Особливості дистанційного навчання майбутніх педагогів в умовах пандемії коронавірусної хвороби.

Abstract

У статті здійснено аналіз сучасного стану дистанційного навчання у системі вищої педагогічної освіти; надано практичні рекомендації щодо його вдосконалення в умовах пандемії короновірусу (COVID-19). Результати проведеного дослідження показують, що перехід системи вищої педагогічної освіти на дистанційний формат роботи був здійснений достатньо швидко й відносно ефективно. Однак проблема впровадження й активного використання власних систем дистанційного управління навчанням перебуває на початковому етапі, тому потребує додаткових ресурсів і стимулювання всіх суб’єктів освітнього процесу. Криза настала в той момент, коли вітчизняна систем освіти була недостатньо готовою до використання технологій цифрового навчання. Це породило цілий спектр різноманітних проблем від непідготовленості інфраструктури, навчального контенту, програмного забезпечення, педагогів до дистанційного навчання, інших проблем технічного характеру до завдань, пов’язаних із підвищення мотивації та самоорганізації студентів. З іншого боку, незважаючи на очевидні негативні наслідки пандемії, вона надала низку можливостей та розуміння того, що в сучасному світі вкрай необхідно подолати цифровий розрив, який зможе забезпечити стійкість у найважливішому секторі людського розвитку – освіті. Аналіз оцінки організації освітнього процесу під час карантину, пов’язаного з пандемією короновірусу, показав, що лекції та семінарські заняття були здебільшого організовані в пасивному форматі – відеоконференції, електронна пошта, спілкування в месенджерах тощо. При цьому основний наголос був зроблений на самостійну роботу студентів і подання викладачеві звітів про виконання завдань. Труднощі, з якими зустрічаються майбутні педагоги в умовах дистанційного навчання, можуть бути зведені в дві основні групи: 1) проблеми технічного характеру (швидкість Інтернету, якість зв’язку), відсутність необхідної гарнітури та ін.; 2) проблем особистісного характеру – мотивація, самоорганізація, самодисципліна тощо. Ймовірні зміни в діяльності педагогічних закладів вищої освіти після пандемії пов’язуються передовсім із «змішаною» формою навчання (гармонійний симбіоз очної традиційної та дистанційної форм), а також із практичною спрямованістю професійної підготовки майбутніх учителів за дуальною системою.

The article analyzes the current state of distance learning in the system of higher pedagogical education; provided practical recommendations for its improvement in the context of the pandemic (COVID-19). The results of the study show that the transition of the system of higher pedagogical education to the distance format of work was carried out quite quickly and relatively effectively. However, the problem of implementation and active use of their own distance learning systems is at an early stage, so it requires additional resources and incentives for all actors in the educational process. The crisis came at a time when domestic education systems were not ready to use digital learning technologies. This has created a whole range of problems, from unprepared infrastructure, learning content, software, teachers to distance learning, and other technical problems to tasks related to increasing the motivation and self-organization of students. On the other hand, despite the obvious negative effects of the pandemic, it has provided a number of opportunities and understandings that in today's world it is essential to bridge the digital divide that can ensure sustainability in the most important sector of human development – education. Analysis of the assessment of the organization of the educational process during quarantine related to the pandemic (COVID-19) showed that lectures and seminars were mostly organized in a passive format – video conferencing, e-mail, messaging, etc. The main emphasis was placed on independent work of students and submission to the teacher of reports on completed tasks. The difficulties faced by future teachers in terms of distance learning can be reduced to two main groups: 1) technical problems (Internet speed, communication quality), lack of the necessary headset, etc.; 2) problems of a personal nature – motivation, self-organization, self-discipline, etc. The probable changes in the activity of pedagogical institutions of higher education after the pandemic are connected first of all with the «mixed» form of education (harmonious symbiosis of full-time traditional and distance forms), as well as with the practical orientation of professional training of future teachers according to the dual system.