студентів, а також їх мовленнєвих умінь за рахунок залучення студентів до активного творчого процесу мовленнєвої діяльності, та у взаємодію один з одним. Дослідниця зауважує, що згідно теорії взаємодії, учні засвоюють іноземну мову краще, якщо вони взаємодіють з усіма аспектами свого оточення [13]. Існують різні класифікації наочності. Відповідно до однієї з них, науковці розрізняють візуальну, аудіальну, кінестетичну і мовну наочності, підкреслюючи тим самим, що в утворенні психічного образу можуть брати участь усі органи чуттів людини. Згідно загальної класифікації засобів навчання (далі ЗН) для розвитку умінь діалогічного мовлення, яку розробила В. Черниш [13], усі ЗН поділяються на групи згідно таких критеріїв: залучення технічного обладнання (технічні й нетехнічні) та каналу сприйняття матеріалу (вербальні, невербальні/зображальні, вербально-зображальні опори, аудіовізуальні й аудитивні ЗН). Візуальна інформація може бути подана засобом діаграм, «стратегічних» карт (roadmaps), променевих схем- павуків (spiders), каузальних ланцюгів (causal chains), структурно-логічних схем тощо. Важливим є твердження науковців про те, що відповідно до педагогічної закономірності, ефективність засвоєння підвищується, якщо наочність у навчанні виконує не лише ілюстративну, а й когнітивну функцію. Саме ця функція властива вербально-зображальним опорам. Розвиток комп’ютерних технологій дозволив відобразити такі опори у формі інфографіки. Чимало дослідників (наприклад, Adams, Costill, Smiciklas, Mol, Willmer, та ін.) погоджуються, що інфографіка – це графічне візуальне представлення даних, інформації та знань, призначених для швидкого та чіткого подання складної інформації [14; 15]. Інші дослідники вважають, що інфографіка – це передача інформації та складних даних у схематичних зображеннях, які набагато легші для сприйняття та розпізнавання. Інфографіку також називають інтерактивною візуалізацією даних та дизайном інформації [20]. З педагогічної точки зору, Matrix та Hodson підкреслюють, що використання інфографіки – це педагогічний підхід або педагогічна стратегія, в якій учні передають інформацію та ефективно запам'ятовують й використовують її. Таким чином, інфографіка може бути інструментом обміну інформацією [18]. Ми, в свою чергу, вважаємо доречним використовувати таке робоче визначення терміну “інфографіка” для даної статті: це інструмент донесення інформації в більш лаконічній формі; це зображально- інформаційний блок, створений за допомогою зображення та текстових вкраплень, які мають смислове навантаження та мотивують студентів до говоріння [16]. Інфографіка має такі переваги як організованість, зручність, технологічність, дозволяє надати необхідний обсяг відомостей в компактному вигляді та організувати діалогічне мовлення в парах чи групах, обговорення чи дискусію, тощо. Також інфографіка за допомогою знакових засобів візуалізації: графіків, ілюстрацій, дизайну, анімації, карт-схем, електронних ресурсів, відеосюжетів та інших елементів інтерактивності, дає змогу легше і швидше застосувати лексику, діалогічні єдності чи граматичні явища на практиці, краще зрозуміти і запам’ятати інформацію [14]. Інфографіку класифікують за такими критеріями:  за методами презентації (статична, анімаційна, інтерактивна);  за дизайном (у формі таблиці, цифр, графіка, карти, списку, та ін.);  за метою (статистична, освітня, хронологічна, інформаційна, персоналізована, та ін.);  за видом обробки тексту (з додаванням картинок, електронна, заснована на тексті, графічна) [14; 19]. До найбільш розповсюджених видів інфографіки належать такі: Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 14  статична, яка допомагає відображати цифри і факти. До цього виду інфографіки можуть відноситись діаграми та графіки;  у формі графіка;  у формі списку;  інтерактивна, з метою висловлення власної думки;  з додаванням картинок;  у формі таблиці;  ланцюжок дій та послідовностей, який відображає певний процес;  динамічна, яка показує динаміку розвитку, наприклад, життя людини; компаній, магазинів, товарів;  відео-інфографіка, яка являє собою ті ж самі блоки, графіки і написи у відео-форматі. Її можна доповнити голосовими поясненнями або увімкнути відео- інфографіку і музичний ряд. Три основні характеристики, які забезпечують ефективність методів візуальної комунікації, сформу- льовані Д. Ланкау, такі: привернення уваги; сприяння розумінню; сприяння засвоєнню інформації [17]. З огляду на описані вище види та характеристики інфографіки, ми вважаємо абсолютно доречним її застосовування як засобу навчання англомовного усного мовлення на початкових курсах мовних спеціальностей. Далі, для кращого розуміння потенціалу інфографіки в навчанні англомовного усного мовлення, пропонуємо спочатку більш детально ознайомитися з метою та змістом навчання говоріння на початкових курсах мовних спеціальностей. Говоріння є продуктивним видом мовленнєвої діяльності, що пов’язане з передачею усних повідомлень будь-яких видів від мовця до слухача. Метою навчання говоріння на мовних спеціальностях ЗВО є розвиток комунікативної компетентності в цьому виді мовленнєвої діяльності, що включає повний комплекс навичок та вмінь необхідних для створення усних мовленнєвих висловлювань, які є адекватними з точки зору мовних, мовленнєвих, соціокультурних норм, вимог ситуації, власних намірів та взаємин співрозмовників [8]. Етапи формування комунікативної компетентності в говорінні на мовних спеціальностях ЗВО поділяються на початковий, основний та просунутий. Початковий етап охоплює початкові (1-2) курси. Метою навчання говоріння на цьому етапі згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти є оволодіння основами усного мовлення на рівні В2 (Загальноєвропейські рекомендації) [3]. Програма з навчання англійської мови в університетах/інститутах (далі Програма) виділяє більш конкретизовані кінцеві рівні володіння говорінням по завершенню початкового етапу навчання, а саме – В2.1 для діалогічного мовлення та В2 – для монологічного. Такий поділ, можна пояснити тим, що діалогічне мовлення є складнішим за своєю природою, через такі свої якості як інтерактивність, ситуативність та спонтанність, на відміну від монологічного мовлення, яке є одностороннім та нерідко підготовленим, як, наприклад, у випадку публічного виступу. Ці фактори, в свою чергу, впливають на визначення цілей та змісту навчання на кожному з етапів навчання усного мовлення. Головною метою навчання говоріння на початковому етапі є формування та розвиток відповідних специфічних вмінь. Нижче пропонуємо спершу розглянути вміння, висвітлені у Програмі, які є спільними для англомовного діалогічного та монологічного мовлення на зазначеному підрівні В2.  чітка та зрозуміла артикуляція;  використання базових просодичних засобів ( інтонації та наголосу) для різних комунікативних цілей;  використання широкого діапазону основних структур та лексичних одиниць необхідних для реалізації визначених у програмі комунікативних функцій ( приклад вправи з інфографікою);  здатність перевіряти чи мовлення слухається та правильно розуміється слухачами;  здатність виправляти себе та пояснювати незрозуміле у випадку нерозуміння з боку слухачів [8]. До вмінь, які характерні в основному для діалогічного мовлення на рівні В2.1, можна віднести наступні:  увійти в розмову без підготовки;  підтримувати розмову або дискусію;  попросити повторити, перефразувати, пояснити висловлювання;  висловлювати власні погляди та думки;  запросити співрозмовника висловити власні погляди та думки;  заохочувати співрозмовника до продовження розмови, бесіди, дискусії;  повторювати частину того, що сказав співрозмовник, для підтвердження взаєморозуміння;  попросити надати якісь вказівки та слідувати їм;  попросити про та отримати більш детальну інформацію;  проявляти ініціативу в розмові;  давати відповіді на подальші запитання після зробленої презентації, доповіді [8]. Дидактика 15 Вміння, які є характерними в основному для монологічного мовлення на рівні В2, є такими:  коротко коментувати думки та погляди співрозмовника;  давати прості вказівки та інструкції;  підсумовувати отриману інформацію та коментувати її;  робити описи людей, місць, об’єктів та процесів;  розповідати прості історії;  розказувати про несподівані випадки та пригоди;  у подробицях висвітлювати отриманий досвід;  наводити розгорнуту аргументацію;  робити коротку підготовлену презентацію [8]. Як зазначалося вище, такий фактор, як психолінгвістичні особливості та рівень складності однієї з форм усного мовлення, а саме – діалогічної, може також впливати на такі аспекти як зміст навчання (тематики та ситуації спілкування, мовний та мовленнєвий матеріал, комунікативні функції та цілі) й основні види роботи та об’єкти контролю на цьому етапі. Так, наприклад, на факультеті іноземних мов (далі ФІМ) Вінницького державного педагогічного університету, з огляду на описані вище аргументи, основний акцент протягом першого року навчання англомовного усного мовлення робиться на розвитку вмінь саме монологічного мовлення. Основним видом роботи тут є опис фото та картинок за тематикою, що визначається робочою програмою та технологічною картою для 1 курсу, а саме – “Family Relations”, “Dwelling”, “Daily Program”, “Seasons and Weather”, “Shopping”. На підсумковий контроль наприкінці першого року навчання виноситься такий ускладнений вид описово-розповідного мовлення як порівняння та контрастування фото/картинок, який є традиційним для міжнародних мовних екзаменів різних рівнів та форматів. Під час підсумкового оцінювання першокурсник має продемонструвати наступні вміння: використання активного вокабуляру та базових граматичних структур, володіння типовими фразами- кліше, що використовуються для порівняння та контрастування картинок/фото, вміння оцінювати ситуацію, висвітлену на фото/картинці, висловлювати особисту думку/ вподобання/ставлення щодо теми з фото/картинки, давати відповіді на подальші запитання викладача/екзаменатора по змісту фото/картинки. Далі пропонуємо розглянути приклади завдань із використанням інфографіки з метою розвитку вмінь монологічного мовлення на цьому етапі навчання. Рис. 1. Приклад інфографіки 1. (Ілюстративний матеріал запозичено з підручника Chandler D., Hastings B., Hegedus K., Uminska M. Longman Exam Activator. Classroom and Self-Study Exam Preparation. Pearson Education Limited. 2010.) Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 16 Тип вправи А): комунікативна рецептивно-продуктивна нижчого рівня, максимально керована. Мета: розвиток вмінь монологічного мовлення. Вид опори: структурно-логічна схема з використанням картинок/фото. Інструкція до вправи А): Look at picture A and complete the description using the prompt above. Основною метою даної вправи є навчити студентів логічно та послідовно описувати зміст та надавати оцінку подіям на рівні однієї картинки з опорою на структурно-логічну схему та зображення. Наступним етапом роботи може бути підготовка студентів до опису вже двох тематичних картинок, що вимагатиме від них мовленнєвих та мисленнєвих умінь більш високого порядку – порівняння та контрастування, аналізу та синтезу, оцінювання, персоналізації (співвіднесення з власним досвідом). Тут можна запропонувати наступну вправу: Тип вправи Б): комунікативна рецептивно-продуктивна вищого рівня, мінімально керована. Мета: розвиток вмінь монологічного мовлення. Вид опори: природня, зображальна, невербальна. Інструкція до вправи 1 Б): Pictures A and B show people learning in two different situations. Compare and contrast the pictures. Say what the general atmosphere is in both pictures and give your opinion on both of them. Протягом другого року навчання усного мовлення на ФІМ питома вага приділяється розвитку вмінь діалогічного мовлення різних функціональних типів – діалогу етикетного характеру, діалогу-обміну враженнями / думками, – розпитування, – дискусії, змішаних типів діалогу в рамках таких тем як: “Jobs and Professions. Teaching as a Career”, “Medicine and Health”, “Communication and Technologies”, “Education”, “Sports and Games”, “The British Isles”, “Travelling”. Об’єктом підсумкового контролю з англомовного усного мовлення на другому курсі є здатність студента вести непідготовлений діалог за запропонованою ситуацією з циклу тем, що вивчалися протягом семестру. Під час відповіді на екзамені другокурсник має продемонструвати наступні вміння: чіткість та плавність мовлення, інтонаційно правильне оформлення реплік діалогу, широкий діапазон граматичних структур, активного вокабуляру, клішованих фраз, комунікативних функцій; вміння ініціювати розмову та реагувати на репліки співрозмовника, підтримувати, продовжувати та завершувати бесіду, підтримувати зоровий контакт, використовувати, за необхідності, невербальні засоби спілкування – міміку та жести. Робота над розвитком умінь діалогічного мовлення на 2 курсі навчання відбувається у ході двох основних етапів – тренування (комунікативні вправи нижчого рівня із використанням штучних вербальних, вербально-зображальних опор) та практики (комунікативні вправи вищого рівня із використанням природніх вербальних, вербально-зображальних та зображальних опор). Ми вважаємо, що ефективним навчальним матеріалом та одночасно засобом навчання на цих двох етапах може виступати інфографіка, а саме такі її види як зображально-інформаційна, інтерактивна (з висловленням власної думки / обміну думками), з додаванням картинок/фото. Нижче, розглянемо типові приклади завдань із використанням інфографіки для розвитку вмінь діалогічного мовлення на цих двох етапах в межах теми “Medicine and Health”. 4. STUDENT A: PATIENT Problem: You sprained your ankle Duration: You sprained this morning Previous medication: you took o painkiller 4. STUDENT B: DOCTOR Problem: Sprained ankle When? Previous medication? Prescribe: painkillers whenever you have the pain Extra advice: Keep your foot elevated, and put ice on it for 24 hs. Рис. 2. Приклад інфографіки 2. Тип вправи: комунікативна рецептивно-продуктивна нижчого рівня, максимально керована Мета: розвиток вмінь діалогічного мовлення на рівні мікродіалогу Вид опори: штучна, функціональна схема, вербально-зображальна. Інструкція до вправи: Arrange a talk between a doctor and a patient. Student A (Patient) – describe your medical problem in much detail using the information from your role card. Student B (Doctor) – listen to the patient’s complaints and give advice using the information from your role card. Основною функцією даної вербально-зображальної опори (інфографіки) є забезпечити студентів змістом та стратегіями розвитку діалогу. Дидактика 17 Рис. 3. Приклад інфографіки 3. (Ілюстративний матеріал запозичено з мережі Інтернет. URL: https://www.nia.nih.gov/health/infographics/5-ways-make-most-your-doctor-visit ) Тип вправи: комунікативна рецептивно-продуктивна нижчого рівня, частково керована Мета: на розвиток умінь діалогічного мовлення Вид опори: змістова, «памя’тка». Інструкція: Arrange a talk between a patient and a doctor. Make the most of the tips from the prompt above. Особливістю цього виду опори ( інфографіки) є те, що вона лише визначає орієнтовний зміст розмови, але не саму структуру. Крім того, опора у даному випадку передбачена лише для одного з співрозмовників – «пацієнта». Тому, цю роль буде доречним запропонувати студенту з нижчим рівним мовної підготовки та автономності в усному мовленні або ж запропонувати студентам потім помінятися ролями. Рис. 4. Приклад інфографіки 4. (Ілюстративний матеріал запозичено з мережі Інтернет. URL: https://www.dreamstime.com/prevention-covid- infographic-poster-doctor-medical-mask-coronavirus-protection-image178417189 ) Тип вправи: комунікативна рецептивно-продуктивна вищого рівня, мінімально керована. Мета: розвиток вмінь діалогічного мовлення Вид опори: змістова, «пам’ятка». Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 18 Інструкція: You are two friends who are concerned with the current COVID-19 situation. Speak about the preventive measures that should be taken and their crucial role for the individual and society safety. Отже, робота над розвитком вмінь англомовного усного мовлення на початковому етапі (1-2 курси) є важливим та водночас непростим завданням, що вимагає значної уваги та зусиль як з боку викладача, так і студентів. Разом з тим, правильно організована та систематична робота над говорінням вже на цьому етапі дозволить закласти міцний фундамент для розвитку цього вміння на старших курсах і допоможе студентам в якісному та ефективному опануванні іншими фаховими дисциплінами, що викладаються виучуваною іноземною мовою. Ефективним вирішенням цього завдання, на нашу думку, є використання інфографіки, оскільки вона має цілий ряд переваг, а саме – виступає одночасно візуальною, інформаційною та вербальною опорою, стимулює розумову активність, критичне мислення студентів, сприяє ініціативності та інтерактивності їх мовлення, уяви та творчості, а відтак, виконує ще й важливу мотиваційну функцію. Література 1. Безрукова А. Р., Курінна Д. Наочність як ефективний засіб у навчанні іноземної мови у початковій школі. URL: https://library.udpu.edu.ua/library_files/ukr-turkmen_visnuk/2017_1/4.pdf (дата звернення: 15.12.20). 2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Наук. ред. українського видання С. Ю. Ніколаєва. Київ. 2003. 273 с. 3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник. Вид. 2-е, випр.. і перероб./ Кол. авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої. К.: Ленвіт, 2002. 328с. 4. Переверзєва Я. О. Застосування наочності для формування лексичних навичок в учнів основної школи у процесі вивчення другої іноземної мови (французької). URL: http://eprints.zu.edu.ua/Переверзяєва/pdf (дата звернення: 16.12.20). 5. Петриця Л. Специфіка навчання усного іншомовного мовлення студентів мовних спеціальностей у педагогічних ВНЗ. Молодь і ринок. 2012. № 3. С. 122-126. 6. Постанова «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» від 23 листопада 2011 р. № 1341 Київ, Кабінет міністрів України. 7. Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект. Колектив авт.: С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей, Ю. В. Головач та ін. Київ. 2001. 245 с. 8. Тарнопольський О. Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. Навчальний посібник. Київ. 2006. 248 с. 9. Терещук Д. Г. Особливості розвитку іншомовних комунікативних стратегій у говорінні. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2012. № 3. С. 74-78. 10. Устименко О. М. Навчання іншомовного монологічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу. Іноземні мови. 2013. № 1. С. 3-9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2013_1_2 11. Чернилевський Д.В. Технология обучения в высшей школе : учебное издание/ под ред. Д.В. Чернилевского. Москва. Экспедитор, 1996. 288 с. 12. Черниш В. В. Засоби формування іншомовної компетенції у діалогічному мовленні. Іноземні мови. №3. 2011. С. 15-22. 13. Adams D. What are infographics and why are they important? 2011. URL: www.instantshift.com/2011/03/25/what- are-infographics-and-why-are-they-important/ (дата звернення 22.12.20). 14. Costill A. 6 benefits of using infographics. 2013. URL: www.searchenginejournal.com/6-benefits-using- infographics/70917/ (дата звернення 22.12.20). 15. Graphic Organizers: A Review of Scientifically Based Research / Inspiration Software. URL: http://www.inspiration.com/ sites/default/files/documents/Detailed- Summary.pdf. (дата звернення 22.12.20). 16. Lankow J., Ritchie J., Crooks R. Infographics: The Power of Visual Story-telling. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, 2012. 264 p. 17. Matrix S. and Hodson J. Teaching with infographics: Practicing new digital competencies and visual literacies. Journal of Pedagogic Development, 2014. 4(2), P.1-19. URL: https://www.beds.ac.uk/jpd/volume-4-issue-2/teaching-with- infographics (дата звернення: 23.12.20). 18. Mol L. The potential role for infographics in science communication. Master Thesis Communication Specialization. Vrije Universiteit Amsterdam, 2011. 19. Stewart M., Robinson L. Infographics e-volving instruction for visual literacy. 2015. URL: uofginfographics.wordpress.com (дата звернення: 22.12.20). References 1. Bezrukova A. R., Kurinna D. Naochnist yak efektyvnyi zasib u navchanni inozemnoi movy u pochatkovii shkoli. [Visibility as an effective tool in teaching a foreign language in elementary school]. URL: https://library.udpu.edu.ua/library_files/ukr-turkmen_visnuk/2017_1/4.pdf. 2. Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. [Pan-European Guidelines for Language Education: Study, Teaching, Assessment]. Nauk. red. ukrainskoho vydannia S. Yu. Nikolaieva. Kyiv. 2003. 273 s. Дидактика 19 3. Metodyka vykladannia inozemnykh mov u serednikh navchalnykh zakladakh. Pidruchnyk. [Methods of teaching foreign languages in secondary schools. Textbook] Vyd. 2-e, vypr.. i pererob./ Kol. avtoriv pid kerivnytstvom S.Yu. Nikolaievoi. K.: Lenvit, 2002. 328s. 4. Pereverzieva Ya. O. Zastosuvannia naochnosti dlia formuvannia leksychnykh navychok v uchniv osnovnoi shkoly u protsesi vyvchennia druhoi inozemnoi movy (frantsuzkoi). [Application of visual aids for the formation of lexical skills in primary school students in the process of learning a second foreign language (French)]. URL: http://eprints.zu.edu.ua/Pereverziaieva/pdf (data zvernennia: 16.12.20). 5. Petrytsia L. Spetsyfika navchannia usnoho inshomovnoho movlennia studentiv movnykh spetsialnostei u pedahohichnykh VNZ. [Specifics of teaching oral foreign language speech to students of language specialties in pedagogical universities]. Molod i rynok. 2012. # 3. S. 122-126. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_3_29 6. Postanova «Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii» vid 23 lystopada 2011 r. [Resolution "On Approval of the National Qualifications Framework" of November 23, 2011] # 1341 Kyiv, Kabinet ministriv Ukrainy. 7. Prohrama z anhliiskoi movy dlia universytetiv / instytutiv (piatyrichnyi kurs navchannia): Proekt. [English language program for universities / institutes (five-year course): Project]. Kolektyv avt.: S. Yu. Nikolaieva, M. I. Solovei, Yu. V. Holovach ta in. Kyiv. 2001. 245 s. 8. Tarnopolskyi O. B. Metodyka navchannia inshomovnoi movlennievoi diialnosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity. Navchalnyi posibnyk. [Methods of teaching foreign language speech activity in a higher language educational institution. Tutorial]. Kyiv. 2006. 248 s. 9. Tereshchuk D. H. Osoblyvosti rozvytku inshomovnykh komunikatyvnykh stratehii u hovorinni. [Features of the development of foreign language communication strategies in speech]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika. 2012. # 3. S. 74-78. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2012_3_16 10. Ustymenko O. M. Navchannia inshomovnoho monolohichnoho movlennia v aspekti kompetentnisnoho pidkhodu. [Teaching foreign monologue speech in the aspect of competence approach]. Inozemni movy. 2013. # 1. S. 3-9. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2013_1_2 11. Chernilevskiy D.V. Tehnologiya obucheniya v vyisshey shkole : uchebnoe izdanie [Technology of higher education : educational publication] / pod red. D.V. Chernilevskogo. Moskva. Ekspeditor, 1996. 288 s. 12. Chernysh V. V. Zasoby formuvannia inshomovnoi kompetentsii u dialohichnomu movlenni. [Means of formation of foreign language competence in dialogic speech]. Inozemni movy. #3. 2011. S. 15-22. 13. Adams D. What are infographics and why are they important? 2011. URL: www.instantshift.com/2011/03/25/what- are-infographics-and-why-are-they-important/ 14. Costill A. 6 benefits of using infographics. 2013. URL: www.searchenginejournal.com/6-benefits-using- infographics/70917/ 15. Graphic Organizers: A Review of Scientifically Based Research / Inspiration Software. URL: http://www.inspiration.com/ sites/default/files/documents/Detailed- Summary.pdf. 16. Lankow J., Ritchie J., Crooks R. Infographics: The Power of Visual Story-telling. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, 2012. 264 p. 17. Matrix S. and Hodson J. Teaching with infographics: Practicing new digital competencies and visual literacies. Journal of Pedagogic Development, 2014. 4(2), P.1-19. URL: https://www.beds.ac.uk/jpd/volume-4-issue-2/teaching-with- infographics 18. Mol L. The potential role for infographics in science communication. Master Thesis Communication Specialization. Vrije Universiteit Amsterdam, 2011. 19. Stewart M., Robinson L. Infographics e-volving instruction for visual literacy. 2015. URL: uofginfographics.wordpress.com УДК 378.016:811.111(100) DOI 10.31652/2415-7872-2021-67-19-24 ВОЛОДИМИР ШАХОВ orcid.org/0000-0003-1535-2802 shahovu2016@gmail.com доктор педагогічних наук, професор Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця НАТАЛІЯ ЛЕБЕДЄВА orcid.org/0000-0001-6821-5559 nataliswon@gmail.com кандидат педагогічних наук, старший викладач Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 20 СУЧАСНІ ЗАРУБІЖНІ ТЕОРІЇ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У статті розглянуто сучасні зарубіжні теорії вивчення іноземних мов. Ефективна підготовка вчителів іноземної мови потребує теоретичного підґрунтя викладання мови – виклад загальних принципів, що забезпечують навчання, включаючи специфікацію ключових змінних у викладанні мови та їх взаємозв'язок. Становлення принципів та змісту підготовки вчителів іноземної мови залежить від наступних складових: опис ефективних процесів викладання мови, розробки теорії природи ефективного викладання мови, розробки принципів підготовки вчителя мови. Автори статті акцентують увагу на тому, що дослідження стратегії для учнів – це об’єднання теоретичних та практичних складових. Це надає дослідникам ще одну характеристику досягнень учня, яку слід враховувати, визначаючи, як само та якою мірою ефективним є засвоєння ним другої мови. Ключові слова: вивчення мов, теоретичне підґрунтя, практичний підхід, принципи та стратегії. VOLODYMYR SHAKHOV Doctor of Pedagogical Sciences, professor Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia NATALIA LEBEDIEVA Senior Lecturer Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozhskogo street 32, Vinnytsia FOREIGN LANGUAGE TEACHING: FOREIGN EXPERIENCE The article considers the currently widespread foreign theories of learning foreign languages. Effective training of foreign language teachers requires a theoretical basis for language teaching – a statement of general principles that ensure learning, including the specification of key variables in language teaching and their relationship. The formation of the principles and content of foreign language teacher training depends on the following components: description of effective language teaching processes, development of the theory of the nature of effective language teaching, development of principles of language teacher training. Creating such a concept is impossible only by studying the learning process itself. Theoretical background is needed in this process. The author of the article analyzed a number of theories in terms of their applied component of foreign language teaching. Several theoretical models, according to the author, are the most relevant for teachers: 1) Theory of acculturation; 2) Theory of linguistic universals; 3) Interlingual theory; 4) Discourse theory; 5) Cognitive theory; 6) Krashen monitor model; and 7) Theory of cooperative learning. As a rule, theories of language acquisition are divided into five general categories, which are based on concepts: 1) behaviorism, emphasizing the role of conditionality; 2) interactionism, emphasizing the communicative, social needs, purpose and formulation: 3) cognitivism, emphasizing the logical, intellectual processes; 4) nativist or biological explanation, emphasizing innate genetic abilities; and 5) student emphasis and learning strategies. The author of the article insists that the study of strategy for students is a combination of these theoretical and practical components. This gives researchers another characteristic of the student, which is taken into account in the equation of factors that they can take into account, determining how and with what degree of effectiveness the second language is learned. For practitioners or teachers of English, it is a problem to apply the knowledge gained from the systematic observation of students' perceptions of their learning. Thus, this case, the ultimate goal of which is autonomous and effective language learning, depends on the cooperation of researchers, curriculum experts, material developers, class teachers and learners. Keywords: language learning, theoretical basis, practical approach, principles and strategies. Ефективна підготовка вчителів іноземної мови потребує теоретичного підґрунтя належного викладання мови – виклад загальних принципів, що забезпечують навчання, включаючи специфікацію ключових змінних у викладанні мови та їх взаємозв'язок. Виникнення такої теорії можливе шляхом вивчення самого навчального процесу. Ця теорія повинна лягти в основу принципів та змісту підготовки вчителів іноземної мови, алгоритм якої може бути таким: розробка теорії природи ефективного викладання мови, розробки принципів підготовки вчителя мови, опис ефективних процесів викладання мови. Наразі існує два підходи до щодо викладання та також принципів програм підготовки вчителів. Перший – мікропідхід, – це аналітичний підхід, який розглядає викладання з точки зору його безпосередньо спостережуваних характеристик. Це передбачає розгляд того, що вчитель робить у класі. Другий, макропідхід, є цілісним [2] і передбачає узагальнення та висновки, які виходять за межі того, що можна спостерігати безпосередньо у класі. Обидва підходи можуть бути використані для розробки теорій ефективного навчання та виведення принципів підготовки вчителів. Однак вони розходяться у різних напрямках, що св торю своєрідну дилему у педагогічній освіті. Серед мотивів вивчення іноземних найбільш поширеними на сьогоднішній час – це знання іноземної мови є одним із досягнень освіченої людини; торгівля: якщо ви хочете займатись бізнесом з людьми, то краще це робити їхньою рідною мовою; науково-технічна необхідність [1]. Навіщо нам потрібні іноземні мови: 1. Іноземна мова – це цінна складова нашої освіченості. Дидактика 21 2. Знання іншої мови в сучасну інформаційну епоху дозволяє працювати в світі0, більшому, ніж той, що обмежений лише вашою рідною мовою. 3. Ваші закордонні партнери (дипломатичні, політичні та комерційні) будуть приємно вражені серйозністю ваших цілей у розумінні їх контактів та взаємодії з ними. 4. Іноземна мова відкриває двері до іноземної культури та зовнішнього світу. 5. Коли ми вивчаємо іноземну мову, ми дізнаємось набагато більше про свою власну мову. 6. Ви можете розширити горизонт функцій свого мозку, щоб охопити більше галузей знань. Метою статті є огляд сучасних зарубіжних теорій вивчення іноземних мов та їх прикладної складової у методиці викладання іноземних мов. Розглянемо поширені нині зарубіжні теорії, автори та прихильники яких намагаються пояснити, яким чином вивчаються іноземні мови. Маклафлін виокремлює п’ять таких теорій: 1. Міжмовна теорія (М.Фріц, С. Кордер,). 2. Теорія лінгвістичних універсалій (Н. Хомскі, С. Бервік, К. Ньюпорт). 3. Теорія аккультурації (Р. Елліс, Дж. Шуман). 4. Когнітивна теорія (Г. Лакоф, Ж. Піаже, Дж. Брунер ). 5. Моніторна модель Крашена (С.Крашен ). Елліс додає ще: теорію акомодації (Г. Гайлс), теорію дискурсу (Р. Гаріс.), модель змінної компетентності та нейрофункціональну теорію (Дж. Кантор). Як правило, теорії засвоєння мови поділяються на п'ять загальних категорій, які базуються на концепціях: 1) біхевіоризму, підкреслюючи роль обумовленості; 2) інтеракціонізму, підкреслюючи комунікативні / соціальні потреби, мету та постановку: 3) когнітивізму, наголошуючи на логічних, інтелектуальних процесах; 4) нативістське або біологічне пояснення, підкреслюючи вроджені генетичні здібності; та 5) акцентуації на учня та стратегії навчання. Розглянемо декілька теоретичних моделей, які, на нашу думку, є найбільш актуальними для викладачів іноземних мов: 1) теорія аккультурації; 2) теорія лінгвістичних універсалів; 3) міжмовна теорія; 4) теорія дискурсу; 5) когнітивна теорія; 6) модель монітора; 7) теорія кооперативного навчання. Теорія аккультурації. Теорія аккультурації, запропонована Шуманом, стверджує, що оволодіння іноземною мовою є частиною процесу акультурації, і що ступінь володіння мовою визначається ступенем акультурації учня до такої мови. На цей процес акультурації впливає соціальна та психологічна «дистанція» між власною та іноземними культурами. Ці соціальні та психологічні змінні визначають зусилля, які докладуть до контакту з носіями мови, та ступінь відкритості для вкладеного матеріалу. Деякі з факторів, які, на думку Шумана, вважають сприятливими для позитивної соціальної дистанції, – це сприйняття соціальної подібності між культурою, групами, подібність між рідною культурою та культурами мов що вивчаються, певна інтеграція та асиміляція в культуру ІМ), позитивне ставлення одне до одного та очікування учня Позитивна психологічна дистанція встановлюється, якщо учні не стикаються ні з мовним, ні з культурним шоком, ні з культурним стресом і якщо вони привносять у завдання високу мотивацію та його проникність. Теорія акультурації передбачає, що коли соціальна та психологічна дистанція велика. тобто, коли ставлення до іноземної мови та її носіїв негативно навантажене та відсутня інтеграційна мотивація, учні будуть відчувати труднощі з просуванням за межі ранніх стадій мовного розвитку, а мова залишатиметься умовною або застигне у зменшених та спрощених формах. Ми можемо досить чітко бачити, що на акультурацію припадає головним чином натуралістичне освоєння ІМ. Однак нам слід пам’ятати про важливість ставлення та мотивації у процесі засвоєння ІМ, які можуть зіграти подібну роль у вивченні іноземної мови в класі. Отже, важко ігнорувати думку, що афективні фактори визначають зусилля, які студент докладає в класі та поза ним, щоб отримати вхідні дані та використовувати мову для комунікативних цілей. Теорія лінгвістичних універсалів. Досліджуючи особливості людських мов, лінгвісти продовжують відкривати загальні набори принципів, які застосовуються до всіх мов. Теорія лінгвістичних універсалів, або універсальна теорія граматики, намагається пояснити засвоєння мови, висуваючи гіпотезу про спільний, вроджений, біологічний, мовний компонент у генетичному складі людей, який пояснює ці загальновживані мовні особливості. Теорія універсальної граматики стверджує, «що дитина починає з усіх доступних принципів універсальної граматики», і що «правильний екологічний внесок у потрібний час сприяє процесу вивчення мови» [3]. Теорія стверджує, що універсальна граматика діє як при вивченні рідної мови, так і іноземної. Хоча спочатку вважалося, що цей «орган розумової мови», або пристрій засвоєння мови (LAD), атрофується з настанням статевого дозрівання, ряд досліджень не вказує на якісні відмінності між дорослим та дитиною, що навчається, за винятком здатності вимови. Насправді для дорослих, завдяки збільшенню пропускної спроможності матеріалу та факторів дорослішання, вивчення іноземних мов може бути більш ефективним. У абсолютно натуралістичній обстановці дитина продовжує переважати не завдяки кращому функціонуванню LAD, а, як зараз вважають, через різницю в кількості та якості наявного матеріалу. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 22 Нас цікавить те, що теорія лінгвістичних універсалів породжує властиву ієрархію складності серед універсальних «правил», які залежать від "ступеня помітності" або складності певної структури. Вважається, що ті структури, які підпадають під універсальну основну граматику, менш помітні та легше засвоюються, ніж структури, властиві певній мові (їх також називають периферійною граматикою), для того, хто навчається, ніж менш помітні, щоб забезпечити їх вивчення. Якщо насправді всі природні мови обмежені універсальними принципами, притаманними нашому генетичному складу, і якщо ці принципи можуть бути впорядковані в певній «ієрархії доступності», то з цього випливає, що перша та друга мови, досліджуючи міжмовні звязки, тобто мова дає результати на конкретному етапі лінгвістичного розвитку, різних учнів, які навчаються як у натуралістичних, так і в навчальних ситуаціях у класі. Хоча аналіз помилок вказує на те, що на міжмовну взаємодію впливає ряд факторів, дослідження показали тенденцію до виникнення деяких помилок на певних етапах засвоєння, незалежно від рідної мови та віку учня чи способу засвоєння мови. Іншими словами, типи помилок, що допускаються, обмежуються їх універсальною граматикою [3]. Тут універсальна теорія граматики взаємодіє з теорією міжмовних звязків. Міжмовна теорія. Селінкер визначає міжмовну теорію як окрему мовну систему, побудовану учнем як результат п'яти центральних когнітивних процесів: 1) перенесення мови з рідної мови; 2) передача вивчення, що випливає з певних особливостей навчання; 3) стратегії вивчення другої мови; 4) стратегії спілкування другою мовою; та 5) надмірне узагальнення правил цільової мови. За допомогою аналізу помилок мовлення та письмових зразків тих, хто навчається, на різних етапах дослідники виявили, що міжмовні дані відображають систематичні зразки помилок та стратегії спілкування. Багато з цих помилок є розвивальними і з часом зникнуть, якщо учень отримає достатню кількість відповідних матеріалів [3]. Міжмовні форми, знайдені при ранньому засвоєнні мови, також можна знайти в мовах піджин. Знання мови піджин скам’яніють на відносно ранній стадії розвитку мови, оскільки, як вважається, носії отримують недостатньо інформації та не мають мотивації чи потреби удосконалити свої мовні навички, оскільки їх обмежені комунікативні потреби можуть бути задоволені без граматичної точності. Однак постійне зрозуміле навчання може допомогти учням подолати цей етап і продовжувати рухатись до освоєння цільової мови. Отже, які наслідки має міжмовна теорія для навчання іноземних мов: розширений доступ допомагає учням формувати свої результати більш наближено до норм ІМ. Формальна інструкція, тобто аналіз граматики та граматична практика з тестами, може тимчасово покращити ефективність виконання цих тестів, але, мабуть, має відносно невеликий вплив на спонтанне використання мови. Теорія дискурсу. Постулатом Теорії дискурсу є те, що учні розвивають компетентність володіння другою мовою не просто шляхом поглинання матеріалу, а шляхом активної участі в комунікативній взаємодії, тобто шляхом узгодження сенсу та заповнення інформаційних прогалин. Елліс висловлює головну гіпотезу теорії дискурсу, яка стосується як рідної мови, так і набуття іноземної: «Розвиток формальних лінгвістичних пристосувань для реалізації базової мовної функції виростає із міжособистісного використання, до якого застосовується мова [5]. Як і інші теорії, про які вже згадувалося, теорія дискурсу стосувалася набуття ІМ в натуралістичній обстановці. Ми можемо розглянути принципи, висунуті Хетчем і узагальнені Еллісом [5], щодо наслідків для вивчення іноземних мов: 1. SLA (набуття другої мови) рухається «природним» шляхом у розвитку синтаксису. (Хетч вважає, що цей „природний“ шлях визначається передбачуваним дискурсом, який, звичайно, включає передбачуваний вклад – у якому беруть участь учні ІМ) 2. Носії мови налаштовують своє мовлення для того, щоб узгодити значення з немовними носіями мови; інтуїтивно вони говорять повільніше, голосніше, використовують більш стисле: речення та менш складні структури. 3. Розмовні стратегії, що використовуються для узгодження значення, та отриманий коригований вхід впливають на швидкість та шлях SLA (набуття другої мови) різними способами: а) той, хто навчається, вивчає граматику ІМ у тому самому порядку, що і частотний порядок різних ознак, що вводяться, тобто той, хто навчається, опановує спочатку ті структури, які є найбільш властивими; б) учень отримує загальноприйняті формули, а потім аналізує їх за складовими частинами; в) учневі допомагають будувати речення вертикально, тобто, запозичуючи частини мови попереднього дискурсу. Когнітивна теорія. Замість того, щоб наголошувати на природжених, універсальних лінгвістичних процесах, афективних факторах, введенні чи взаємодії як причинних факторах розвитку другої мови, когнітивна теорія розглядає вивчення другої мови як розумовий процес, що веде через структуровану практику різних компонентних навичок до автоматизації та інтеграції мовних зразків. Хоча теорія дискурсу стверджує, що мова доступна для аналізу після її набуття або вкорінення, когнітивна теорія стверджує, що навички стають автоматичними лише після аналітичних процесів. Контрольовані аналітичні процеси, включаючи, звичайно, структуровану практику, розглядаються як «сходинки» для автоматичних процесів. Дидактика 23 Замість того, щоб позиціонувати ієрархічний розвиток лінгвістичних структур, як це пропонується Міжмовною теорією, Когнітивна теорія створює ієрархію складності пізнавальних складових, які ведуть від контрольованої практики до автоматичної обробки мови. У міру того, як учень розвиває вищий ступінь оволодіння, він або вона проходить постійний процес реструктуризації, щоб інтегрувати нові структури з тими, що вивчалися раніше. Таким чином, когнітивне навчання складається з декількох різних фаз, коли навчальні завдання уточнюються, реструктуруються та консолідуються. Поняття, що аналіз та структурована практика сприяють автоматичній обробці мови та є важливими для розвитку іноземної мови в класі, не є новим. Однак все частіше дослідники ставлять під сумнів питання, чи набуття ІМ – це вміння, подібне до керування автомобілем або гри на фортепіано, яке можна опанувати виключно за допомогою контрольованих операцій субкваліфікації, які в підсумку приводять до їх автоматичної обробки, тобто до спонтанного спілкування мовою. Когнітивна теорія разом з постулатами теорії дискурсу та біхевіористських зумовлень, мабуть, дає найбільше пояснень про те, що намагаються досягти викладачі іноземних мов та сучасні підручники під час навчання в класі. Поширена граматична програма дійсно намагається привести студентів через аналіз та пояснення (контрольована обробка) до автоматичної обробки через – хоч і обмежену – практику. Однак одне з важливих положень когнітивної теорії недостатньо відображено в навчальних практиках чи підручниках. Когнітивна теорія передбачає постійну реструктуризацію та інтеграцію через різні періодичні фази, як і більшість інших теорій, які намагаються врахувати вивчення ІМ. Когнітивна теорія визнає певний спіральний або циклічний розвиток мовних навичок, де рідна мова студента дозволяє постійно вдосконалювати та наближати до рівня ІМ. У теперішньому класі викладання та тестування в класі ІМ практиці, ми недостатньо визнаємо та продовжуємо це циклічне вдосконалення з постійним введенням та практикою. Наші сподівання на безпосередню точність і володіння не підтверджуються положеннями жодної теорії. Модель монітора. Найамбітнішою та найвідомішою, а також суперечливою в даний час теорією, яка намагається пояснити опанування ІМ, є Моніторна модель Крашена. Ця теорія також є єдиною, з якої були зроблені безпосередні педагогічні екстраполяції за так званим природним підходом. Гіпотеза набуття / навчання Крашена стверджує, що дорослі або підлітки, які вивчають мови, мають у своєму розпорядженні два процеси, які допоможуть їм у розвитку вілього володіння мовою. Одне – набуття, інше – навчання. Набуття є підсвідомим і відбувається за допомогою взаємодій з рідною мовою, подібно до того, що доступно дітям, коли вони засвоюють рідну мову. Навчання, навпаки, вимагає свідомої думки та аналізу і відбувається переважно під час формального навчання. За словами Крашена, для спонтанного спілкування можна використовувати лише ту мову, яку було набуто. Гіпотеза природного порядку, натхненна Універсальною граматикою та теорією міжмовних мов, стверджує, що ми набуваємо граматичні структури в передбачуваному порядку, що не визначається порядком їх викладання. За словами Крашена, вхідна гіпотеза посилається на його віру в те, що "люди набувають мову лише одним способом – розуміючи повідомлення або отримуючи" зрозумілий матеріал". Два наслідки стану вхідної гіпотези: 1) мовлення є результатом набуття, а не його причиною. Мовлення не можна викладати безпосередньо, воно «виникає» самостійно в результаті формування компетентності за допомогою зрозумілого викладання. 2) якщо матеріал зрозумілий, і його достатньо, достатньо потрібної граматики, необхідна граматика надається автоматично. Вчителю мови не потрібно намагатися навмисно викладати наступну структуру за природним порядком; вона буде надана в потрібних кількостях і автоматично переглянута, якщо студент отримає достатню кількість зрозумілого матеріалу [6]. Гіпотеза монітора стверджує, що офіційне навчання не впливає на засвоєння, за винятком того, що воно може служити монітором або редактором для результатів навчання, якщо 1) є достатньо часу: 2) фокус взаємодії має форму, а не значення, 3) учень знає відповідні правила. Гіпотеза афективного фільтра створює ментальний екран між учнем та оточенням, який активується афективними факторами, такими як тривога, впевненість у собі тощо, і який контролює кількість вкладених даних студенту та обсяг вхідних даних, які студент перетворює в знання. Цьому сприяє високоефективний фільтр. За словами Крашена [6], «зрозумілий вхід і потужність фільтра є справжніми причинами засвоєння другої мови». Модель монітора Крашена зазнала критики з ряду пунктів. Найбільший інтерес для нас представляє критика на адресу дихотомії навчання при набутті та його погляд на зрозумілий матеріал як єдиний пояснювальний фактор засвоєння другої мови. Очевидно, що всі ми можемо засвідчити на власному досвіді, що навички, які свого часу були засвоєні свідомо за допомогою сегментації та аналізу, з часом можуть стати автоматичними на практиці, бути доступними автоматично на практиці та для спонтанного використання. Наскільки цей свідомий аналіз є «необхідним» чи корисним для вивчення іноземних мов, коли немає достатньої та відповідної зрозумілої інформації, залишається головною проблемою [6]. Кооперативна модель навчання. Кооперативне навчання – одна з найкорисніших організаційних ідей, нещодавно висунутих для зміни навчального процесу, залучення учнівського інтелекту та підключення шкільного навчання до ринку праці. Хоча співпраця в класі не нова, вона нещодавно привернула серйозну Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 67 • 2021 24 увагу дослідників освіти. Основна концепція обертається навколо активного навчального середовища для малих груп, організованих викладачами. Студенти об’єднуються в групи, обговорюють теми і вчаться брати участь у навчанні. Командний дух, а не індивідуальне суперництво, підкреслюється, коли студенти вчаться працювати разом для досягнення навчальної мети, а їх команда несе відповідальність за навчання кожного члена групи. Завдання студентів – це не тільки виконати завдання, але й навчитися чомусь у команді. Успіх одного учня допомагає іншим. Недавні дослідження показують, що кооперативні групи продукують більше і кращі ідеї, ніж студенти, які працюють самостійно. Спільна дискусія довела, що вона може збільшити рівень утримання та покращити здатність усіх студентів до вирішення проблем. Дискусія сприяє навчанню, оскільки однолітки заохочують одне одного. Не дивно, що одним з найбільш чітких висновків є те, що спільне навчання покращує соціальні відносини між студентами [7]. План спільного формування знань включає стратегії для підключення мислення до спільних груп. Студенти дізнаються, як спільно шукати інформацію з питань, породжених окремими людьми чи групою. Вони вивчають методи аналізу, інтерпретації, ведення переговорів та передачі своєї інформації в команді. Замість традиційного акценту на конкурентоспроможних індивідуальних результатах студентам пропонується об'єднати свої таланти, щоб допомогти одне одному вчитися, і запропонувати групові продукт. Опанування мови – будь то першою, другою чи іноземною – це надзвичайно складний процес, особливо важкий для проникнення, оскільки його неможливо спостерігати безпосередньо. Жодна з розглянутих вище теорій не пропонує повного і послідовного пояснення. Більшість намагаються пояснити, як вивчається друга мова, досліджуючи лише один із багатьох факторів, що сприяють цьому. Зрештою, більш повна теорія засвоєння ІМ повинна буде враховувати біологічні (вроджені), соціальні, інтерактивні, когнітивні та біхевіористські аспекти навчання мови. Крім того, розумна педагогіка повинна мати на увазі масу можливих індивідуальних факторів навчання, які стримують розвиток другої мови в класі. Однак небагато психолінгвістів вдаються до педагогічних наслідків сучасних теорій. На жаль, чи на щастя, викладачі ІМ, не мають розкоші чекати на остаточну теорію та її перевірку за допомогою досліджень, перш ніж приймати рішення про те, що робити в класі. Екстраполювати від натуралістичного засвоєння мови дитини до дорослого чи підлітка, вивчення іноземної мови в клас